Українська медицина сьогодні переживає не найкращі часи. Низький рівень обслуговування, лікарські корупція і недбалість, висока смертність населення — все це дискредитує офіційну медицину в очах обивателя. Куди ж піде по допомогу людина, яка втратила віру в офіційну медицину? Імовірніше за все, вона звернеться до альтернативної медицини, якої сьогодні існує безліч різновидів. І одним із найпопулярніших нетрадиційних методів лікування є гомеопатія.

Але що таке гомеопатія? Опитування знайомих показало, що навіть ті, хто вдавався до послуг лікаря-гомеопата, дуже непевно уявляють собі, що це за метод лікування. А в Інтернеті безліч інформації: від найзахопленіших відгуків із запевненнями, що гомеопатія творить дива одужання, до вкрай негативних висловлювань, автори яких стверджують, що це лженаука і обман довірливих хворих.

Що ж таке гомеопатія насправді? Як вона лікує? Чому цей метод визнають далеко не всі лікарі? За роз’ясненнями ми звернулися до голови Дніпропетровського обласного товариства гомеопатів, лікаря першої категорії Парахнича Леоніда Миколайовича.

 — Які основні постулати гомеопатії?

— Гомеопатія — це метод лікування, в основу якого покладений принцип подібності: «подібне лікується подібним». Цьому принципу вже декілька тисяч років, і лікарі давнини керувалися саме ним. Є декілька законів лікування: лікування йде зсередини назовні, зверху вниз, від більш важливих органів до менш важливих, і спостерігається зворотне убування симптоматики (спочатку зникають симптоми, які з’явилися в кінці, останніми зникають симптоми, що з’явилися на початку захворювання). Якщо хвороба рухається в цьому напрямі, значить, відбувається процес лікування. Гомеопатія як вчення була сформована, коли її засновник Ганеманн проаналізував більше 19000 історій хвороби.

— Чому подібне лікується подібним?

— Сучасний рівень розвитку науки не дозволяє пояснити цей принцип. Це емпірично напрацьована інформація. Один з варіантів пояснення дії гомеопатії такий: робота препаратів заснована на пам’яті води.

Гомеопатія — це лікування сильнодіючими і отруйними речовинами у наднизьких дозах. Ті реакції організму, які викликає препарат у матеріальній дозі, у вкрай невеликих кількостях він же може лікувати. Існують шкали розведень: десяткова, сотенна, тисячна. Після 12-го сотенного розведення і після 30-го десяткового повністю зникає матеріальна речовина. Але щось там все-таки залишається.

— Що саме?

— Залишається пам’ять про цю речовину у води. Вода є дуже цікавою системою. Я вважаю, що комп’ютери наступного покоління будуть зроблені на воді. Будуть водні плати, які будуть носіями інформації. Ми можемо припустити, що молекула води запам’ятовує структуру речовини, розчиненої в ній. Залишається пам’ять про цю речовину і навіть посилюється в процесі потенціювання. (Потенціювання — це посилення дії препарату, яке досягається шляхом численних струшувань.)

— Але ж вода торкається стінок судини, в якій знаходиться, до розчину може потрапити частинка пилу або якоїсь іншої речовини. Чому вода запам’ятовує саме інформацію про молекулу потрібної нам речовини?

— З точки зору філософії тільки десяту частину оточуючої нас інформації можна адекватно сприйняти і проаналізувати. Існує безліч речей, які знаходяться за межами нашого розуміння.

Є дані, що гомеопатичний препарат працює, якщо додати його до кави, чаю, їжі. Чому? Не знаю! Напевно, в організмі є потреба у дії саме цього препарату.

— Чому офіційна медицина здебільшого не визнає гомеопатію?

— Тому що гомеопатія є першою науковою дисципліною в медицині. Ніяких принципових змін впродовж розвитку гомеопатії не було. Були тільки доповнення. Гомеопатична доктрина є регулюючою терапією. Для того щоб подолати проблеми організму пацієнта, використовуються можливості його організму. А офіційна медицина просто вирішує першочергові питання. Якщо болить голова — дають таблетку від головного болю. І не думають про те, що будь-яке захворювання в організмі має якийсь біологічний сенс, що воно про щось нам говорить. Це ніби сигнальна лампочка. Розбиваючи лампочку, ми просто прибираємо симптом. Організм є дуже серйозною саморегульованою системою. Якщо він дозволяє собі хворобу, це означає, що вона є мінімальним злом, яке він може собі дозволити. Офіційна медицина це мінімальне зло усуває, не замислюючись над тим, що буде потім. Крім того, сучасна медицина не зацікавлена у вилікуванні пацієнта. Люди повинні працювати на аптеку все своє життя. Гомеопатична медицина передбачає кінцевий результат у вигляді повного одужання або тривалого поліпшення стану здоров’я пацієнта. Буває різний рівень поломів у організмі. Є поломки, які легко і швидко усуваються, а є поломи генетичного рівня, які неможливо компенсувати за жодних умов. Але щось зробити можна завжди. Ставлячи перед собою глобальну мету — лікування пацієнта, ми прагнемо того, щоб досягти результату.

— Багато хто вважає, що успішне лікування гомеопатичними засобами пояснюється ефектом плацебо. Що Ви на це скажете?

— Яке може бути плацебо, якщо в Індії 70% населення користуються тільки гомеопатичними засобами! Там гомеопатія вважається державною системою охорони здоров’я, і за допомогою гомеопатії успішно лікується навіть рак. Ну не може помилятися 1/7 населення планети!

— В Україні гомеопатія офіційно визнана як метод лікування?

— Так. Зараз гомеопатія віднесена до розділу нетрадиційної медицини.

— Гомеопат повинен мати традиційну медичну освіту?

— В нашій країні це є обов’язковою умовою. Але зараз багато де гомеопати витісняються з лікарського середовища. В деяких країнах, якщо медик має лікарський диплом, то він не має права займатися гомеопатією. А мають право тільки люди з середньою медичною освітою або без медичної освіти взагалі.

— Чому?

— Щоб залишити гомеопатію на задвірках медицини. Розумієте, в умовах глобалізації потрібно, щоб основна маса населення жила «правильно». Так само і в лікарських колах. Зараз все більше схиляються до того, щоб усіх лікувати за протоколом. Приходить людина з бронхітом до лікаря — у лікаря є протокол лікування бронхіту. В гомеопатії ж дуже важлива індивідуальність. Хто зараз говорить про індивідуальність пацієнта при традиційному лікуванні? Та ніхто! Офіційна медицина лікує всіх однаково, незалежно від того, важите ви 153 кілограми або 53, блондинка ви або брюнетка, любите ви холод або тепло. Нікого це не цікавить. Хоча в одних бронхіт трапляється від холоду, в інших — від вогкості, а у когось — взагалі від стресу. За діагнозом завжди стоїть людська індивідуальність!

— Але ж у гомеопатів теж є свій системний підхід. Блондинів ви лікуєте за однією схемою, а брюнетів — за іншою. Є якісь особливості лікування залежно від типу особистості?

— Є поняття конституції.

— Як комплекція людини пов’язана зі способами лікування?

— Спосіб лікування один — гомеопатичний. Є поняття реактивності пацієнта та його індивідуальності. Існує багато нюансів. Є, наприклад, поняття «життєва сила», яке в традиційній медицині не розглядається. Залежно від того, висока або низька життєва сила у пацієнта, потрібне більш високе або низьке розведення препаратів. Призначення препаратів залежить навіть від того, в якому регіоні живе пацієнт: екологічно чистому або забрудненому. Деякі гомеопатичні препарати мають дренажні властивості. Ми бачимо напругу в роботі системи органів і призначаємо адресне очищення, яке призводить до поліпшення стану всього організму.

— І все-таки, чому блондину потрібні одні ліки, а брюнету — інші?

— В перукарні ж чомусь не всім жінкам роблять однакові зачіски. Як під кожний овал обличчя робиться певна зачіска, так і під кожний набір реакцій робиться специфічне призначення.

— В стандартній медицині, перш ніж запустити ліки в масове виробництво, випробовують його дію на щурах, потім на групі добровольців і т.д. Як відбуваються випробування гомеопатичних ліків?

— Існують так звані прувінги — випробування гомеопатичних препаратів. Беруться відносно здорові люди без яскраво проявлених гострих і хронічних захворювань і діляться на 2 групи. Одній групі дається плацебо, іншій — препарат. А потім аналізуються симптоми і робляться висновки.

— Лікарем-гомеопатом може стати будь-яка людина або для цього треба володіти якимись особливими якостями?

— Гомеопат повинен володіти самостійним мисленням. Я починав займатися гомеопатією ще в інституті. І було дуже важко долати деякі штампи офіційної медицини. Зрозуміти, що є речі, які не вкладаються в стандартний медичний світогляд.

Але основи класичної медицини теж треба добре знати, тому що анатомію і фізіологію ніхто не відміняв. Добре, що в Україні гомеопатією можуть займатися тільки лікарі, — клінічний досвід служить серйозною базою.

— Які хвороби не можна лікувати за допомогою гомеопатії? Є якісь табу?

— За допомогою гомеопатії можна лікувати практично все. В нашій країні цим методом не рекомендують лікувати туберкульоз, рак, психічні захворювання у стадії загострення, хоча у світі всі ці хвороби успішно лікують за допомогою гомеопатії.

— Чому у нас існують такі обмеження?

— Все упирається в гроші. Розумієте, онкологічні препарати дуже дорого коштують. Ринок повинен бути наповнений, і у нього повинен бути споживач. У нас же кількість аптек збільшується з кожним роком.

— Хворий повинен вірити в гомеопатію для того, щоб був ефект?

— Звичайно, це бажана умова, хоча гомеопатія працює незалежно від того, вірите ви у неї чи ні. Головне, щоб препарат був підібраний правильно. Але бувають хворі, які насправді не хочуть вилікуватися. У мене була така пацієнтка, яка хворіла 10 років, а коли я її вилікував, сказала: «Що ж мені тепер робити?»

— На деяких сайтах пропонують закупляти всілякі гомеопатичні засоби про запас і лікуватися ними самостійно. Це припустимо?

— Якщо у вас застуда, можна купити гомеопатичний антигрипін і приймати його — можливо, це допоможе. Але якщо людина сама займеться самолікуванням хронічних хвороб, це вже неправильно. Адже двірник не стає за операційний стіл.

— У традиційній медицині дуже багато ліків через певний час вилучаються з продажу через їхню шкідливість. Виявляється, що побічний ефект перевищує терапевтичний…

— Рівень смертності від побічної дії традиційних лікарських засобів тільки в Європі досягає 20%. Більш того, кожні 5 років багато теорій у звичайній медицині безнадійно застарівають. У гомеопатії протягом 200 років нічого не застаріло, тільки додалися нові ліки.

— А гомеопатичні ліки можуть викликати побічні ефекти?

— Ні, лише загострення. Коли препарат закінчує свою роботу в організмі, можливе посилення симптомів. Це є сигналом того, що препарат потрібно відміняти. А після загострення наступає тривале поліпшення стану пацієнта або повне його одужання.

— Ви говорили про життєву силу. Розкажіть детально, що це таке?

— Це дуже потужна сила, яка знаходиться усередині нас. Якщо говорити матеріальною мовою, то цей термін означає сукупність біологічних реакцій організму плюс особистісні характерологічні особливості пацієнта, тобто його потенціал. Найголовніша особливість людини — конституціональна життєстійкість — сила вашої присутності в тілі. Ця життєва сила інстинктивна і несвідома. Вона примушує серце битися, говорить нам, як дихати, підтримує рівновагу нашого тіла… Життєва сила знає і як лікувати себе. Вона вказує на потрібні ліки, на необхідність і частоту прийому певної дози препарату — лікарю необхідно тільки навчитися розуміти і правильно використовувати ці підказки.

— Є лікарі-гомеопати, які демонструють дива зцілення, і є шарлатани, які називають себе гомеопатами. Як обивателю розібратися, з ким він має справу?

— Зараз гомеопатією часто прикриваються торговці харчовими добавками, якимись незрозумілими комплексами. Класичні гомеопатичні препарати — це крупинки або спиртові розчини, які коштують дуже недорого і продаються в аптеках. Ніяких кісток носорога, котячих кігтів і жаб’ячих лапок вартістю 100 доларів гомеопати не виписують. За призначенням відразу зрозуміло, до якого лікаря ви потрапили. Якщо ліки коштують 100 доларів — це не гомеопатичний препарат і, відповідно, не той лікар!

Отже, постулати гомеопатії дотепер неможливо науково пояснити і довести. І механізм роботи гомеопатичних ліків лишається незрозумілим. Американець Джеймс Ренді пообіцяв мільйон доларів тому, хто доведе дію гомеопатії. Поки мільйон ніхто не одержав… Це, звичайно, ще нічого не означає. Багато великих відкриттів свого часу йшли в розріз з пануючими поглядами, були недовідні і сприймалися суспільством як лженаукові. В той же час не одно багатообіцяюче вчення виявилося містифікацією і шарлатанством. Тому пам’ятайте: тільки вам вирішувати, вірити у гомеопатію чи ні, йти до звичайного лікаря або до гомеопата. Ваше здоров’я у ваших руках!

Наталія Сеген