про нас|
Увійти

 

КультОгляд
Виставка ранніх робот Марчука в Києві

В Києві у Галереї "Мистецька збірка" відкрилась виставка робіт відомого українського живописця Івана Марчука.

Лускунчик від Раду Поклітару у Дніпропетровську

23 січня київський театр сучасної хореографії «КИЕВ МОДЕРН-БАЛЕТ» під керівництвом Раду Поклітару привіз до Дніпропетровська свою постановку «Лускунчик». Цей спектакль сам хореограф вважає спектаклем для дорослих.

YouTube запускає кінофестиваль

Відеохостинг YouTube запускає власний кінофестиваль  — Your Film Festival. Фільми будуть показувати в інтернеті. А десять фіналістів поїдуть на Венеціанський кінофестиваль.

Виставка Олександра Короля у Дніпропетровську

У Дніпропетровському відділенні «Я Галерея» відкрилась виставка «Deus Ex Machina» художника Олександра Короля.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Головна ⁄ Архів номерів ⁄ №9 (99) 2010 ↓
      №9 (99) 2010      
Конкурс відбувся!

Конкурс відбувся!

У травневому номері нашої газети редакцією був оголошений конкурс на краще міське оповідання серед молодих людей віком до 35 років, які мають бажання заявити про себе як про письменників. На конкурс було надіслано більше десятка творів із Дніпропетровська, Донецька, Кривого Рогу, Нікополя, Теребовлі та Львова.

Редакція щиро дякує всім, хто взяв участь у цьому літературному змаганні. Підсумки конкурсу будуть оголошені в одному з наступних номерів. Переможці будуть нагороджені, а їхні твори — надруковані на сторінках нашого видання. Крім того, твори, які не здобудуть призових місць, але сподобаються журі, будуть опубліковані на гонорарній основі. Також всім учасникам конкурсу буде оформлена безкоштовна передплата на «Експедицію ХХІ» на перше півріччя 2011 року.

«Експедиція XXI» №9 (99) 2010

      №9 (99) 2010      
9 (99) 2010

9 (99) 2010

Комікс по-українськи | Автор: Ольга Самусенко
«Анкл7’»: відлік з нуля | Автор: Катерина Колонович
Нехай ростуть таланти! | Автор: Наїна Лєводворська
Дві біди і одна альтернатива України | Автор: Дмитро Ткач
Як у степу Кривий Ріг з’явився | Автор: Олександр Мельник
ЛЕУАК повертається | Автор: Владислав Грибовський
Місто Олександра Красносельського | Автор: Валентин Старостін
Як на Кубані черкеси, греки й цигани балакали | Автор: Володимир Пукіш
Український Декамерон | Автор: Олександр Мухарев
«Я хочу Слова…» | Автор: Світлана Мартинова
Печінка — фабрика життя | Автор: Наталія Сеген
Ручна глина Сергія Горбаня | Автор: Олексій Овчаренко
Билини Стародавнього Києва | Автор: Катерина Колонович
Тевтонський орден в Одесі | Автор: Катерина Нікода
НайЕМОційніша субкультура | Автор: Віталій Полісський

«Експедиція XXI» №9 (99) 2010

      №9 (99) 2010      
КОМІКС ПО-УКРАЇНСЬКИ

КОМІКС ПО-УКРАЇНСЬКИ

Автор: Ольга САМУСЕНКО

Що таке комікс? Витвір літератури і образотворчого мистецтва водночас. Книга, яку можна не тільки читати, а і дивитися. А ще класний комікс — це запорука вашого гарного настрою!
На жаль, в Україні якось не прийнято читати комікси. Може, тому, що і видавати їх теж не прийнято. Але, на щастя, в нашій країні все-таки є видавництво, яке не боїться експериментувати і випускає книги в цьому дещо незвичному для нас жанрі.
Чи є перспективи в українського коміксу, якими мають бути його герої і про багато чого іншого нам розповів директор видавництва «Козаки» Ігор Харченко.

«Експедиція XXI» №9 (99) 2010

      №9 (99) 2010      
«Анкл7’»: ВІДЛІК З НУЛЯ

«Анкл7’»: ВІДЛІК З НУЛЯ

Автор: Катерина КОЛОНОВИЧ

Що ми вкладаємо у поняття популярності, коли це стосується творчої особистості? Чим є популярність для музикантів? Це випуск дисків великими накладами, ротація пісень на радіо, юрби прихильників на концертах або визнання серед колег? А може, кожен вкладає у це поняття щось своє, суб’єктивне?
Говорячи про дніпропетровський рок-гурт «Анкл7’», не можу не пригадати той випадок, коли Олег (фронтмен гурту) вперше розповідав мені про свою команду. Був пізній вечір, і людей у центрі міста майже не було. Олег тільки почав розповідь про свій гурт, як юнаки, що проходили повз, вигукнули: «Це ж соліст "Анкл7’"! Респект, чувак!» Так у мене з першої ж миті знайомства виникло відчуття, що це наші знаменитості… І надалі воно мене вже не полишало.
Сьогодні і ви маєте можливість познайомитися із зірками дніпропетровської музичної тусовки. Отже, «Анкл7’» — це: Олег Sam Самойленко (гітара, вокал), Ілля Гомола (клавішні), Олексій Радько (бас) та Дмитро Мироненко (ударні). На питання відповідає вокаліст, автор текстів і музики Олег Самойленко.

«Експедиція XXI» №9 (99) 2010

      №9 (99) 2010      
НЕХАЙ РОСТУТЬ ТАЛАНТИ!

НЕХАЙ РОСТУТЬ ТАЛАНТИ!

Автор: Наїна ЛЄВОДВОРСЬКА

Дніпропетровськ — місто багатонаціональне, і представники кожної з національностей мають можливість вивчати і розвивати тут свою культуру. Але хто міг подумати, що 14-літній парубок з нашого міста виявиться кращим читцем класичної польської поезії і переможе не тільки своїх співвітчизників, а й сотні поляків!

«Експедиція XXI» №9 (99) 2010

      №9 (99) 2010      
ДВІ БІДИ І ОДНА АЛЬТЕРНАТИВА УКРАЇНИ

ДВІ БІДИ І ОДНА АЛЬТЕРНАТИВА УКРАЇНИ

Автор: Дмитро ТКАЧ

За декілька днів до минулих президентських виборів у мене відбулась цікава розмова з хорошим знайомим. Він відчайдушно переконував мене в безглуздості процесу голосування: «Яка різниця, за кого голосувати, — у нас все одно нічого не зміниться!» Протягом тривалої дискусії кожен з нас прагнув аргументовано довести власну точку зору. Але в результаті ми все одно залишились кожний при своїй думці. Спільною виявилась лише теза про те, що політика — це досить брудна справа. Прикро, що мій знайомий так і не зміг повірити в те, що кількість цього бруду в умовах існування громадянського суспільства помітно поменшала б. Його останнім «козирем» стала фраза: «Тільки не в цій країні…»

«Експедиція XXI» №9 (99) 2010

      №9 (99) 2010      
ЯК У СТЕПУ КРИВИЙ РІГ З’ЯВИВСЯ

ЯК У СТЕПУ КРИВИЙ РІГ З’ЯВИВСЯ

Автор: Олександр МЕЛЬНИК

Місто біля злиття Інгульця і Саксагані офіційно з’явилося 235 років тому, коли ясним весняним ранком 27 квітня (8 травня за новим стилем) 1775 року над річковою долиною вперше пролунав поштовий ріжок карети, яка привезла наказ графа П. Рум’янцева-Задунайського про відкриття станції «Кривий Ріг». Місце, де вона була розташована, свого часу визначив легендарний отаман Війська Запорозького П. Калнишевський — в 1,5 верстах від зимівника Кривий Ріг, що був розташований біля гирла Саксагані і яру Кривий Ріг.

«Експедиція XXI» №9 (99) 2010

      №9 (99) 2010      
ЛЕУАК ПОВЕРТАЄТЬСЯ

ЛЕУАК ПОВЕРТАЄТЬСЯ

Нещодавно науково-історична література Дніпропетровщини поповнилася новим виданням — репринтом «Летописи Екатеринославской Ученой Архивной Комиссіи» (ЛЕУАК), перший випуск якого вийшов у видавництві “Герда”. На початку ХХ століття побачило світ 10 томів цього видання, котрі стали результатом діяльності Катеринославської вченої архівної комісії. Це був потужний науковий осередок, що об’єднав істориків, етнографів, краєзнавців та громадських діячів задля виявлення, збирання, вивчення та публікації джерел з історії Придніпров’я. З роботою Комісії пов’язана діяльність таких видних істориків, як В. Б. Антонович, Д. І. Багалій, М. С. Грушевський, Д. І. Дорошенко, М. К. Любавський, Я. П. Новицький, М. Ф. Сумцов, Д. І. Яворницький та ін. 10 випусків “Летописи”, що виходили впродовж 1904 — 1915 років, містять публікації унікальних актових та наративних джерел, огляди архівних зібрань, описи пам’яток матеріальної культури, значна частина яких до цього часу не збереглася, а також дослідження різних аспектів історії та культури не лише Середнього та Нижнього Придніпров’я, але й загалом Південноукраїнського регіону.

«Експедиція XXI» №9 (99) 2010

      №9 (99) 2010      
МІСТО ОЛЕКСАНДРА КРАСНОСЕЛЬСЬКОГО

МІСТО ОЛЕКСАНДРА КРАСНОСЕЛЬСЬКОГО

Автор: Валентин СТАРОСТІН

Хронологічні межі перебування Красносельського у Дніпропетровську окреслити надзвичайно легко. Олександр Леонтійович приїхав до Катеринослава у 1912 році і помер у Дніпропетровську в 1944 році. Але його «доба» в архітектурній історії міста починається лише з 19 лютого 1913 року — дня, коли його було затверджено на посаді інженера з улаштування мостових міської управи, а закінчується у 1941 році із початком війни.

«Експедиція XXI» №9 (99) 2010

      №9 (99) 2010      

ЯК НА КУБАНІ ЧЕРКЕСИ, ГРЕКИ Й ЦИГАНИ БАЛАКАЛИ

Автор: Володимир ПУКІШ

«Наспів на криласі, веснянка на вулиці, щедрування під вікном, женихання на вечорницях, і вибілений кут хати, і гребля з зеленими вербами, і віл у ярмі, і кінь під сідлом». Можливо, шановний читач буде здивований, але це не опис патріархальної України доби Шевченка чи Гоголя. Тобто це, звичайно, опис України, але не Наддніпрянської, а Кубанської, яка впродовж півтораста років з часу приходу туди запорозьких козаків зберігала своє виразно українське обличчя. Так описував Кубань у 1858 році у своїй розвідці «Черноморские казаки в их гражданском и военном быту» потомственний козак, генерал-лейтенант, історик та етнограф Іван Попка. Але про українське походження кубанського козацтва написано чимало. Набагато менше відомо про те, що, контактуючи з козаками-чорноморцями, які складали на Кубані провідну соціальну верству (а також з «іногородніми» селянами, більшість яких також прибувала туди з малоросійських губерній імперії), українську мову вивчали представники інших етносів, що мешкали в регіоні: черкеси, вірмени, греки, цигани, навіть чехи. Кубанський (чорноморський) діалект української мови, чи, як його називають у Краснодарському краю, «балачка», став у регіоні «мовою міжнаціонального спілкування».

«Експедиція XXI» №9 (99) 2010

Сторінки: 1 | 2 | ›››