У Радянському Союзі захоплення йогою не схвалювалося: вважалося, що це не «наша ідеологія». Тому для більшості громадян СРСР йога була оповита ореолом таємничості, а йог представлявся таким собі худорлявим чоловіком середніх років, який спить на цвяхах, переміщається по повітрю і днями просиджує у позі лотоса. Але часи змінилися, заборони зникли. Тепер про йогу можна прочитати в Інтернеті або купити відповідну літературу в будь-якому книжковому магазині, а в кожному місті є спеціальні студії, де можна випробувати вплив йоги на собі. Проте у тих, хто починає цікавитися цією захоплюючою і дуже складною темою, виникає величезна кількість питань, які хочеться задати людині обізнаній і авторитетній. Саме такою людиною і є Андрій Сідерський, один з найвідоміших на пострадянському просторі вчителів йоги, який живе в Україні і керує столичною "YOГА-студією".

— Андрію Володимировичу, Ви почали займатися йогою в молодості. Першопричиною цього послужила хвороба хребта. Якщо б хвороби не було, прийшли б Ви до йоги?

— Я почав займатися безпосередньо йогою не тому, що у мене щось боліло. Навпаки: на той час, коли у мене виник інтерес саме до йоги, а це трапилося восени 1978 року, зі здоров’ям у мене справи йшли більш ніж нормально. На той час я вже був цілком здоровим, пристойно тренованим, умів добре плавати і пірнати... Коротше, проблем не було. А в йозі, вірніше в гімнастиці йогів у тому варіанті, який був тоді доступний, я побачив "уламки" дивовижно гармонійної, могутньої і універсальної тренувальної системи. І мені стало цікаво: а що вийде, якщо "витягнути" всю систему цілком?.. Чим, власне, я і зайнявся.

З роками цей задум ставав все більш і більш цікавим, оскільки у міру знайомства з інформацією щодо даного питання я зі все зростаючим здивуванням приходив до розуміння того, що насправді гімнастика йогів, або хатха-йога, як її називають на санскриті, як система не існує. Було зрозуміло, що колись у давнину, коли вона була елементом таємного знання варни воїнів (кшатріїв), система йогічної тренувальної практики існувала як самостійне самодостатнє явище, але у наш час внаслідок дії безлічі соціоісторичних чинників її значення як елементу підготовки воїнів було втрачено. І сама система розпалася на безліч уламків, що прибилися до різних стилів езотеричної фізкультури і релігійної практики. Ось, власне, і все… Мені стало цікаво по-новому сформувати цю систему у варіанті, який в умовах сучасного соціуму володів би тією вражаючою ефективністю, яка була спочатку закладена в тренувальну техніку гімнастики йогів. Хребет тут взагалі ні при чому. Так, він далеко не ідеальний, була у мене в юності низка травм, включаючи компресійний перелом… Так, з дитинства довелося займатися лікувальною фізкультурою за методикою професора Жердиновського і доктора Путилової… Так, 80% технік цієї фізкультури було узято з гімнастики йогів… Так, завдяки цьому я в ранньому дитинстві познайомився з даним типом тренувальної техніки… Так, щоб зупинити процес деградації хребта, мені довелося старанно займатися спортивним плаванням… Так, коли в п’ятнадцятирічному віці я перейшов на підводне плавання, мені пощастило з тренером — він дуже шанобливо висловлювався про йогу і на тренуваннях у залі давав нам багато технік, які я згодом знайшов в арсеналі гімнастики йогів… Але ні про які серйозні заняття саме йогою я тоді навіть не думав. Отже я б не став говорити, що мій інтерес до йоги був викликаний прагненням оздоровитися. Мені було плювати на здоров’я, мені було просто цікаво, що з цього вийде, і чи вийде хоч щось…

— Йога — це певний стан свідомості, в якому людина повністю контролює свій розум і всі психоемоційні процеси, що відбуваються в ньому, гімнастика для підтримки організму людини в тонусі або щось інше?

— Санскритське слово "йога" має декілька значень. Найпростіші і, так би мовити, "побутові" — збруя, упряжка, узда. Якщо інтерпретувати "по-модному" — контроль, управління. Під йогою розуміється такий стан людини, в якому вона контролює поведінку свого розуму і тіла. Хатха-йога ("хатха" — сила, зусилля, насильство, примушення) — тренувальна техніка, яка шляхом фізкультурного впливу на механізми нейроендокринної регуляції дозволяє даного стану досягти і в ньому закріпитися.

— Йога 23 — методика, оптимізована Вами для сучасного соціуму. Чому виникла необхідність такої оптимізації? Класичні вправи хатха-йоги нам — сучасним жителям Землі — не підходять?

— Не плутайте методику і техніку. Методика — це технологія застосування техніки. У йозі 23 використані ті ж "класичні" вправи, що і в усіх інших стилях і школах хатха-йоги. Не можуть бути однаковими методика, що була оптимальною для умов відокремленого ашраму в тропічній Індії ХІ сторіччя, і методика, яка найкращим чином підходить для вживання сьогодні у фітнес-центрі східнослов’янського мегаполісу.

— Мені здається, йога передбачає неспішність, може, навіть деяку повільність у житті. Але чи поєднується це з нашим сучасним світом, де всі кудись поспішають і чогось не встигають?

— Вам здається. Поєднується все і з усім, якщо правильно сформована методика поєднання.

— В соціумі склався стереотип, що йог завжди якоюсь мірою відлюдник. Чи це так?

— Всяке буває. Є різні варіанти практики. Різні етапи… В якісь періоди роботи над собою виникає бажання "сховатися", в якісь навпаки — активно "йти у люди".

— Йогою можна займатися тільки як зарядкою, чи її обов’язково потрібно сприймати як особливу філософію? Спосіб мислення важливий при заняттях йогою?

— Можна. Спосіб мислення сформується як наслідок.

— Що означає бути йогом насправді?

— Усвідомлювати джерела своїх спонукань і контролювати свою поведінку.

— Асани йоги — це просто вдало підібрані вправи для м’язів або все-таки робота з якимись більш тонкими матеріями, з енергетикою наприклад?

— Це, перш за все, техніка впливу на механізми нейроендокринної регуляції, свого роду "геометричні коди", що дозволяють управляти поведінкою енергоінформаційних складових людської сутності.

— Ви є засновником напряму псі-арт — особливого «об’єктивного мистецтва», яке за допомогою кольору і геометрії форм може впливати на людину. Наприклад, Ви казали, що створили картину, яка знижує рівень агресії і претензій клієнтів. Поясніть механізм «роботи» цих картин.

— Світло — електромагнітні хвилі оптичного діапазону. Наявність світла в якійсь області простору впливає на структуру розподілу електромагнітного поля в цій області. Будь-який світловідбиваючий об’єкт формує певну структуру розподілу відображеного світла. Знаючи специфіку впливу структурованого тим або іншим чином простору на електромагнітну складову біополя людини, можна формувати такі геометричні комбінації різних спектральних зон віддзеркалення, які впливають на простір певним чином. Знаходячись у такому структурованому просторі, людина піддається коректуючому впливу подібних об’єктів — незалежно від свого до них ставлення і незалежно від того, звертає вона на них увагу або просто проходить повз.

— Ви почали роботу над серією зі 108 картин, кожна з яких має особливе значення. Скільки картин вже створено, і яка мета їх створення?

— Скільки створено — не пам’ятаю, це у мене записано в спеціальному блокноті. Одне можу сказати точно: ще не все. Мета створення, як у нас кажуть, — "а шоб було!"

— А що Ви можете сказати про роботи абстракціоністів та імпресіоністів? Вони також впливають за допомогою форм і кольорів — тож чи означає це, що їх роботи теж певною мірою належать до псі-арту?

— Впливає все. Питання в тому, що "закладено" у цей вплив: особисте самовираження автора або якийсь позаособистісний функціонал. Я розумію під психотронним мистецтвом мистецтво відчуженого створення "оптимізуючих функціональних пристроїв" — на відміну від творів, що містять у собі емоційні сплески самовираження автора, котрий "скидає" у такий спосіб свої особистісні «напряги»…

— Чи можна займатися йогою самостійно, або все ж потрібен інструктор — людина, яка спрямовуватиме тебе і стежитиме за правильністю виконання вправ?

— Все залежить від індивідуальних здібностей. Людей, які можуть освоїти гімнастику йогів самостійно, дуже мало. Але це не значить, що такий варіант у принципі неможливий.

— В одному з інтерв’ю Ви говорили, що імунітет пов’язаний із сухожиллями людини, розтягування яких дає поштовх до оптимізації всього організму та імунної системи зокрема. В цьому ж інтерв’ю Ви посилаєтесь на відомого ученого Богомольця. Чому офіційна медицина не використовує ці знання, адже виходить, що можна за допомогою лікувальної фізкультури піднімати імунітет?

— А хто сказав, що за допомогою лікувальної фізкультури не піднімають імунітет? Здається, це достатньо поширений і давно перевірений спосіб. Не вірите — прокотіться в який-небудь урядовий санаторій.

— Як Ви ставитеся до офіційної медицини? Чи доводилося вдаватися до її допомоги?

— Ставлюся дуже добре — особливо в тих випадках, коли вона необхідна. Звичайно ж, доводилося... Цікаво, до допомоги якої медицини Ви вдастеся, потрапивши в аварію і одержавши травму?

— Дніпропетровськ — достатньо брудне місто: промислові відходи, вихлопні гази машин не дозволяють вважати його екологічно чистим. Чи можна займатися йогою в такій місцевості?

-  Не тільки можна, але і потрібно — щоб хоч якось компенсувати вплив несприятливого екологічного фону.

— При заняттях активними видами спорту кількість кисню, що пропускається крізь легені, збільшується у декілька разів. Саме тому категорично заборонено бігати уздовж трас. Адже такий «біг до здоров’я» може виявитися «бігом до хвороби». Чи збільшується кількість споживаного кисню при заняттях йогою?

— При правильній побудові практики не тільки не збільшується, але й істотно зменшується. Об’єм повітря, яке проходить крізь органи дихання, визначає тривалість життя. Чим швидше "віддихаєш своє", тим швидше вичерпаєш запас свого часу. Тому в практиці йоги дихання максимально розтягується і сповільнюється, що призводить до зменшення об’єму легеневої вентиляції, а відповідно і до розтягання життєвого ресурсу в часі.

— Заняття йогою можуть нашкодити? Чи є хвороби, при яких не можна займатися йогою?

— Можуть — за умови некоректної побудови методики. Хвороб, при яких займатися йогою не можна, не існує. Існують методи організації практики, які протипоказані при тих або інших захворюваннях.

— Як Ви ставитеся до дауншифтингу — нової моди, коли люди виїжджають з великих міст, щоб поселитися ближче до природи, в малих селах, відмовляючись при цьому від благ цивілізації?

— Я не знаю, що їх до цього спонукає. Фішка не в тому, щоб ударятися в крайності і бігти від реальності, а в тому, щоб збалансувати і привести в гармонію те, що є…

— Йога — це відхід від повсякденності або навпаки?

— Для того, хто хоче втекти від повсякденності, — відхід, для того, хто шукає більшої ефективності своєї діяльності "по життю", — спосіб досягти такого підвищення.

— Що спонукає людину зайнятися йогою? Є якісь спостереження щодо цього?

— Я із цього приводу не заморочуюсь. Напевно, у кожного свої причини… Модно, знову ж таки…

— Мода на йогу якось пов’язана з кризою і депресивним становищем в Україні у наш час?

— Жодним чином. Мода виникла ще в 1990-х і була викликана тим, що йогою тоді захопилися "модні персонажі", зокрема зірки першої величини зі світу політики, кіно і шоу-бізнесу.

— Є країни, особливо сприятливі для занять йогою, або нею можна займатися завжди і скрізь?

— Можна завжди і скрізь, адже для практики потрібна лише методична і технічна інформація, два квадратні метри вільної площі і належний ступінь наполегливості.

Наталія СЕГЕН