Нотатки краєзнавця

ПРОВІНЦІЙНА МЕТРОПОЛІЯ: ЩО ЦЕ БУЛО?

Автор: Валентин СТАРОСТІН

Мушу одразу розчарувати любителів «стародавньої» історії міста Дніпропетровська. Ця стаття жодним чином не пов’язана із подіями останньої чверті XVIII сторіччя і планами розбудови на Дніпрі «третьої столиці» Російської імперії. Мова йтиме про часи дещо ближчі і прозаїчніші, хоча до певної міри теж «стародавні» і, можна сказати, «легендарні». Більш того, ця стаття буде навіть не про Дніпропетровськ.

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

ІСТОРИЧНІ МЕТАМОРФОЗИ КАТЕРИНИНСЬКОЇ ЗАЛІЗНИЦІ

Автор: Ніна Єсіна

Катерининська залізниця почала діяти 18 травня 1884 року. Саме у цей день перші пасажирські потяги вирушили з Катеринослава до Ясиноватої та Долинської. На той момент на території України вже існувала залізнична гілка Харків–Миколаїв, рух по якій почався у 1851 році.

«Експедиція XXI» № 10 (112) 2011

ЗАЛИШКИ БАГАТЬОХ НАЧИНАНЬ

Автор: Валентин СТАРОСТІН

Сенатор Сумароков, відвідавши місто Новоросійськ у 1801 р., склав перший опис задуманого князем Потьомкіним міста з «прегарних у смаку грецькому та римському будівель»: «Нині почате по горі місто являє на пустошах наготовані до падіння побудови, навалене каміння лежить при його похованні, і воно, віддане забуттю, відділяється степом від відведеного йому передмістя, яке і є теперішнім містом…».
Що ж міг побачити Сумароков там, де планувалося створити розлогі майдани, побудувати церкви, державні установи, палаци аристократії, будинки чиновників, один з найбільших у світі соборів і один з перших в країні університетів? Що встигли спорудити у найбільш презентабельному районі планованої південної столиці? Питання цікаві. Тим більше що з початку ХІХ ст. спостерігається дивний феномен місцевої свідомості. Усе розмаїття планів розбудови Катеринослава Дніпровського сприймається окремо від реальних і потроху зникаючих руїн. Руїни ж являють собою залишки цільного, монолітного, споруджуваного за єдиним планом «Потьомкінського міста».

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

ПРИЗАБУТІ ІМЕНА

Автор: Валентин СТАРОСТІН

В архітектурній історії міста Дніпропетровська період 1920–1930-х років, мабуть, є найбільш динамічним і яскравим, але й найбільш трагічним і сповненим протиріч водночас. Щоправда, при погляді на зведені тоді будівлі все виглядає монолітним, а трагічність і неоднозначність доби майже не кидаються в око. Корпуси житлових і адміністративних будинків, заводські цехи та інженерні споруди, навчальні заклади й лікарні продовжують мовчазно підтверджувати міфологію робітничо-селянської держави. Але занурення в творчі дискусії доби викликає шок, а ознайомлення з біографіями архітекторів — біль. На фоні величезних досягнень вимальовуються не менш грандіозні провали, втрати, нереалізовані потенціали.

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

МАРКО ВОВЧОК НА КАТЕРИНОСЛАВЩИНІ

Автор: Володимир ДУМАНСЬКИЙ

Складними шляхами було переплетене життя видатної української письменниці Марка Вовчка (Марії Олександрівни Вілінської, за першим чоловіком Маркович) — Орловщина, Москва, Петербург, Париж, Богуслав, Ставрополь, Нальчик… Одна з доріг привела авторку «Народних оповідань» на Катеринославщину.

«Експедиція XXI» №7 (109) 2011

КІНЕЦЬ КАМЕНСЬКОГО «ТОРГСИНУ»

Автор: Олександр СЛОНЕВСЬКИЙ

При всій великій кількості інформації щодо подій Голодомору, оприлюдненої в останній час, практично нічого не публікувалося про діяльність Кам’янського відділення «Торгсину». Про цей «магазин» було відомо лише те, що він існував.

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

ДОСЛІДНИК НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ

Автор: Микола ЧАБАН

У пам’яті сучасників він залишився відомим вченим, який зробив вагомий внесок до ряду суспільних наук — фольклористики, етнографії, літературознавства, історії театру тощо, талановитим педагогом, вихователем цілого покоління молодих науковців, поборником рідної культури, скромною і делікатною людиною.
120 років тому Катеринославську класичну гімназію успішно закінчив Андрій Лобода (1871 – 1931) — видатний етнограф і фольклорист, віце-президент Академії наук України. Людина з покоління Лесі Українки.

«Експедиція XXI» №2 (104) 2011

НА МАЛЕНЬКІЙ ДНІПРОВСЬКІЙ ПЛАНЕТІ

Автор: Микола ЧАБАН

Катеринославський яхт-клуб заснували ще в позаминулому столітті — у 1893 році. Таким чином, він був всього лише на 6 років молодше за київський. Ровесником Катеринославського яхт-клубу можна вважати його родича з Кам’янського (нині Дніпродзержинськ), де працювало багато фахівців із Польщі. В їхньому середовищі весловий і парусний спорт мали особливо багато прихильників.

«Експедиція XXI» №12 (102) 2010

ДНІПРОПЕТРОВСЬК: МІЛЬЙОН РОКІВ ДО НАШОЇ ЕРИ

Автор: Ігор БАРГ

Дніпропетровська область — один з найбільших промислових регіонів України, який у колишньому СРСР посідав друге місце після Мурманської області за видобутком різних видів важливих корисних копалин. В Дніпропетровській області знаходяться родовища золота, залізної, марганцевої, титанової, уранової, силікатно-нікелевої руд, крім того є вугілля, боксити, газ, прояви нафти, каоліни, магнезитова і керамзитова сировина, численні будівельні матеріали.
Утворення цих видів промислової сировини пов’язано з палеогеографічними умовами окремих геологічних епох, пізнання яких не можливе без вивчення геологічної історії Дніпропетровщини.

«Експедиція XXI» №11 (101) 2010

ДОУРБАНІСТИЧНИЙ ДНІПРОПЕТРОВСЬК

Автор: Вадим МАНЮК

Крізь сплутані й припорошені пилом повсякденності тенета буденних думок раз за разом прориваються у свідомість з глибин нашої суті знаки питання. Яким був світ, коли не було нас? Невже були часи, коли не існувала людина? Як виглядав ландшафт на місці Дніпропетровська 100 чи 200, а то й 2000 років тому? Які краєвиди відкривалися скіфам, сарматам і готам з придніпровських пагорбів?

«Експедиція XXI» №10 (100) 2010

ПРОВІНЦІЙНА МЕТРОПОЛІЯ: ЩО ЦЕ БУЛО?

ІСТОРИЧНІ МЕТАМОРФОЗИ КАТЕРИНИНСЬКОЇ ЗАЛІЗНИЦІ

ЗАЛИШКИ БАГАТЬОХ НАЧИНАНЬ

ПРИЗАБУТІ ІМЕНА

МАРКО ВОВЧОК НА КАТЕРИНОСЛАВЩИНІ

КІНЕЦЬ КАМЕНСЬКОГО «ТОРГСИНУ»

ДОСЛІДНИК НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ

НА МАЛЕНЬКІЙ ДНІПРОВСЬКІЙ ПЛАНЕТІ

ДНІПРОПЕТРОВСЬК: МІЛЬЙОН РОКІВ ДО НАШОЇ ЕРИ

ДОУРБАНІСТИЧНИЙ ДНІПРОПЕТРОВСЬК

У цьому номері: