про нас|
Увійти

 

КультОгляд
Виставка ранніх робот Марчука в Києві

В Києві у Галереї "Мистецька збірка" відкрилась виставка робіт відомого українського живописця Івана Марчука.

Лускунчик від Раду Поклітару у Дніпропетровську

23 січня київський театр сучасної хореографії «КИЕВ МОДЕРН-БАЛЕТ» під керівництвом Раду Поклітару привіз до Дніпропетровська свою постановку «Лускунчик». Цей спектакль сам хореограф вважає спектаклем для дорослих.

YouTube запускає кінофестиваль

Відеохостинг YouTube запускає власний кінофестиваль  — Your Film Festival. Фільми будуть показувати в інтернеті. А десять фіналістів поїдуть на Венеціанський кінофестиваль.

Виставка Олександра Короля у Дніпропетровську

У Дніпропетровському відділенні «Я Галерея» відкрилась виставка «Deus Ex Machina» художника Олександра Короля.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Головна ⁄ Архів номерів ⁄ № 9 (111) 2011 ↓
      № 9 (111) 2011      
ПОЛІТКОРЕКТНИЙ КАНІБАЛІЗМ

ПОЛІТКОРЕКТНИЙ КАНІБАЛІЗМ

Автор: Володимир ПАНЧЕНКО

Чудо-винахід Стіва Джобса iPhone крім користування мейлом та різними іншими цікавими примочками дає можливість приймати Інтернет-радіо. Кілька днів тому, слухаючи Бі-Бі-Сі (British Brodcasting Corporation, ВВС), я почув дуже дивну інформацію, яка мене просто шокувала.
Двоє ведучих голландського телешоу «Піддослідні свинки» Денніс Сторм і Валеріо Зено в ефірі своєї телепередачі спробували по шматочку м’яса один одного — просто так, заради інтересу. Перед ефіром вони перенесли невеликі операції з вирізання шматочків плоті з сідниць і з живота. Після цього м’ясо було просмажене, і ведучі з’їли його в студії.

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

      № 9 (111) 2011      
9 (111) 2011

9 (111) 2011


Наїна Лєводворська. Gogol Bordello – романтики з великої дороги
Олександр Лясковський. Чи легко вижити в джунглях, або Як живуть мисливці за «людськими головами»
Валентин Старостін. Залишки багатьох начинань…
Юрій Митрофаненко. Робітники і селяни проти «робітничо-селянської влади» в Україні
Владислав Грибовський. Як Крим не став українським
Наталія Пасічник. Євгенія Більченко: «Мистецтво – це прогнозований відступ від правил»
Владислав Грибовський. Львівський лик книжкового обличчя України
Наталія Сеген. Троллінг очима психолога
Олексій Овчаренко. Джаз системи Семенова
Наїна Лєводворська. Готи: скільки коштує субкультурність
Михайло Самойлов. Валяні ляльки: іграшки чи мистецтво?

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

      № 9 (111) 2011      
«Gogol Bordello»: РОМАНТИКИ З ВЕЛИКОЇ ДОРОГИ

«Gogol Bordello»: РОМАНТИКИ З ВЕЛИКОЇ ДОРОГИ

Автор: Наїна ЛЄВОДВОРСЬКА

Критики та поціновувачі української культури давно сперечаються, чи варто розглядати у її призмі митців, які працюють за кордоном або взагалі є нащадками українських мігрантів. Брати участь у священних битвах в цій царині ми не будемо, скажемо тільки, що нам приємно спостерігати за успіхами людей, які могли б бути нашими земляками. Чим більше етнічних українців досягають світового успіху, тим краще, — чи не так?
Яскравий приклад світової зірки українського походження — Євген Ґудзь і його безшабашний гурт «Gogol Bordello». Наразі хлопці завоювали любов і повагу як простого західного глядача й меломана, так і царствених осіб на кшталт британського принца та видатних музикантів — Горана Бреговича та легендарної Мадонни. Як це вдалося Жені Ґудзю з Боярки і його веселим друзям? Казка буде далі…

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

      № 9 (111) 2011      
ЧИ ЛЕГКО ВИЖИТИ В ДЖУНГЛЯХ, АБО ЯК ЖИВУТЬ МИСЛИВЦІ ЗА «ЛЮДСЬКИМИ ГОЛОВАМИ»

ЧИ ЛЕГКО ВИЖИТИ В ДЖУНГЛЯХ, АБО ЯК ЖИВУТЬ МИСЛИВЦІ ЗА «ЛЮДСЬКИМИ ГОЛОВАМИ»

Автор: Олександр ЛЯСКОВСЬКИЙ

Невелика експедиція, до складу якої входив отець Микола Несправа — настоятель Дніпропетровського храму Іверської ікони Божої матері, — побувала в Папуа – Новій Гвінеї, де спробувала з’ясувати, як живуть місцеві племена.
Як можна жити без тих благ, які дає цивілізація? Яке воно — людське життя в незайманих лісах? Про те, що було пережито за цей час, про зустрічі з «дикими» племенами, а також про те, яка дослідницька діяльність була проведена, розповів нам отець Микола.

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

      № 9 (111) 2011      
ЗАЛИШКИ БАГАТЬОХ НАЧИНАНЬ

ЗАЛИШКИ БАГАТЬОХ НАЧИНАНЬ

Автор: Валентин СТАРОСТІН

Сенатор Сумароков, відвідавши місто Новоросійськ у 1801 р., склав перший опис задуманого князем Потьомкіним міста з «прегарних у смаку грецькому та римському будівель»: «Нині почате по горі місто являє на пустошах наготовані до падіння побудови, навалене каміння лежить при його похованні, і воно, віддане забуттю, відділяється степом від відведеного йому передмістя, яке і є теперішнім містом…».
Що ж міг побачити Сумароков там, де планувалося створити розлогі майдани, побудувати церкви, державні установи, палаци аристократії, будинки чиновників, один з найбільших у світі соборів і один з перших в країні університетів? Що встигли спорудити у найбільш презентабельному районі планованої південної столиці? Питання цікаві. Тим більше що з початку ХІХ ст. спостерігається дивний феномен місцевої свідомості. Усе розмаїття планів розбудови Катеринослава Дніпровського сприймається окремо від реальних і потроху зникаючих руїн. Руїни ж являють собою залишки цільного, монолітного, споруджуваного за єдиним планом «Потьомкінського міста».

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

      № 9 (111) 2011      
РОБІТНИКИ І СЕЛЯНИ ПРОТИ «РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКОЇ ВЛАДИ» В УКРАЇНІ

РОБІТНИКИ І СЕЛЯНИ ПРОТИ «РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКОЇ ВЛАДИ» В УКРАЇНІ

Автор: Юрій МИТРОФАНЕНКО

Більшовицькі експерименти часом були доволі оригінальними. Наприклад, Саратівська рада народних комісарів декретом від 1 січня 1918  р. скасувала приватну власність на… жінок. Всіх дівчат та жінок віком від 17 до 32 років оголосили «народным достоянием». Згідно з декретом саратівських комуністів жінки «изымались из частного владения и объявлялись достоянием всего трудового класса», а «граждане мужчины имели право пользоваться женщиной не чаще четырех раз в неделю, в течение не более трех часов». Колишні «владельцы» — чоловіки отримували пільги на позачергове користування своєю дружиною, а діти направлялися до притулку «Народні яслі» і виховувалися там до 17 років. Крім колишніх чоловіків пільги на користування «народным достоянием, именующимся женщиной» мали члени трудових колективів. Після оприлюднення цього декрету значна частина родин залишила територію, де планувалася «сімейна революція».
Таких вибриків у нас не спостерігалося, але і того, що було, вистачало. В Україні реакцією на більшовицькі експерименти були повстання, у яких активну участь брали робітники та селяни. Саме працюючий люд активно боровся проти «своєї» робітничо-селянської влади. Комуністи намагалися витравити з пам’яті нащадків подібні епізоди. Проте історична правда — річ уперта.

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

      № 9 (111) 2011      
ЯК КРИМ НЕ СТАВ УКРАЇНСЬКИМ

ЯК КРИМ НЕ СТАВ УКРАЇНСЬКИМ

У травні 2009 року Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі заборонила показ на території України російського фільму “72 метри” (режисер Володимир Хотиненко, Студія “ТРИТЭ” Микити Михалкова) як такого, що “має ознаки пропаганди національної ворожнечі, приниження та образи української і російської націй”. Це викликало сплеск обурення деяких шанувальників сучасного російського кіно, що брудною піною лайки вихлюпувалося через коментарі в Інтернет-виданнях. Втім, сплеск цей був короткочасний: істерія вщухла, бо її заступили нові приводи для нетерплячих політичних чекань і обурень через защемлену “національну гордість”. Однак і сам фільм, і реакція на нього, а особливо факт його заборони українською “цензурою” варті особливого розгляду, бо за цим усім криється щось більше, ніж просто оціночні судження щодо естетичної якості й моральної чистоти.

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

      № 9 (111) 2011      
Євгенія Більченко: «МИСТЕЦТВО – ЦЕ ПРОГНОЗОВАНИЙ ВІДСТУП ВІД ПРАВИЛ»

Євгенія Більченко: «МИСТЕЦТВО – ЦЕ ПРОГНОЗОВАНИЙ ВІДСТУП ВІД ПРАВИЛ»

Автор: Наталія ПАСІЧНИК

Євгенія Більченко — одна з найцікавіших сучасних російськомовних поеток України. Переможниця та лауреат багатьох літературних конкурсів, у звичайному житті вона викладає в Київському національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова. У сьогоднішній розмові з Євгенією Більченко говоримо про успіхи та проблеми нового покоління російськомовного сегменту української літератури, можливість спрогнозувати розвиток мистецтва і особливості перекладу українських письменників.

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

      № 9 (111) 2011      
ЛЬВІВСЬКИЙ ЛИК КНИЖКОВОГО ОБЛИЧЧЯ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ЛИК КНИЖКОВОГО ОБЛИЧЧЯ УКРАЇНИ

Автор: Владислав ГРИБОВСЬКИЙ

До Львова приємно приїздити, особливо вперше і напередодні відкриття ХVІІІ Міжнародного книжкового форуму видавців та VІ Львівського міжнародного літературного фестивалю. З 14-го по 18-е вересня вони були центральною подією життя міста, що вхопила у свій вир як білі комірці інтелігенції, так і представників інших суспільних класів, для яких елементи білого в одязі, здавалося б, не є обов’язковими. Словом, усі львів’яни — від говіркого таксиста до студента-анархіста — чекали на це священнодійство і на гостей міста, котрим з природною для Львова чемністю пояснювали особливості місцевої топографії й рекомендували, куди і коли саме завітати та чого очікувати: більшість рекомендаторів, як виявилося, щороку відвідують Форум, поповнюючи свої запаси вражень і книжкових трофеїв.

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

      № 9 (111) 2011      
ТРОЛІНГ ОЧИМА ПСИХОЛОГА

ТРОЛІНГ ОЧИМА ПСИХОЛОГА

Автор: Наталія СЕГЕН

Для багатьох Інтернет став незамінним засобом комунікації. З його допомогою ми знайомимося, спілкуємося, знаходимо старих друзів і заводимо нових. Але віртуальне спілкування не завжди приносить тільки позитивні емоції. На просторах Інтернету іноді зустрічаються досить агресивні істоти, які за допомогою звичайної розмови можуть надовго зіпсувати вам настрій. Їх називають тролями.
Напевно, ви бачили мультфільми або читали книжки фінської письменниці Туве Янсон про мумі-тролів — повненьких, добродушних, схожих на гіпопотамів істот, готових гостинно зустріти, нагодувати, напоїти і залишити жити назовсім будь-кого, хто б до них не прийшов. Тролі, які існують у віртуальному просторі, зовсім не схожі на цих казкових героїв. Характер троля інтернетного дратівливий та агресивний. Ймовірно, він запозичений у злобних скандинавських міфічних істот, яких теж називають тролями. Від інших користувачів Інтернету троль відрізняється тим, що постійно прагне вивести з себе інших відвідувачів віртуального світу.
Хто стає тролем? Який психологічний портрет цієї Інтернет-істоти? Чому виникає потреба тролити? Про все це ми поговорили з керівником Центру психічного здоров’я, кандидатом медичних наук Георгієм Володимировичем Шостаковичем.

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

Сторінки: 1 | 2 | ›››