Захопленість — дуже важливий чинник, що допомагає досягти в будь-чому значних результатів. Дуже важливо, щоб у дитинстві, під час вивчення шкільних премудростей і занять спортом виникала захопленість цими речами. Зацікавити юну людину простіше за все за допомогою казки або міфу. Одним з таких міфологізованих явищ для України є козацтво. Найвідоміша в Україні козацька Січ розташовувалася на острові Хортиця. Саме тому новий вид українського єдиноборства був названий співзвучно до назви острова — хортинг. Про те, що являє собою ця спортивна дисципліна, нам розповів провідний тренер Дніпропетровського обласного осередку Української Федерації Хортингу Юрій Васецький.

— Ідея створення суто українського виду єдиноборства, такого як хортинг, виношувалася давно, а втілити її вдалося лише два роки тому. В 2009 році Міністерство України у справах сім’ї, молоді і спорту офіційно визнало хортинг видом спорту в Україні. Його засновник, майстер спорту міжнародного класу Єрьоменко Едуард Анатолійович народився у Дніпродзержинську, вчився в Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту. Служив в Афганістані у розвідроті, був старшиною запасу; неодноразово нагороджувався як учасник бойових дій. Зараз у нього четвертий дан з кіокушин карате і шостий дан з бойового карате. Едуард Анатолійович є президентом Української Федерації Хортингу. Президентом же Дніпропетровського обласного осередку Української Федерації Хортингу є Бабурнич Сергій Антонович.

В основу хортингу покладені природні рухи людини. Це контактний вид спорту з усілякими видами ударів. Також у хортингу застосовуються і больові задушливі прийоми, кидкова техніка. Процес змагання ділиться на два раунди. В першому раунді працюють у захисних рукавичках і шоломах. У другому бій продовжується без рукавичок, але із заборонами ударів у пах, коліна і хребет, руками в голову.

Удари руками здебільшого такі самі, як і в класичному боксі. Кидкова техніка зустрічається і з дзюдо, і з самбо. Удари ногами такі ж, як у тхеквондо і кікбоксингу.

Першочерговим завданням хортингу є виховання людини духовної. Тільки через досягнення внутрішньої гармонії людина може спрямувати свою життєву енергію на досягнення поставленої мети.

— Засновник хортингу служив у розвідроті, а отже, він навчався травмонебезпечних прийомів, які не можна застосовувати у спорті. В хортингу щось подібне — прикладне і дуже небезпечне у застосуванні — викладається?

— В хортингу процес ділиться на загальний, або спортивний, і прикладний. Спочатку всі новачки починають навчатися за спортивною програмою. Ті з них, хто вирішив пов’язати своє життя зі спортивною діяльністю, приходять до груп спортивного вдосконалення, щоб брати участь у змаганнях. Є в хортингу і така дисципліна, як самооборона, де ми навчаємо учнів самозахисту при нападах з предметами, при нападах у ліфті, в машині. Як атакувати в таких випадках, ми не навчаємо.

— Зараз є різного роду змагання між представниками різних єдиноборств. Хортингісти виступають на таких змаганнях?

— Хортинг готує універсальних бійців. Нещодавно в Києві проходив фестиваль бойових мистецтв, у якому брали участь представники хортингу, панкратіону і бойового самбо. В усіх дисциплінах наші бійці зайняли призові місця.

— Як набирали інструкторів?

— Запрошували з різних видів єдиноборств. Були і самбісти, і дзюдоїсти. Я, наприклад, закінчував Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, займався тхеквондо, працював викладачем з іншого українського бойового мистецтва — спасу. Проте все-таки вирішив зупинитися на хортингу як виді спорту з більш «просунутою» системою викладання.

Для інструкторів постійно проводяться семінари, в яких беруть участь не лише тренери, але й історики, методисти, судді. Кожний інструктор по закінченні занять повинен скласти відповідні нормативи і отримати інструкторський сертифікат. Крім нормативів із самого хортингу потрібно скласти іспит з ідеологічної, медичної і методичної підготовки.

— Хортинг — суто український вид єдиноборства або він викладається і в інших країнах?

— В Росії, Канаді, Ізраїлі, Ірані, США, Кубі, Греції, Латвії і Литві вже зареєстровані федерації хортингу.

— З якого віку можна займатися хортингом?

— Ми набираємо дітей у групи з чотирьох з половиною років. Починаються заняття із загальнофізичної та базової технічної підготовки. Спочатку ми зміцнюємо здоров’я дітей, а потім розучуємо елементарні прямі удари ногами, руками. З 5 років діти вже працюють у парах. Вони вивчають страховку, основну техніку. З 7 років із загальних груп йде відбір найздібніших дітей для більш інтенсивної підготовки, їм дається складніший рівень тренувань.

— Жіноча стать у цьому виді спорту задіяна?

— Бере участь дуже активно! В дитячих групах дівчаток половина. Вони виконують ті ж фізичні вправи, що і хлопчики. Єдина відмінність — дівчатка забезпечуються додатковими протекторами на груди і пах. З 7 років ми також обмежуємо дівчат у техніці, пов’язаній з падінням.

— Є якісь вікові обмеження для тих, хто приходить до вас займатися?

— Немає. Найстаршому учню на даний момент 49 років, причому це початківець, який раніше не займався бойовими мистецтвами.

— Як заробляється майстровий ступінь?

— Його можна отримати тільки за підсумками змагальної діяльності, а також при проходженні тренувальних семінарів.

— А чим відрізняється підготовка в учнівських ранках?

— Фізичними нормативами, знанням техніки і умінням їх застосовувати. Також складається іспит на знання, що таке Україна і її історія, козацтво, Хортиця. Всі питання такі, що дитина, яка вивчає історію в школі, може легко на них відповісти.

— І що повинен розповісти учень хортингу про козаків?

— Козаки — це в першу чергу герої, які боролися за незалежність України.

— Ага, виходить, моменти, де описуються діяння козаків у работоргівлі й піратстві, не висвітлюються?

— Ні. Ми беремо з історії найкраще. (Сміється.)

Те, що дитина знаходиться на тренуванні, а не де-небудь на вулиці, — великий плюс. Якщо з дитинства людина привчається ставити якісь цілі, а потім вчиться їх досягати, — це, звичайно ж, позитивне явище.

— Оскільки в хортингу важливою складовою є ідеологія, логічно поцікавитися: а яке ставлення хортингу до релігії?

— Ми не бачимо сенсу нав’язувати або забороняти якусь релігію. У мене в групі займаються діти, у яких батьки кришнаїти, і жодних проблем з ними немає.

— Держава підтримує хортинг?

— На даний момент ні. Діти тренуються лише за рахунок внесків батьків. Батьки оплачують заняття, купують форму — хортовку.

— І скільки коштує місяць занять?

— Форма коштує від 200 до 300 гривень. Вартість занять залежить від вартості оренди зали, кількості тренувань і інших чинників. Федерація Хортингу є неприбутковою, і внески, які надходять, йдуть на купівлю амуніції, інвентаря, на оренду приміщення для проведення змагань і семінарів.

— Гроші невеликі, але дітям із малозабезпечених сімей і це недоступно…

— Так, тому хотілося б, щоб нам хоч трохи допомагала держава.

Олексій Овчаренко