про нас|RSS
Увійти

 

КультОгляд
«Сталь у степу» від Віма Пеетерса

20 квітня ГО “Інститут суспільних досліджень” та історико-краєзнавчий клуб “Грані” за сприяння посольства Королівства Бельгія в Україні провели презентацію книги бельгійського історика Віма Пеетерса “Сталь у степу”.

Життя українських вулиць очима іноземного фотографа

24 квітня в 18.30 арт-центр "Квартира" і Goethe-Institut в Україні відкривають виставку фотографій "NORMAL" Андреаса Герцау (Німеччина).

Українська молодь визнала національну кухню

Попри активну рекламу модних закордонних страв вітчизняна молодь добре знається на українській кухні. Молоді люди віком до 25 років — найактивніші учасники голосування за найкращу національну страву. Про це повідомили організатори Всеукраїнського конкурсу «Смакуй, Країно!». Згідно з їхніми статистичними даними, 67 % тих, хто проголосував, — молоді люди віком 18-25 років.

Вірменські художники у Дніпропетровську

17 квітня у Дніпропетровському художньому музеї буде відкрито виставку живопису та скульптури вірменських художників «Сім нот весни». В експозиції, що розміститься у 4-х залах музею, буде репрезентовано твори вірменських мистців з фондів ДХМ та твори 11 сучасних вірменських художників і скульпторів, котрі мешкають у 8 областях України.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
ГоловнаАрхів номерів ⁄ №5 (107) 2011 ↓
      №5 (107) 2011      
5 (107) 2011

5 (107) 2011

Марина Врода: крос до Канн |Автор: Наїна Лєводворська
Підкорювачі підземного світу з Дніпропетровська |Автор: Олексій Овчаренко
Єднання пам’яті |Автор: Владислав Грибовський
Перше шосе губернії |Автор: Валентин Старостін
Храми Петра Калнишевського |Автор: Владислав Грибовський
Антон Санченко — головний мариніст країни? |Автор: Наталія Пасічник
Скарб |Автор: Юрій Пусов
Наше щастя в наших руках? |Автор: Наталія Сеген
Дніпропетровськ у ритмі блюзу |Автор: Олексій Овчаренко
Крим очима криворізького художника |Автор: Ольга Валенська

«Експедиція XXI» №5 (107) 2011

      №5 (107) 2011      
МАРИНА ВРОДА: КРОС ДО КАНН

МАРИНА ВРОДА: КРОС ДО КАНН

Автор: Наїна ЛЄВОДВОРСЬКА

Всі ми у шкільні роки бігали крос стадіоном або навколо школи. Тоді це заняття здавалося дивним і непотрібним, більшість взагалі намагалася уникнути його всіма можливими способами. Тепер, оглядаючись на численні кілометри і години, проведені на плацу під палючим сонцем весняних днів дитинства, розумієш: тоді нас навчали дорослому життю — безглуздому, невблаганному, невпинному. Саме кросу як символу життя присвячена короткометражна стрічка українського режисера Марини Вроди, яка цього року отримала Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю в своєму жанрі.

«Експедиція XXI» №5 (107) 2011

      №5 (107) 2011      
ПІДКОРЮВАЧІ ПІДЗЕМНОГО СВІТУ ІЗ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ПІДКОРЮВАЧІ ПІДЗЕМНОГО СВІТУ ІЗ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Автор: Олексій ОВЧАРЕНКО

Людина — істота соціальна. Це означає, що жити нам доводиться серед собі подібних, постійно вступаючи в контакт із безліччю представників нашого виду. Але є серед нас люди, які прагнуть хоча б на якийсь час піти із соціуму. Таке поводження окремих осіб надає суспільству пластичність, дає можливість освоювати незвідані простори й дізнаватися щось нове. Напевно, у деяких з нас є своєрідний інстинкт розвідника, що спонукає ходити в походи, плавати по річках, морях та океанах і підкорювати гірські вершини. Є й ті, хто прагне проникнути під землю. Їх ми називаємо спелеологами.
Про те, що таке спелеологія і хто такі спелеологи, нам розповів Сергій Шеремет — «підземник» із Дніпровського спелеологічного клубу.

«Експедиція XXI» №5 (107) 2011

      №5 (107) 2011      
Єднання пам’яті

Єднання пам’яті

21 травня 2011  року Інститут суспільних досліджень разом з історичним факультетом та Україно-польским науково-культурним центром Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара і Меджлісом кримськотатарського народу провів Міжнародний круглий стіл «Спільне в історії українців, кримських татар і поляків», присвячений 363-й річниці битви під Жовтими Водами.

«Експедиція XXI» №5 (107) 2011

      №5 (107) 2011      
ПЕРШЕ ШОСЕ ГУБЕРНІЇ

ПЕРШЕ ШОСЕ ГУБЕРНІЇ

Автор: Валентин СТАРОСТІН

Минулого року міська влада в черговий раз оприлюднила плани з реконструкції проспекту ім. газети «Правда». Головну магістраль Дніпропетровського Лівобережжя мають оновити, поліпшити, збільшити пропускну спроможність. В черговий раз, тому що історія проспекту фактично складається із безперервних реконструкцій і пристосування для постійно зростаючих потоків транспорту.

«Експедиція XXI» №5 (107) 2011

      №5 (107) 2011      
ХРАМИ ПЕТРА КАЛНИШЕВСЬКОГО

ХРАМИ ПЕТРА КАЛНИШЕВСЬКОГО

Автор: Владислав ГРИБОВСЬКИЙ

Історичні постаті українського XVIII століття демонструють складне поєднання прагматичності, дріб’язкового гендлярства, переповнену брудом боротьбу за старшинські посади, прибутки та привілеї з високою релігійністю, щедрим меценатством у побудові храмів та оздобленні церков. Світ гріховний, людський, сповнений короткозорого копирсання у здобуванні земних благ, потребував прощі, сакральної пожертви, співставної з гріхами, що тягнуть душу до́лу, та з надією повернути її горі. Прагнення барокової культури врівноважити чуттєві приємності земного життя з екзальтованою молитвою і духовною аскезою знайшло своє відображення в естетичних смаках козацької доби. Місце спокійної гармонії й логічно завершених форм, навіяних впливами Ренесансу, заступила символіка сили, руху, боротьби й багатої пишноти, ніби покликана виправдати людську природу в її найголовніших проявах. Ці естетичні домінанти найповніше відображені в архітектурі, створеній коштом і опікою гетьманів Самойловича, Мазепи, Апостола, полковників Герцика, Міклашевського, Кулябки, Мокієвського та ін. Кошовому отаманові Петру Калнишевському судилося бути останнім потужним козацьким урядовцем, з яким був пов’язаний передсутінковий спалах українського барокового мистецтва та архітектури, що став ніби підсумком естетики козацької доби.

«Експедиція XXI» №5 (107) 2011

      №5 (107) 2011      
АНТОН САНЧЕНКО — «ГОЛОВНИЙ МАРИНІСТ» ВІТЧИЗНЯНОЇ ЛІТЕРАТУРИ?

АНТОН САНЧЕНКО — «ГОЛОВНИЙ МАРИНІСТ» ВІТЧИЗНЯНОЇ ЛІТЕРАТУРИ?

Автор: Наталія ПАСІЧНИК

Антон Санченко здобув собі репутацію чи не єдиного в сучасній українські літературі письменника-мариніста. Про «морську» прозу, теперішнє і майбутнє електронної книжки у нашій із ним розмові.

«Експедиція XXI» №5 (107) 2011

      №5 (107) 2011      

Математика була останнім уроком, і тільки-но продзвенів дзвінок, Коля спробував ушитися, але Іванко наздогнав його на сходах.
— Слухай, Міку, я не зрозумів, як ти міг отримати двійку? Приклад-то дріб’язковий, ми позавчора такі ж у класі розв’язували!
— Пусти мене! — Коля сіпнувся так, що піджак затріщав, але Іванко тримав міцно.
— Я не зрозумів... — знову почав він.
— Та що ти завів! — розлютився Микола. — Не до математики мені! Зрозумів? Я про інше думаю!
— Це у дошки-то? Коли до кінця чверті два тижні залишилося?
— Мені, може, скоро взагалі вчитися не треба буде! — видав Микола і, скориставшись Іванковим здивуванням, вирвався й побіг униз.

«Експедиція XXI» №5 (107) 2011

      №5 (107) 2011      
НАШЕ ЩАСТЯ В НАШИХ РУКАХ?

НАШЕ ЩАСТЯ В НАШИХ РУКАХ?

Автор: Наталія СЕГЕН

Що треба людині для щастя? Хороша робота, модний одяг, багато грошей? Психологи вважають, що все це не головне. Насправді щасливими нас робить певне співвідношення емоцій. Від того, які емоції переважають в нашому житті, залежить, будемо ми відчувати себе щасливими чи ні. Позитивних емоцій обов\'язково повинно бути набагато більше, ніж негативних. Від цього залежать наше сприйняття світу, самих себе і навіть наше здоров’я.
Як впливає на особистість її емоційна складова? Чи є якісь конкретні співвідношення позитивних і негативних емоцій для «формули щастя»? Про це ми поговорили із завідувачем кафедри педагогічної та вікової психології ДНУ, доктором психологічних наук, професором, членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України Носенко Елеонорою Львівною.

«Експедиція XXI» №5 (107) 2011

      №5 (107) 2011      
ДНІПРОПЕТРОВСЬК У РИТМІ БЛЮЗУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬК У РИТМІ БЛЮЗУ

Автор: Олексій ОВЧАРЕНКО

Є у музиці напрям, який називається блюз. Відповідно, є і слухачі блюзу, і музиканти, які його виконують. Гітарист Олег Лаврик розповів нам, як в Україні «відчувають» себе блюз і його виконавці.
Розмову з музикантом найпростіше починати з питання про його інструмент. Кажуть, що тему «свого інструменту» найбільше люблять гітаристи, — з цього і почнемо…

«Експедиція XXI» №5 (107) 2011

Сторінки: 1 | 2 | ›››