про нас|
Увійти

 

КультОгляд
Виставка ранніх робот Марчука в Києві

В Києві у Галереї "Мистецька збірка" відкрилась виставка робіт відомого українського живописця Івана Марчука.

Лускунчик від Раду Поклітару у Дніпропетровську

23 січня київський театр сучасної хореографії «КИЕВ МОДЕРН-БАЛЕТ» під керівництвом Раду Поклітару привіз до Дніпропетровська свою постановку «Лускунчик». Цей спектакль сам хореограф вважає спектаклем для дорослих.

YouTube запускає кінофестиваль

Відеохостинг YouTube запускає власний кінофестиваль  — Your Film Festival. Фільми будуть показувати в інтернеті. А десять фіналістів поїдуть на Венеціанський кінофестиваль.

Виставка Олександра Короля у Дніпропетровську

У Дніпропетровському відділенні «Я Галерея» відкрилась виставка «Deus Ex Machina» художника Олександра Короля.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
ГоловнаАрхів номерів ⁄ №4 (71) 2008 ↓
      №4 (71) 2008      

МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ СУЧАСНОЇ ГЕНЕАЛОГІЇ

Автор: Володимир ЄФИМОВ:

Традиційно еволюційний і – сплесками – революційний розвиток українського суспільства в різні часи служив причиною принципово різного ставлення громадян до минулого своєї держави і, відповідно, до історії своєї сім′ї як «держави в мініатюрі». Упродовж століть змінювалося ставлення держави до понять «сім′я», «родовід», «предки». Та все ж, за будь-яких суспільних трансформацій, повага до минулого свого роду незмінно жевріла в душі кожної морально здорової людини. Старі люди говорили: «Дізнайся про свій рід, і тоді побачиш свій життєвий шлях у майбутнє».
Існує теорія, згідно з якою слово «сім′я» походить від числівника «сім», тому що здавна час вимірювався з точністю до семи днів тижня. А ще — у сакральному значенні — число «сім» є символом здоров′я і розуму. Існує припущення, що поняття «сім-Я» є символом семи поколінь роду, які повинен був знати кожен.

«Експедиція XXI» №4 (71) 2008

      №4 (71) 2008      

Цікаво, хто це придумав так неправильно укладати шпали: або дуже близько, або дуже далеко одна від одної, а то і взагалі абияк — коротше, йти по ним абсолютно неможливо. Чи це спеціально роблять, щоб не ходили? Але ж все одно ходять.
Пісок на насипові був сирий, добре злежаний, у сто разів зручніший за безглузді шпали. Поступово всі взяли з мене приклад і рушили поряд із полотном «желєзки».

«Експедиція XXI» №4 (71) 2008

      №4 (71) 2008      

КАВА ПО-ВІДЕНСЬКИ
З УКРАЇНСЬКИМ ПРИСМАКОМ

Автор: Тарас ЧУХЛІБ:

У повсякденному побуті ми настільки звикли до кави, що, здається, знаємо про неї все. Більшість «кавоманів» упевнені, що їх улюблений напій завезли до Європи зі сходу. Але на питання про те, як він набув популярність серед європейців, відповісти можуть лише ерудити. А трапилося це не так вже давно, всього 320 років тому, під час останньої відчайдушної спроби Османської імперії підкорити Європу.

«Експедиція XXI» №4 (71) 2008

      №4 (71) 2008      

ПРОГУЛЯНКА ЗА МЕЖІ ДВОХ УКРАЇН

Автор: Андрій ПОРТНОВ:

Кожне розуміння неминуче передбачає спрощення. Ще в шкільні роки в нас формується уявлення про світ, де є дві сторони — хороша і погана, добро і зло, «ми» і «вони», а конфлікт між ними — обов\'язкова умова прогресу. Коли ж спрощення зводиться до схеми, воно починає заважати розумінню, стримує уяву і гальмує мислення, а, стаючи предметом політичних маніпуляцій, ще й перетворюється на небезпечну зброю.
Для мене найприкріший результат Оранжевої революції (яку я вистояв на дніпропетровському оранжевому Майдані – був і такий, хоча його і не показували по центральних телеканалах) — це агресивна пропаганда тези про «дві України». Ця теза, яку миттєво підхопили російські та західні мас-медіа, просто і доступно пояснює: «проєвропейський» захід протистоїть «проросійському і антиринковому», як стверджує респектабельна польська газета «Rzeczpospolita», сходу! А головне в підтексті: Україна сама не знає чого хоче, тому світовій спільноті (а особливо ЄС) краще нікуди не втручатися і нічого не пропонувати.

«Експедиція XXI» №4 (71) 2008

      №4 (71) 2008      

КІРА МУРАТОВА: ЖОДНЕ КІНО НІЧОМУ
НІКОГО НЕ НАВЧИТЬ І КРАЩЕ ЛЮДЕЙ НЕ ЗРОБИТЬ

Автор: Віктор ІВАНОВ:

…Кадри, що вже стали символічними: батько стягує з доньки труси, героїня сидить на унітазі та фірмово-протяжно промовляє: «Не дивіться, дядько…» Еротично? Цілком. Але і страшно — не серйозно, а так, по-театральному: он які люди противні бувають, десь там, далеко, за завісою, серед картонних декорацій…
Творчість цього українського російськомовного режисера, цієї загадкової, імпульсної, сильної жінки можна вважати пропуском у світ інтелектуалів. Якщо ти не лише бачив, але й зрозумів фільми Кіри Муратової – ти людина особлива, тобі доступні вищі сфери. Тому багато хто на імені Кіри Георгіївни спекулює, намагаючись здатися цікавішим, ніж є насправді. Але якщо вам дійсно подобаються її фільми, саме час поговорити про Кіру Муратову: вона нещодавно подарувала нам новий шедевр і відмовилася з′явитися на вручення премії «Людина року», делегувавши замість себе Богдана Ступку.

«Експедиція XXI» №4 (71) 2008

      №4 (71) 2008      

НАЙПРАВИЛЬНІШИЙ ТУРИЗМ

Автор: Оксана ЧЕРНЕНКО:

Життя прекрасне, тому що... можна подорожувати! І, що важливо, для цього існує величезна кількість способів. Якщо людина звикла до комфорту – завітайте на курорт зі всіма зручностями, якщо хоче екстриму – вибирайте походи будь-якого рівня складності: сходження, сплави, рафтинг... Головне – розуміти, що світ не закінчується вікном твого офісу й улюбленим диваном, бути готовим до змін і відкриттів. До того ж потрібно пам′ятати, що на кожен вид відпочинку є свій споживач. Наприклад, 18-річного екстремала жодним калачем не заманиш у пансіонат, де мирно гріються на сонечку і п′ють мінеральну воду пенсіонери з онучатами. З іншого боку, небагато літніх людей здатні на вилазки в гори. Зате заряджати позитивом, відпочити від рутини хочеться всім! Для любителів «душевного» відпочинку, що поєднує релакс і пізнавальні елементи, а при бажанні – помірні фізичні навантаження, і призначений сільський зелений туризм.

«Експедиція XXI» №4 (71) 2008

      №4 (71) 2008      

ТИ НЕСИ МЕНЕ, РІЧКА...

Автор: Борис БАРАНОВСЬКИЙ:

Завжди, коли дивлюся на Дніпро, виникає відчуття свободи. Немає перешкод, меж, одноманітного ландшафту (одноманітність – завжди перешкода польоту думки). Хочу понестися в незвідані далі. І здається, що туди веде саме ця дорога. Незвідане може виявитися зовсім поряд. Напевно, без цього відчуття свободи не можна бути мандрівником, та і взагалі дослідником.

«Експедиція XXI» №4 (71) 2008

      №4 (71) 2008      

ГОРДІ ОХОРОНЦІ ЛЕГЕНД

Автор: Юрій ВІЛІНОВ:

Улітку 1988 року з дитячою туристичною групою ми йшли вздовж річки Кача від Бахчисараю в бік Севастополя. У районі сіл Айвове (раніше Ефендікой) і Суворове (раніше Аранчі) рослинність на білястих крейдяних пагорбах — жалюгідна травичка, що намагається висмоктати з убогого ґрунту хоч якусь поживу. Пагорби зриті окопами і вирвами. Діти за десять хвилин зібрали купу воєнного заліза. І раптом на пагорбі – у ряд три прямокутники з чагарників дуба, кожен розміром приблизно 3,5 на 2,5 метра. Дуби — у вигляді чагарнику, не вище людського зросту, з покрученими стовбурами і дрібним листям. Та це дуби! Як вони змогли вирости тут?..

«Експедиція XXI» №4 (71) 2008

      №4 (71) 2008      

КАЗКИ ВІД САШКА ЛІРНИКА

Автор: Наталія СЕГЕН:

Олександр Власюк, він же Сашко Лірник, – головний казкар України. Інженер-будівник за освітою, автор незвичайних історій, міфотворець і музикант. Його казки несуть світу чистоту, добро і любов до рідної країни, не залишаючи байдужими ні дорослих, ні дітей.
Отже, казка починається…
...Ми – українці. І ми не гірші від сусідів. Ми – кращі. І земля наша найгарніша, соми в річках найтовщі, і небо наше найсиніше, і зірок у ньому найбільше (особливо вночі). Навіть нечиста сила в нас найсмішніша. І зовсім не зла і не страшна, а так – трошки хитренька, трошки дурненька. А казки ж як любить! Та ще й землю свою допомагає козакам боронити.
Але головне – дітки наші найкращі у всьому світі. Тому й казок для них треба теж найкращих і найвеселіших. Та так, щоб сміятися і сміятися від душі, та й журитися, як прийдеться, теж від душі. І щоб наші перемагали. І щоб добро зверху було, і щоб поспівати і потанцювати можна було. Та ще й допомогти добрим людям при потребі. І юшку з риби на багатті зварити, і всіх до гурту покликати та й пригостити...

«Експедиція XXI» №4 (71) 2008

      №4 (71) 2008      

4 (71) 2008

Віктор ІВАНОВ: Кіра Муратова: Жодне кіно нічому нікого не навчить і краще людей не зробить
Володимир ПАНЧЕНКО: Випробування фаст-фудом
Борис БАРАНОВСЬКИЙ: Ти неси мене, річка...
Андрій ПОРТНОВ: Прогулянка за межі двох Україн
Владислав ГРИБОВСЬКИЙ: Володарі Дніпра та Чорного моря
Тарас ЧУХЛІБ: Кава по-віденськи з українським присмаком
Варфоломій САВЧУК: Горе від добра, або життя і смерть доктора Караваєва
Оксана ЧЕРНЕНКО: Найправильніший туризм
Юрій ВІЛІНОВ: Горді охоронці легенд
Володимир ЄФИМОВ: Міфи та реальність сучасної генеалогії
Генрі Лайон Олді: Нічий дім
Володимир ЖАРТИЧ: Дніпропетровські танці під баварські пісні
Наталія СЕГЕН: Казки від Сашка Лірника

«Експедиція XXI» №4 (71) 2008

Сторінки: 1 | 2 | ›››