У книзі «UNIVERSUM» Володимир Селіванов (Буряк) продовжує досліджувати тематику, співзвучну його науковим працям — «Поетика інформаційно-художньої свідомості» і «Журналістська творчість як система творчої комунікації», присвяченим впливу тексту як такого (у тому числі й матеріалів газет, журналів, радіо, телебачення, інтернету), нових літературних форматів на сучасну аудиторію.

В «UNIVERSUM» діє алегорична модель створення та існування національного всесвіту, який виник не тільки в ході історичних подій (воєн, переворотів і т.д.), але і в результаті інформаційного «великого вибуху», коли виплеснулися новітні обпалюючі літературні форми.

У розділі «Персоналії» Володимир Селіванов лаконічно і яскраво, фольклорно і сучасно, дуже живо малює портрети як героїв історії: Нестора Літописця, Катерини II, Ульянова-Леніна, Сталіна, так і класиків української словесності: Тараса Шевченка, Олександра Довженка, Павла Загребельного і т.д. Певно, творчий космос кожного письменника (поета), об’єднуючись в єдиний потік зі сподіваннями, надіями, бажаннями, мріями мільйонів українців, і сформував сучасну поліфонію — як у мистецтві, культурі, літературі, так і в суспільстві, політиці та економіці нашої країни.

Автор вдивляється в якнайтонші, атомарні зв’язки національного духу минулого, які логічно розвиваються, впливаючи і на теперішнє, і на прийдешнє. При цьому текст підкреслено візуальний: фрагментарна структура спалахує яскравими картинками, що забезпечує постійну увагу. Мозаїчність і розважальність провокують інтерес.

Для того щоб уловити майбутнє, необхідно користуватися іншою, відмінною мовою. Мова — віддзеркалення часу. Наприклад, у 70-ті роки минулого століття ніхто б не зрозумів таких слів, як «смс», «файл», «піар», «MP3-плеєр», «DVD-програвач» тощо.

Відобразити ж мовну реальність 2020-го і більш дальніх років у науково-споживацькому звучанні — задача неможлива: схід лавини відкриттів, а відповідно і термінів, що вводяться до розмовної мови, лише посилюється. Проте Володимир Селіванов знайшов свій варіант мовного візіонерства — склав словник, в якому подав метафоричні альтернативи звичайним словам, наділяючи їх незвичайними значеннями. Наприклад, в інтерпретації Селіванова дивак — «солнце славы на радуге молчания», а злість — «спираль ящерицы в увядшей корзине слов».

Зсув значень, який (на думку автора) відбудеться у майбутньому, вимагає, щоб уже зараз в матерію мови впроваджувалися нові паралелі, віртуальні замінники, національно-змістовні моменти. Адже техніку, та і мертвотні симулякри (копії оригіналу) потрібно олюднити, одухотворити, зробити зрозумілими і з етнічної позиції. Мовна діяльність тут відбувається не на рівні молекул і атомів, вона охоплює космологію, побутову міфологію і у вимірювальному плані оперує зірками, сузір’ями понять, галактиками.

Яка б не відбулася революція насправді, вона перш за все змінює мовне середовище. Так, до 1917 року в естетських, інтелігентських колах говорили про фіали, журфікси, левкої, а з приходом радянської влади вторгнулися інші свідоцтва модних інтересів — продрозкладка, Головспирт, раднаргоспи, ГУТАБ і т.д.

Звичайно, окрім вселенських проблем, що стосуються долі рідного етносу, Володимир Селіванов описує драматичне життя творчої особи, включаючи її у контекст світової літератури. Вельми нудно, надзвичайно нерозумно не бачити стрімкі процеси у світі слів, які форсуються геніальними представниками людства — Віктором Пелевіним, Генрі Міллером, Джеймсом Джойсом, Марселем Прустом, Уїльямом Берроузом (всі ці імена часто зустрічаються у книзі). Щоб зрушити вперед національну літературу, необхідний фундамент новітньої класики.

Варто помітити: «UNIVERSUM» — книга з приголомшливою інформаційною, образною густиною, а пізнавальний компонент у ній такий, що наскоком і з кондачка прочитати її практично неможливо. Збірка — точно перлова каша. У ній що не сторінка — обов’язково перл. Беру навмання: «Хата — сестра родная, а слово — виноград» или «Я сел на камень усталости, очертив вокруг себя розы, которые дарил тебе…».

Загалом, крім принесення користі для інтелектуального здоров’я, «UNIVERSUM» ще і виховує чудовий художній смак.

Бентежить же у цій ідилічній бочці меду, яка зветься «UNIVERSUM», лише одне: Володимир Селіванов чим ближче до останніх абзаців, тим більше сумнівається у цінності своєї творчості. Він додає болісні рефлексії, як крапельку дьогтю, з приводу того, що на його книгу «Глоссарий» були не дуже гарні відгуки і мало хто її цілком прочитав. Песимізм автора може передатися і читачу (особливо юному), створивши ауру скептицизму, збити з пантелику.

У цілому ж потрібно констатувати: «UNIVERSUM» Володимира Селіванова — це краща його книга на сьогодні, в якій автору вдалося довести життєвість і перспективність свого стилю в літературі не тільки Дніпропетровської області, але і України.

Олександр МУХАРЕВ