о нас|
Войти

 

КУЛЬТОБОЗ
Виставка ранніх робот Марчука в Києві

В Києві у Галереї "Мистецька збірка" відкрилась виставка робіт відомого українського живописця Івана Марчука.

Лускунчик від Раду Поклітару у Дніпропетровську

23 січня київський театр сучасної хореографії «КИЕВ МОДЕРН-БАЛЕТ» під керівництвом Раду Поклітару привіз до Дніпропетровська свою постановку «Лускунчик». Цей спектакль сам хореограф вважає спектаклем для дорослих.

YouTube запускає кінофестиваль

Відеохостинг YouTube запускає власний кінофестиваль  — Your Film Festival. Фільми будуть показувати в інтернеті. А десять фіналістів поїдуть на Венеціанський кінофестиваль.

Виставка Олександра Короля у Дніпропетровську

У Дніпропетровському відділенні «Я Галерея» відкрилась виставка «Deus Ex Machina» художника Олександра Короля.

Архив газеты
АФИША ДНЕПРОПЕТРОВСКА
Главная ⁄ Архив номеров ⁄ № 12 (114) 2011 ↓
      № 12 (114) 2011      
12 (114) 2011

12 (114) 2011

Дмитро Ткач. Кава із центральноєвропейським джентльменом
Володимир Думанський. Карикатурне перебільшення від Анатолія Гайна
Володимир Панченко. Політкоректний канібалізм
Ірина Шовковець. Симетрія війни
Володимир Пукіш. Черкес, що був за союз з Україною
Наталья Чанышева. Новый взгляд на трагедию Бабьего Яра
Ірина Шовковець. Любов до глибини кишені
Наталія Пасічник. «Бобоватість» Василя Карп’юка
Марина Лунёва. Лавка чудес
Наталья Сеген. Право на чистый воздух нужно отстоять?
Наїна Леводворська. Добрим молодцям урок…
Алексей Овчаренко. Эмоции в знаках

«Экспедиция XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
КАВА ІЗ ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИМ ДЖЕНТЛЬМЕНОМ

КАВА ІЗ ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИМ ДЖЕНТЛЬМЕНОМ

Автор: Дмитро ТКАЧ

Збираючись на інтерв’ю до пана Романа Шпорлюка — професора історії України факультету історії Гарвардського університету, який зараз вже перебуває на заслуженому відпочинку, я заздалегідь підготував перелік запитань. Переважно вони стосувались робіт, відомих українським читачам: «Комунізм і націоналізм: Карл Маркс проти Фрідріха Ліста», «Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі)», «Формування сучасної України: західний вибір», «У пошуках майбутнього часу: статті, есе, інтерв’ю». Кожна із цих книг видавалась в українському перекладі та привертала увагу широких кіл фахівців — істориків, політологів, соціологів та журналістів.
В означений час я під’їхав до готелю «Дніпро», в якому пан Роман традиційно зупиняється вже понад 50 років. Усміхнений та бадьорий, професор зустрів мене в холі. Ми зайшли до кав’ярні готелю. Із характерною американською посмішкою він запросив до свого улюбленого столика біля вікна.
Тільки при зустрічі з поважним гостем я зміг повною мірою осягнути слова Ярослава Грицака, який, характеризуючи Романа Шпорлюка, використав влучне і вкрай змістовне словосполучення «центральноєвропейський джентльмен»: фахівець міжнародного значення та знавець декількох мов у приватній розмові виявився достатньо простим та відкритим.
Мої підготовлені запитання виявились не потрібними, адже спілкування набуло настільки теплого та дружнього характеру, що я просто відклав у бік записник і перейшов до звичайної розмови.
В першу чергу мене цікавили його спостереження за подіями в Україні з іншого континенту.

«Экспедиция XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
КАРИКАТУРНЕ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ ВІД АНАТОЛІЯ ГАЙНА

КАРИКАТУРНЕ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ ВІД АНАТОЛІЯ ГАЙНА

Автор: Володимир ДУМАНСЬКИЙ

Карикатура — унікальний і специфічний жанр мистецтва. У кожного з відомих карикатуристів був свій шлях. Для майстра декоративного мистецтва криворіжця Анатолія Гайно, який довгий час розписував вітражі, писав ікони, займався мозаїкою та металопластикою, 2001 рік став визначальним. Він захопився сатиричною карикатурою, і це захоплення розпочало новий відлік часу у творчості автора. Зараз Анатолій Гайно є членом Товариства художників-карикатуристів України.

«Экспедиция XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
СИМЕТРІЯ ВІЙНИ

СИМЕТРІЯ ВІЙНИ

Автор: Ірина ШОВКОВЕЦЬ

«Друга польсько-українська війна. 1942–1947 рр.» — книга з такою дивною назвою була нещодавно презентована в Дніпропетровській обласній бібліотеці ім. М. Свєтлова. Її автор — кандидат історичних наук Володимир В’ятрович кілька років обіймав посаду директора архіву СБУ. Ну навряд чи голова такого солідного закладу міг не знати, що в українських підручниках історії про таку війну не згадується.

«Экспедиция XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
ЧЕРКЕС, ЩО БУВ ЗА СОЮЗ З УКРАЇНОЮ

ЧЕРКЕС, ЩО БУВ ЗА СОЮЗ З УКРАЇНОЮ

Автор: Володимир ПУКІШ

Коли в серпні 1917 року верховний головнокомандуючий російської армії генерал Корнілов виступив проти Тимчасового уряду, нездатного, на його думку, протистояти більшовицькому заколотові, він послав на Петроград «Дику дивізію», що складалася з кіннотників — представників кавказьких народів. Ця дивізія не раз відзначалася безрозсудною хоробрістю на фронтах Першої світової війни, однак у Петрограді їй воювати не довелося — її зупинили палкі антивоєнні промови представників мусульманської інтелігенції, які проживали в російській столиці. Як відомо, поразка корніловського походу багато в чому була визначена саме неучастю в ньому Дикої дивізії.

«Экспедиция XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
НОВЫЙ ВЗГЛЯД НА ТРАГЕДИЮ БАБЬЕГО ЯРА

НОВЫЙ ВЗГЛЯД НА ТРАГЕДИЮ БАБЬЕГО ЯРА

Автор: Наталія ЧАНИШЕВА

За 70 лет — именно столько времени прошло с того момента, как над Украиной черной тенью навис Холокост, — о трагедии киевских евреев написано и сказано немало. Бабий Яр стал центральной темой экранизаций, спектаклей, художественных и фотовыставок. Выпущены десятки книг — это и книги памяти, и сборники воспоминаний, мемуаров, и публикации исторических исследований, научные статьи и многое другое.
Почему же при таком количестве разного рода информации вокруг трагедии Бабьего Яра и сейчас возникает столько вопросов, неясностей, противоречий? Почему до сих пор не установлено точное количество жертв? Наверное, как и все, что претерпевает воздействие «временного фильтра», взгляд на события тех лет трансформируется, а сами события «обрастают» все новыми фактами, дополнениями. В последние годы в Украине всплывает на поверхность все, что умалчивалось, было «неудобным» и даже неприемлемым. Меняется ли в целом взгляд на трагедию Бабьего Яра? Меняется. Неизменным остается одно: это был жестокий, беспощадный геноцид, порожденный фашизмом, который был назван самой масштабной катастрофой в истории человечества.

«Экспедиция XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
ЛЮБОВ ДО ГЛИБИНИ КИШЕНІ

ЛЮБОВ ДО ГЛИБИНИ КИШЕНІ

Автор: Ірина ШОВКОВЕЦЬ

Чи може бути патріот багатим, а багатій — патріотом своєї держави? Мабуть, почувши таке запитання та згадавши деяких сучасних «патріотів», читач іронічно посміхнеться. Але давайте не будемо категоричними, бо пам’ять людська коротка. Як засвідчують виступи учасників Всеукраїнської наукової конференції «Традиції українського меценатства на Півдні України», що відбулася на базі Одеського національного університету ім. І. Мечникова, і наша історія багата людьми, які дбали про добробут рідної землі.

«Экспедиция XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
«БОБОВАТІСТЬ» ВАСИЛЯ КАРП’ЮКА

«БОБОВАТІСТЬ» ВАСИЛЯ КАРП’ЮКА

Автор: Наталія ПАСІЧНИК

Василь Карп’юк — поет, прозаїк, публіцист, блогер (http://karpjuk.livejournal.com), автор збірки вибраних творів «Мотлох», поетичної книги «BRUSTURY» та низки публікацій у періодиці, лауреат всіляких літературних премій, учасник низки мистецьких заходів, організатор літературного фестивалю ім. Т. Мельничука. А також ініціатор створення мистецького угруповання «Люди з вагітними головами», автор культурно-мистецьких програм на івано-франківському обласному радіо, учасник музично-літературного проекту «Оркестр Бобовата». Про свою кипучу діяльність Василь розповів нам в інтерв’ю.

«Экспедиция XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
ЛАВКА ЧУДЕС

ЛАВКА ЧУДЕС

Автор: Марина ЛУНЕВА

Д. шел по городу, стуча каблуками по пустынной мостовой. Внезапно взгляд его привлекла яркая вывеска «Лавка чудес». Надпись под ней гласила: «Загляните к нам — и найдете здесь все, кроме туфель на каблуках!» Д. огляделся… Странная надпись. Он прильнул носом к замерзшему окну. Сквозь старинные цветные стекла увидел: чего только не было в этой лавке! Совсем небольшое помещение было уставлено всевозможными ящиками, из которых торчали самые разные вещи. Сумочки дамские, вышитые бисером, перчатки, шляпы, шкатулки, украшенные камнями… Чтобы посмотреть на все это поближе, Д. решил войти внутрь. Толкнул тяжелую дверь, покрытую резьбой ручной работы. В тишине раздался скрип. Он спустился по лестнице вниз, каждый шаг гулко отдавался в пустынном коридоре. В тесной душной лавчонке никого не было. Д. начал рассматривать хлам. Сколько же здесь было вещей! Многие из них напоминали старый театральный реквизит. Были и другие: невозможно было угадать ни их назначение, ни временную принадлежность. Несмотря на всю бесполезность товара, уходить не хотелось. Внезапно внимание Д. привлекла длинная массивная цепь. «Забавная штука. Давно хотел себе такую — на пояс». Опустившись на корточки, он стал рассматривать звенья. Цепь соединяла крышку ящика с кольцом внизу этого ящика.

«Экспедиция XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
ПРАВО НА ЧИСТЫЙ ВОЗДУХ НУЖНО ОТСТОЯТЬ

ПРАВО НА ЧИСТЫЙ ВОЗДУХ НУЖНО ОТСТОЯТЬ

Автор: Наталья СЕГЕН

«Чистый воздух» — для современного городского жителя это словосочетание кажется немного фантастическим. Чистым воздухом можно подышать, поехав на курорт, в лес или в село к родственникам, но жить в большом городе и дышать чистым воздухом — нереально. Так думаем мы, обреченно наблюдая за дымом, который выползает из заводских труб, и вдыхая очередную порцию ядовитых веществ. Но правильно ли смириться и ничего не делать в сложившейся ситуации? И какие шаги стоит предпринять тому, кто хочет, чтобы экологическая обстановка в родном городе стала лучше? Об этом мы поговорили с Павлом Хазаном, экспертом по вопросам устойчивого развития Украинской экологической ассоциации «Зелений світ».

«Экспедиция XXI» № 12 (114) 2011

Страница (2):   1 · 2 · следующая