…Господь посилає на землю доброго ангела. Пускає його в світ для того, щоб нести добро і світло. Але світ жорстокий і негармонійний. Люди живуть у створених власноруч клітках. Їх серця закам’яніли, вони озлобилися. Вони не готові відгукнутися на добрий посил. Але надія залишається завжди. Світлий, ліричний спектакль розповідає про спроби зробити світ добрішим і справедливішим. Справжнє мистецтво покликане пом’якшувати серця, і постановка «Нестерпна легкість» відповідає цьому надзавданню якомога краще. Новим спектаклем молодіжний театр танцю «La Vie» відзначив своє п’ятиріччя. У театру вже є свій молодий глядач — прихильний і вдячний. Давайте трохи ближче познайомимося з колективом-ювіляром.

Театр «La Vie» працює при Палаці студентів ім. Ю. Гагаріна в Дніпропетровську. Нинішні його керівники — вчорашні студенти Наталія Патеюк і Сергій Бормотов. З ними ми і поговоримо.

— Хто придумав назву?

— Це довга історія... Ми придумали. Ми зійшлися, ще будучи студентами університету, в спільному баченні танцю як мистецтва, що передає емоції, настрій, якісь ідеї глядачеві. Тобто танцю — не просто видовища, але театрального мистецтва. А починали колись у театрі «Гамаюн».

— А чому саме цей стиль танцю — не хіп-хоп, не будь-який інший, а саме такий стиль?

— З його допомогою, на наш погляд, легше передавати емоції. Він набагато вільніший. Це стиль контемпорарі.

— Яку музику використовуєте?

— Музику дитячого хору «Ліберо», гурту «Апокаліптика».

— А наскільки дружний ваш колектив? І чи проводите ви разом час?

— Ми набагато менше часу проводимо окремо один від одного. У нас вистачає репетицій, до того ж ми часто буваємо разом на вечорах. Вітаємо одне одного з днем народження, їздимо разом на природу. Якщо хтось потрапить до нашого колективу, то, повірте, це всерйоз і надовго.

— А ви набираєте новачків?

— Звичайно. В основному це студенти нашого ДНУ.

— Які ваші подальші плани і чи збираєтеся ви танцем заробляти на життя або це просто для душі?

— Ми є колективом Палацу студентів. Це вже робота і якась заробітна плата. В наших планах — участь у фестивалях «Театральна сесія» і «Рампа». Так що хто хоче — приходьте на наші вистави. Ми будемо раді вам. Заходьте на сайт театру «La Vie».

— А що б ви хотіли передати своїм глядачам, які були на вашому концерті?

— Не плачте! (Сміються.) А якщо серйозно — щоб вони любили своє життя, ставилися до нього позитивно. Вміли відчувати і любити по-справжньому.

— Хто придумує сюжети до вистав?

— Ми самі це робимо. Лібрето — це робота наша і нашого колективу. Взагалі це третя постановка. Перша пройшла з драматичними акторами, зі словами. Це ж перша спроба чисто хореографічного дійства.

— Але і в цій прем’єрі теж проривається слово…

— Тому ми і називаємо його не балетом, а спектаклем.

На знімку: сцени з ювілейного спектаклю студентського театру танцю «La Vie»