Незабаром має статися дуже важлива, а можливо, навіть сенсаційна для нашого міста подія. Уперше за останні 10 років відбудеться молодіжна художня виставка, взяти участь у якій зможуть молоді таланти Дніпропетровська.

Сучасний розвиток суспільства – це не тільки економіка, не тільки добробут громадян, але й культурне зростання кожної людини і нації в цілому. Побудований лише на основах економічної доцільності, соціум був би конструкцією надто нестійкою. Його можна порівняти з будівлею, зведеною на піску, або будівлею, між фундаментом і будівельними блоками якої немає розчину, що їх скріпляє. Звичайно, роль економіки не можна недооцінювати. Навіщо будівельнику розчин, якщо немає будівельних блоків? Тому розвивати культуру, завдаючи шкоду економіці, також було б нерозумно.

Східні регіони України виявилися спадкоємцями гіпертрофованого індустріального розвитку колишнього СРСР: фабрики, заводи, шахти і ще раз заводи, шахти, фабрики – «будівельного матеріалу» достатньо. Тільки чомусь будівля не зростає. На тому місці, де повинні були з′явитися сучасні комфортні міста, як нам обіцяли відразу після розвалу СРСР, нічого не побудовано. Звичайно, маються на увазі не висотні будівлі, що спотворюють історичні райони міст, або мегамагазини на центральних вулицях, що нагадують склади і в′язниці. Йдеться про створення європейського рівня життя у всіх сферах діяльності. І культура в Україні на фоні того, що відбувається в цій сфері в розвинених країнах, виглядає, м′яко кажучи, блідувато. А дніпропетровське культурне життя значно поступається таким у Києві, Львові й Харкові. Говорити про лідируюче положення нашого регіону в області культури, на відміну від лідерства в області видобутку руд, не доводиться.

Щоб цю ситуацію змінити, скріпити економічні блоки, що розповзаються, і розпочати будувати щось пристойне, потрібно більше уваги приділити культурі, її розвитку. Хочемо Україну бачити космічною державою, а Дніпропетровськ – космічною столицею? Хочемо! Значить, Дніпропетровську потрібні молоді конструктори… і молоді художники, музиканти. Свій внесок у справу підтримки молодих талантів вирішив зробити Дніпропетровський художній музей. Він-то і планує восени цього року провести виставку молодих художників Дніпропетровська під назвою «Молодильні яблука». Про роль цієї виставки в культурному житті міста і про свої плани нам розповість директор Дніпропетровського художнього музею Володимир Володимирович Кулічихин.

– Володимир Володимирович, хто організовує виставку і хто в ній братиме участь?

– Виставка, яку ми організовуємо спільно із комітетом у справах молоді, сім′ї і спорту облдержадміністрації, проходитиме в будівлі нашого музею, що саме по собі престижне. До складу журі з підготовки виставки, відбору робіт входять співробітник музею, представник театрально-художнього коледжу, Будівельної академії й декілька вже відомих молодих художників. Окрім журі, є ще й наглядова рада у складі музейних працівників. Експонуватися будуть художні й графічні роботи, фотографія, дизайн і прикладне мистецтво. Участь у виставці можуть брати як відомі художники, так і зовсім невідомі автори у віці від 16 до 35 років.

– Які були критерії при формуванні журі та відборі картин художників?

– Оскільки виставка пройде в музеї, то й оцінка повинна бути, насамперед, з позиції музею. Деяких молодих художників ми вже знаємо, розуміємо, хто з них зможе об′єктивно оцінити роботи. Всі рішення ухвалюються голосуванням. Наше завдання – відібрати якомога більше авторів. На засіданнях виставкому ці молоді хлопці висловлюють свою думку про роботи конкурсантів, а ми, зі свого боку, вносимо поправки в процес.

– Чи передбачається відбирати роботи, що виставляються, відповідно до якогось стилістичного напряму?

– Жодних обмежень, це може бути і самодіяльне мистецтво, аби роботи були гідного художнього рівня.

– Володимир Володимирович, скільки, по-вашому, хороших молодих художників у Дніпропетровську?

– Дізнатися про це і є мета виставки! Сьогодні ми дійсно не знаємо, скільки у нас молодих талантів. Музей веде облік тільки тих, хто вже себе проявив.

– Чи проводилися в нас раніше молодіжні виставки?

– Років десять тому була виставка робіт художників, яких ми знали, під назвою «Пунктири майбутнього», а зараз ми сподіваємося, що прийдуть нам невідомі. А на виставці молодь сама побачить, чого вона варта. Адже коли картина висить в експозиційному залі, то навіть автор сприймає її інакше.

– Звідки така назва – «Молодильні яблука»?

– За аналогією з тими яблуками, які з′їси й станеш молодшим. Прийдуть на виставку люди старшого покоління, побачать роботи молодого покоління, і відчують себе молодше. Ідея назви належить нашій молоді, а оскільки це їх виставка, то й назва нехай буде та, яку вони запропонували.

– Як виставки, що проводяться в музеї, впливають на розвиток арт-ринку в Дніпропетровську?

– При музеї є виставка-продаж. Найкращі роботи музей прагне придбати для своєї колекції. У нас люблять купувати картини кияни.

– Дніпропетровськ, безперечно, діловий і промисловий центр України. Як ви думаєте, чи може він стати культурним центром?

– Якщо наш музей і виставкові центри будуть у таких ж незручних умовах, як зараз, ні про яке виховання смаку до живопису мови бути не може. Дніпропетровський художній музей входить до п′ятірки кращих музеїв України, у нас прекрасні фонди, а показати ми можемо лише 3–5% робіт, що зберігаються в нас. Наразі ж смак дніпропетрівчанина формується на центральній алеї міста, де частенько виставлені роботи сумнівної художньої цінності.

Ксенія Федорченко, 26 років, незалежний художник. Член журі. Закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж, навчалася в ДНУ. Нещодавно провела персональну виставку «Ксюшини казки». Працює в змішаній, як деякі говорять, «смішній» техніці. Малює яскраві, веселі, соковиті картини в казковій тематиці. Використовує для творчості незвичайні матеріали: креми для гоління й рук, лаки для нігтів та інші підручні засоби.

– Я хотіла взяти участь у конкурсі, а мене запросили в журі. Але все-таки хочу представити роботи і як конкурсантка. Мрію посісти на цій виставці призове місце. У планах – активна робота в нових живописних напрямках і нові виставки.

Сергій Бурбело, 22 роки, студент другого курсу Будівельної академії. Закінчив Дніпропетровський художній коледж за фахом «живопис». Член журі. Хоче в майбутньому об′єднати живопис і архітектуру. Прагне бути схожим на геніїв Відродження, які успішно займалися архітектурою та живописом одночасно.

Бесіду провів Олексій ОВЧАРЕНКО