о нас|RSS
Войти

 

КУЛЬТОБОЗ
«Сталь у степу» від Віма Пеетерса

20 квітня ГО “Інститут суспільних досліджень” та історико-краєзнавчий клуб “Грані” за сприяння посольства Королівства Бельгія в Україні провели презентацію книги бельгійського історика Віма Пеетерса “Сталь у степу”.

Життя українських вулиць очима іноземного фотографа

24 квітня в 18.30 арт-центр "Квартира" і Goethe-Institut в Україні відкривають виставку фотографій "NORMAL" Андреаса Герцау (Німеччина).

Українська молодь визнала національну кухню

Попри активну рекламу модних закордонних страв вітчизняна молодь добре знається на українській кухні. Молоді люди віком до 25 років — найактивніші учасники голосування за найкращу національну страву. Про це повідомили організатори Всеукраїнського конкурсу «Смакуй, Країно!». Згідно з їхніми статистичними даними, 67 % тих, хто проголосував, — молоді люди віком 18-25 років.

Вірменські художники у Дніпропетровську

17 квітня у Дніпропетровському художньому музеї буде відкрито виставку живопису та скульптури вірменських художників «Сім нот весни». В експозиції, що розміститься у 4-х залах музею, буде репрезентовано твори вірменських мистців з фондів ДХМ та твори 11 сучасних вірменських художників і скульпторів, котрі мешкають у 8 областях України.

Архив газеты
АФИША ДНЕПРОПЕТРОВСКА
ГлавнаяЭто интересно
      ЭТО ИНТЕРЕСНО      

БАГАТО РОКІВ ТОМУ У ВЕРЕСНІ

    1788
  • За ордером кн. Потьомкіна до Катеринослава прибув лікар Карл Іванович Роде. Багато років у місті доброю славою користувалися винайдені ним «родевські порошки». Балку, поблизу якої лікар придбав ділянку землі, назвали Родевською, але міцніше за нею закріпилася назва «Аптекарська».
    1885
  • 3–4 вересня підписаний «запродажный договор» м. Катеринослава з товариством Брянських залізних заводів, за яким «г. Екатеринослав уступает Брянскому товариществу 120 десятин земли для устройства на ней чугунно-плавильного, железоделательного и рельсопрокатного заводов. Брянское товарищество делается членом городского общества и уплачивает ежегодно наравне со всеми городскими обывателями сборы и налоги по общей городской раскладке». Тепер на Катеринослав чекає фабрично-заводський і промисловий розвиток.
    1912
  • 4 вересня в міській Управі відбулося засідання трамвайної комісії з питання «о проездной плате». Більшість висловилися за зниження платні з 6 до 5 копійок.
  • 6 вересня в Катеринославі відбулося торжество з нагоди сторіччя Вітчизняної війни 1812 року. Місто було святково прикрашено, а увечері ілюміновано. Сад англійського клубу освітлений 2150 лампочками.
  • Державна Дума звернулася до населення із закликом поповнювати золотий фонд державного банку наданням в його розпорядження на потреби війни і в обмін на кредитні квитки як золотої монети, так і золотих виробів.
    1914
  • На розі Проспекту і Садової (Сєрова), в будинку Заславського відкрився кінематограф, обладнаний за останнім словом кінематографічної техніки. Для ілюстрації картин запрошений великий концертний оркестр під управлінням М. Д. Гіттера.
  • За участю міської адміністрації вжиті «меры, понижающие азарт игры в лото»: обмеження часу гри і числа карток, платний вхід, 10-відсотковий збір на користь клубу і такий же на добродійні цілі, участь жінок «только с уведомления мужа или отца».
    1915
  • 14 вересня близько 2-ї години ночі над містом з’явилася заграва. Горіли лісопильний завод і паровий млин інженера Палея на Лісопильній вулиці. Пожежна команда, що помітила пожежу з каланчі, виїхала годину потому. Збитки величезні — 2 млн. крб. Причина пожежі не встановлена. Застраховані завод і млин на 183 тис. крб.
    1925
  • Катеринославське пайове радіотовариство одержало з Москви креслення майбутньої радіопередавальної станції. Вислано устаткування. В будівлі окрвиконкому (нині — обласної ради) для станції виділяється необхідне приміщення. Найближчими днями почнеться виготовлення щогли у 45 м, яка буде встановлена у дворі облвиконкому.
  • У кінці першої декади вересня в місті створена комісія з українізації радянського апарату. По округу проведено 133 курси українізації із загальною присутністю на них 4058 слухачів, причому закінчили курси 1649 чоловік. Проведеним комісією дослідженням з’ясовано, що радянські установи українізовані на 30%.
    1930
  • З 10 вересня в Дніпропетровську оголошений місячник ліквідації неписьменності. В 1930 році передбачалося навчити грамоті 20315 чоловік.
  • Мешканці міста включилися в похід за радянське дирижаблебудування. Редакція газети «Заря» збирає кошти на будівництво дирижабля «Правда» і закликає редакції «Ударника», «Паровозника», «Коминтерновца» розвернути агітацію на своїх сторінках за збір грошей.
    1947
  • Ощадкаси закликають громадян робити грошові внески. За ними прибуток виплачується не відсотками, а у вигляді виграшів.
    1968
  • За підсумками змагання між містами України Дніпропетровську присуджено перше місце з врученням перехідного Червоного Прапора Ради Міністрів УРСР і першу грошову премію за краще впорядкування міста.

Газети «Южная заря»,
«Приднепровский край», «Звезда»

«Экспедиция XXI» №9 (87) 2009

Добавить комментарий:

Ваш комментарий: (не более 3500 символов. Осталось: 3500)