№6 (108) 2011

6 (108) 2011

Богемне життя та «Груші в тісті» від Юрія ВинничукаАвтор: Наталія Пасічник
Місто Майстрів у ДніпропетровськуАвтор: Олександр Лясковський
«Не в деньгах счастье, а в их количестве»Автор: Володимир Панченко
Польська родина катеринославських архітекторівАвтор: Валентин Старостін
Кінець Каменського «ТОРГСИНУ»Автор: Олександр Слоневський
Слово про «Слово»Автор: Світлана Мартинова
У пошуках Примарних островівАвтор: Еліна Заржицька
Невинне тісто у немилосердній печіАвтор: Олек Веремко-Бережний
Апітерапія, або Правильні бджолиАвтор: Наталія Сеген
Вправи за методикою МамаяАвтор: Олексій Овчаренко
Горобець залишає ІтакуАвтор: Олек Веремко-Бережний
Художник-мандрівник Віктор ЦапкоАвтор: Олексій Овчаренко

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

БОГЕМНЕ ЖИТТЯ ТА «ГРУШІ В ТІСТІ» ВІД ЮРІЯ ВИННИЧУКА

Автор: Наталія ПАСІЧНИК

Юрій Винничук — найвідоміший сучасний український літературний містифікатор, якого обожнюють читачі і люто ненавидить Союз Українок через його культову книгу «Житіє гаремне» — нову версію життя-буття Роксолани. Відомий на Галичині, але мало знаний на Сході України, Юрій Винничук, між іншим, дуже цікава особистість. Письменник народився в Івано-Франківську. Закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут, філологічний факультет. Працював вантажником, художником-оформлювачем, режисером Львівського естрадного театру «Не журись!», редактором відділу містики та сенсацій газети «Post-Поступ». Читачі Львівських газет знають його під псевдонімом Юзя Обсерватора, перу якого належать багато цікавих статей.
2005 році роман «Весняні ігри в осінніх садах» Юрія Винничука отримав перемогу на конкурсі Бі-Бі-Сі на кращу українську книгу.
В інтерв’ю для нашого видання пан Юрій розповів про богему сімдесятих, ставлення до алкоголю та грантів, а також про конфлікт «батьків і дітей» у літературному процесі.

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

МІСТО МАЙСТРІВ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ

Автор: Олександр ЛЯСКОВСЬКИЙ

Вже багато років на майданчику перед Історичним музеєм розгортається справжнє Місто Майстрів. Відбувається це в рамках свята просто неба «Чисті джерела». І якщо в першому святі, що проходило понад 20 років тому, брали участь всього 5 майстрів народних промислів, то 22 травня 2011 більш як 50 народних умільців з Дніпропетровської, Харківської, Полтавської областей та АР Крим прийшли показати свою майстерність. Вони демонстрували давні традиції ковальської справи, українського гончарства, вишивки, петриківського розпису, виготовлення дерев’яних іграшок, плетіння з соломи та бісеру, різьблення по дереву, каменю й кістці, розпису великодніх яєць, керамічної пластики, виготовлення іграшок та багатьох інших ремесел, якими славиться наш край.

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

«НЕ В ДЕНЬГАХ СЧАСТЬЕ, А В ИХ КОЛИЧЕСТВЕ»

Автор: Володимир ПАНЧЕНКО

Нам часто кажуть, що людина духовна не повинна прагнути до багатства. Інші заперечують це твердження і в якості антитези висловлюють думку, що духовним неможливо задовольнитися і треба мати матеріальні блага, оскільки саме вони зможуть дати людині все, що їй потрібне. І з того, і з іншого боку наводяться переконливі аргументи. Усі висловлюють правильні думки і не можуть переконати один одного. Колись у статі «Ковбаса чи мова?» (http://www.exp21.com.ua/standpoint/89-2.htm) я вже писав, що духовність та культура не вступають у протиріччя з матеріальним, що суспільство — це єдиний організм, в якому, як і в людському тілі, різні системи органів не повинні ворогувати між собою і суперечити один одному. Але зараз я хотів би подивитися на проблему духовного та матеріального трохи з іншого боку.

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

ПОЛЬСЬКА РОДИНА КАТЕРИНОСЛАВСЬКИХ АРХІТЕКТОРІВ

Автор: Валентин СТАРОСТІН

З підручників історії ми добре знаємо, як у ХІХ ст. Польща боролася за відновлення своєї державності. А от питання інтеграції поляків в імперські структури у підручниках не розглядається. Воно занадто копітке й сухе і аж ніяк не йде в порівняння з повстаннями і діяльністю культурних громад, які ставлять нам за приклад того, як треба виборювати незалежність.

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

КІНЕЦЬ КАМЕНСЬКОГО «ТОРГСИНУ»

Автор: Олександр СЛОНЕВСЬКИЙ

При всій великій кількості інформації щодо подій Голодомору, оприлюдненої в останній час, практично нічого не публікувалося про діяльність Кам’янського відділення «Торгсину». Про цей «магазин» було відомо лише те, що він існував.

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

СЛОВО ПРО «СЛОВО»

Автор: Світлана МАРТИНОВА

Сьогодні відомо про постійний інтерес з боку міжнародних дослідницьких центрів до неформальних видань кінця 1980-х – початку 1990-х рр. Наприкінці існування СРСР останні здійснили справжній прорив до свободи слова й розкріпачення свідомості. Неформальні газети і журнали виникали практично щодня. Вони виходили у маленьких містечках і навіть у селах.
Одним із центрів виготовлення неформальних видань був і Дніпропетровськ. На друкарських машинках, комп’ютерах, фотозасобами і в типографіях розмножувалися десятки нелегальних видань, тираж яких коливався від кількох десятків до кількох сотень примірників. Серед них було одне унікальне, аналогів якому, мабуть, в Україні не існує. Мова йде про рукописну газету «Слово», що виходила у Дніпропетровську в 1989–1992 рр.

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

У ПОШУКАХ ПРИМАРНИХ ОСТРОВІВ

Автор: Еліна ЗАРЖИЦЬКА

У видавництві «Навчальна книга — Богдан» вийшла книга молодої дніпропетровської письменниці Наталії Дев’ятко «Карта і компас». Роман написаний українською мовою у жанрі казкового фентезі і буде цікавий як для читачів, що захоплюються пригодами чаклунів та піратів, так і для знавців тонкої філософської прози.
Зустріч із письменницею дала нам можливість поближче познайомитися з її творчістю і дізнатися про тенденції розвитку пригодницької літератури.

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

НЕВИННЕ ТІСТО У НЕМИЛОСЕРДНІЙ ПЕЧІ

Автор: Олек ВЕРЕМКО-БЕРЕЖНИЙ

Двоє міцних чоловіків, два російськомовних літератори узялися гострити сюжети, щоб навчити українських дітей — і не треба сміятися — поваги до хліба і любові до Батьківщини. Юрій Нікітінский — що знітився перед публікою, дає короткі, оманливо простодушні коментарі з приводу своєї творчості — ніби велика дитина-самітник з фільмів Тіма Бартона. І Микита Кашницький — природжений оратор, який уміло і з власної волі пірнає в інтерактив з цілою ордою карапузів. Історія виходу їхніх книг — та ще авантюра.

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

АПІТЕРАПІЯ, АБО ПРАВИЛЬНІ БДЖОЛИ

Автор: Наталія СЕГЕН

Судячи з усього, Віні-Пух дуже любив мед. І був абсолютно правий, тому що бджолиний мед — не тільки смачний, але й дуже корисний продукт. Здавна люди застосовували його й інші продукти бджільництва як ліки від багатьох хвороб. І в наш час цілющі властивості цих продуктів не забуті. Квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, трутневий гомогенат, перга, бджолина отрута і навіть самі бджоли використовуються для лікування та профілактики багатьох хвороб. Лікування хвороб із застосуванням продуктів бджільництва називають апітерапією.
Як працює апітерапія? Які хвороби лікуються за її допомогою? І коли варто застосувати препарати апітерапії замість звичної таблетки? Про це нам розповів завідувач відділення апітерапії Інституту бджільництва НАН України Олексій Пащенко.

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

6 (108) 2011

БОГЕМНЕ ЖИТТЯ ТА «ГРУШІ В ТІСТІ» ВІД ЮРІЯ ВИННИЧУКА

МІСТО МАЙСТРІВ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ

«НЕ В ДЕНЬГАХ СЧАСТЬЕ, А В ИХ КОЛИЧЕСТВЕ»

ПОЛЬСЬКА РОДИНА КАТЕРИНОСЛАВСЬКИХ АРХІТЕКТОРІВ

КІНЕЦЬ КАМЕНСЬКОГО «ТОРГСИНУ»

СЛОВО ПРО «СЛОВО»

У ПОШУКАХ ПРИМАРНИХ ОСТРОВІВ

НЕВИННЕ ТІСТО У НЕМИЛОСЕРДНІЙ ПЕЧІ

АПІТЕРАПІЯ, АБО ПРАВИЛЬНІ БДЖОЛИ

У цьому номері: