Сергій Безруков давно став своєрідним символом нового російського кіно. Комусь він однозначно подобається, когось доводить до сказу своєю великоросійською патетичністю, але знають в обличчя його абсолютно всі.

І от у жовтні–листопаді це обличчя з виразними сірими очима заполонило наші вулиці та інтернети — почалася промо-кампанія нового фільму «Реальна казка», де Сергій не тільки зіграв одну з головних ролей, а й виступив продюсером і співавтором сценарію.

Безруков з дружиною Іриною особисто представляли фільм у Дніпропетровську й інших містах України та Росії. Саме у нас, в кінотеатрі «Правда-кіно», відбулася українська прокатна прем’єра «Реальної казки», і кореспондент «Експедиції ХХІ» мав ексклюзивну можливість скласти власне враження.

Отже, яку таку «Реальну казку» презентував нам Сергій? В казочці говориться про сучасного підлітка Олександра, який вирушає в чарівну подорож заради порятунку малолітньої сестри. Головний його протагоніст — Кощій Безсмертний у виконанні Леоніда Ярмольника. Допомагають і заважають хлопцю Іван-Дурень, він же Іван — Царський Син (С. Безруков), Василина Премудра (І. Безрукова), Баба-Яга (Л. Полякова), трійця богатирів (невідомі симпатичні актори, з найсталевіших м’язів викуті). Все це на сучасних бекграундах, з кліповим монтажем, саундтреками, продакт-плейсментом тощо.

Чи нічого не нагадує така історія? Отож. Якщо вам не знайомі твори класиків міського фентезі Геймана і М’євілля, які популяризували ідею забутих, непотрібних богів і казкових героїв, то «Шрека» та диснеївську «Зачаровану» ви точно мали бачити. Ідеєю цинізму і безвір’я сучасних дітей та дорослих просотано 60 % казкової поп-продукції для шкільного віку. Навіщо ж, пане Безруков, вкотре про одне й те саме, та ще й майже тими самими словами?

Харизматичний і сексуальний Кощій як дві краплі води схожий на переважну більшість сьогоднішніх кіно-поганців. У казковій реальності він такий собі толкінівський нагул або дементор з Поттеріани — чорний капюшон з темрявою всередині. У нормальній же Москві — гарний, естетично неголений бізнесмен з м’яким голосом і неоднозначною філософією. Таких можна штук 20 нарахувати з того ж «Гаррі Поттера» і останніх «Сутінок». Лісовик, Яга, Іван з Василиною — всіх їх ми вже десь бачили — в іншому вбранні, з іншими іменами.

Основне завдання фільму, висловлене сім’єю Безрукових на прес-конференції — «Реальна казка» має нагадати загрузлим у «Покемонах» дітям про автентичну літературу і міфологію — мені видається беззмістовною демагогією. Молодь, яка цікавиться виключно Заходом, на ньому і залишиться — «Шрек», та Дісней набагато яскравіша за творіння Безрукова. А тим, хто і так читає російські народні казки, навряд чи прийдеться до душі нова агітка, занадто вже вона «під Захід». Кращі радянські фільми не переплюнути.

І наостанок — наразі Мережа повниться сумними новинами про подальшу долю Сергія Віталійовича. Виявилося, що Безруков витратив на зйомки «Реальної казки» всі свої капітали, та ще й боргів набрався. Саме тому він і їздить рекламувати кіно власними силами — сподівається, що народ хоча б на живу зірку поглянути прийде, а заразом і за квиток до залу заплатить.