«А зачем на свете пчелы? Для того чтоб делать мед.
По-моему так!
А зачем на свете мед? Для того чтобы я его ел.
По-моему так!»
Віні-Пух

Судячи з усього, Віні-Пух дуже любив мед. І був абсолютно правий, тому що бджолиний мед — не тільки смачний, але й дуже корисний продукт. Здавна люди застосовували його й інші продукти бджільництва як ліки від багатьох хвороб. І в наш час цілющі властивості цих продуктів не забуті. Квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, трутневий гомогенат, перга, бджолина отрута і навіть самі бджоли використовуються для лікування та профілактики багатьох хвороб. Лікування хвороб із застосуванням продуктів бджільництва називають апітерапією.

Як працює апітерапія? Які хвороби лікуються за її допомогою? І коли варто застосувати препарати апітерапії замість звичної таблетки? Про це нам розповів завідувач відділення апітерапії Інституту бджільництва НАН України Олексій Пащенко.

— Олексію Олексійовичу, коли з’явилась апітерапія?

— Це дуже древній метод лікування. Перші шукачі меду були першими пацієнтами бджіл. І тоді люди пізнали, що бджолина отрута в невеликих дозах — це добре.

— У сучасному світі апітерапія не втратила свою актуальність?

— Абсолютно не втратила, оскільки для багатьох захворювань нема ефективнішого методу лікування, ніж апітерапія. Продукти бджільництва — це біопродукти, які сама природа дарує людині завдяки бджолі.

— Які хвороби лікуються за допомогою апітерапії?

— Практично всі. З її допомогою оздоровлюється весь організм. Для поліпшення стану людини потрібно підправити ті фізіологічні порушення, які відбуваються в її ендокринній, опорно-руховій та в інших системах і органах. Апітерапія спонукає організм до самовидужання. Це дуже багатогранний метод лікування: 99 % хвороб можна вилікувати продуктами бджільництва, арсенал яких дуже великий. Бджола — це унікум. Її отрута має протизапальні, відновлюючі, регенеруючі властивості. І навіть померла бджола, коли вона віджила свій короткий вік (а живе вона десь 35 днів), приносить користь людині. З неї роблять лікувальні настої. Всі продукти бджільництва, починаючи з меду і закінчуючи трутневим гомогенатом, використовуються для покращення стану людини.

— Офіційна медицина визнає апітерапію?

— А як же! І мед, і бджолина отрута використовуються в фармацевтиці. А в гомеопатії навіть є такі ліки — апіс(Apis), котрі являють собою розведення бджоли. Апітерапія може використовуватися в багатьох напрямках медицини, наприклад, в лікуванні опіків. Продукти бджільництва використовують для регенерації шкіри, для швидкої реабілітації після травм тощо.

— Родичів бджіл теж використовують для апітерапії?

— Ні. Хоча є дослідження, що джмелиний мед теж можна використовувати з лікувальною метою. Джмелі збирають зовсім мало меду, але він дуже корисний для лікування очних хвороб. А от даних про лікування за допомогою інших родичів бджіл немає.

— Для апітерапії потрібні якісь спеціальні бджоли?

— Є така наука — біоорганіка. Вона основана на твердженні, що людина повинна споживати продукти з тієї зони, в якій вона народилась і живе. Зараз модно перевозити бджіл. Наприклад, кавказькі бджоли везуться в східні райони, українська степова перевозиться в Карпати, а карпатська — на схід України. Але вважається, що людина повинна лікуватись продуктами бджільництва зі своєї місцевості. Є спостереження, що таке лікування буде ефективніше, хоча це не принципово. Просто якщо людина, яка живе в степовій зоні, буде використовувати бджолину отруту української степової бджоли, то ця отрута буде більш дієвою, ніж отрута кавказької бджоли.

— Хто вивчає методи апітерапії в Україні?

— Найбільш глибоко фармакологічні аспекти продуктів бджільництва вивчає Харківська фармакологічна академія (Національний фармацевтичний університет), професор Тихонов Олександр Іванович. Вивчати їх там почали ще в радянські часи. На сьогодні створено вже більше 50 препаратів і десь 20 вже зареєстровано як фармпрепарати. Їх можна придбати в мережі аптек.

— А де в Україні можна вивчитись на апітерапевта?

— Апітерапія — це метод лікування. Будь-який лікар може його освоїти. Є медичні курси для лікарів, які проводяться Асоціацією народних лікарів України. І якщо у лікарів є бажання, вони можуть отримати певну інформацію, придбати навички і використовувати нові знання. Спеціалізації лікар-апітерапевт в Україні, на жаль, немає. А в Росії, на відміну від нас, є.

— В яких випадках краще скористатися апіпрепаратом, ніж звичайною пігулкою?

— Візьмемо, наприклад, пергу — бджолиний хліб. Це універсальні полівітаміни, які придумала природа, — кращих нема. В них повний набор вітамінів і мікроелементів. Є там і ферменти для переварювання їжі, лакто— і біфідобактерії. Тобто профілактично вживати пергу набагато краще, ніж якісь хімічні вітаміни.

При застосуванні продуктів бджільництва підвищується імунний захист організму. За їх допомогою можна профілактувати ГРВІ та інші простудні захворювання — змащувати слизову оболонку носа маззю з прополісом. Вживаючи продукти бджільництва, людина отримує певну дозу імунної підтримки і тому не захворіє при зустрічі з інфекцією.

— Чи будь-який мед можна вважати біологічно активною речовиною і застосовувати для профілактики хвороб?

— Будь-який. Просто кожен мед має свої особливості, зважаючи на те, з яких квітів він зібраний.

— Забруднення навколишнього середовища може зробити процедуру апітерапії шкідливою для здоров’я людини?

— Може. Зараз навіть для бджіл часто буває несприятлива ситуація. Буквально недавно мені телефонували люди, в яких загинуло 150 бджолиних сімей. Бджоли загинули тому, що хазяїв не попередили, що ріпак будуть обробляти отрутохімікатами. Насправді за 3 дні до обробки поля аграрії мали попередити хазяїв пасіки, щоб ті могли підготувати бджіл, закрити вулики. Якщо бджоли випускаються на оброблене хімікатами поле, частинки пестицидів і гербіцидів можуть потрапляти з нектаром в мед. Для перевірки меду на вміст таких отруйних частинок проводяться його лабораторні дослідження.

— А якщо бджола збирає нектар на полі, де ростуть генетично модифіковані рослини, це якось впливає на мед?

— Ми вивчаємо це питання. Поки однозначної відповіді немає, але ми проводили серію експериментів, брали проби ріпакового меду і досліджували його. Мед брався на ярмарку безвибірково. І в жодній з проб не були знайдені генетично модифіковані структури.

— Кожен може самостійно застосовувати методи апітерапії чи для цього обов’язково треба звернутися до фахівця?

— Вживати продукти бджільництва людина може без поради лікаря, тому що вони корисні і зашкодити не можуть. Але самолікуванням займатися не можна. Якщо застосовувати апіпрепарати саме з лікувальною метою, то треба звернутися до апітерапевта.

— Якщо у людини алергія на мед, це означає, що для її лікування не можна застосовувати апітерапію?

— Не обов’язково. Як правило, алергія буває не на всі види меду. Може бути алергія на мед, який зроблений з нектару конкретних рослин, які викликали певну реакцію. Буває, мої пацієнти кажуть, що в них алергія на мед, але на бджолину отруту — апітоксин — ніяких негативних реакцій не відбувається, і терапія проходить нормально.

— Є якісь протипоказання для вживання апіпрепаратів?

— Індивідуальна гіперчутливість до продуктів бджільництва. Але можна однозначно сказати, що продукти бджільництва дуже корисні для людини. За легендами, Бог спочатку створив бджолу, а потім — людину. Вона завжди супроводжує людину і допомагає — і харчуватися, і не хворіти.

Наталія Сеген