про нас|
Увійти

 

КультОгляд
Виставка ранніх робот Марчука в Києві

В Києві у Галереї "Мистецька збірка" відкрилась виставка робіт відомого українського живописця Івана Марчука.

Лускунчик від Раду Поклітару у Дніпропетровську

23 січня київський театр сучасної хореографії «КИЕВ МОДЕРН-БАЛЕТ» під керівництвом Раду Поклітару привіз до Дніпропетровська свою постановку «Лускунчик». Цей спектакль сам хореограф вважає спектаклем для дорослих.

YouTube запускає кінофестиваль

Відеохостинг YouTube запускає власний кінофестиваль  — Your Film Festival. Фільми будуть показувати в інтернеті. А десять фіналістів поїдуть на Венеціанський кінофестиваль.

Виставка Олександра Короля у Дніпропетровську

У Дніпропетровському відділенні «Я Галерея» відкрилась виставка «Deus Ex Machina» художника Олександра Короля.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Головна ⁄ Архів номерів ⁄ № 8 (110) 2011 ↓
      № 8 (110) 2011      
ДЖАЗ СИСТЕМИ СЕМЕНОВА

ДЖАЗ СИСТЕМИ СЕМЕНОВА

Автор: Олексій ОВЧАРЕНКО

Військова та адміністративна діяльність Олександра Македонського призвела не тільки до утворення імперії, а потім і до її розпаду, а й до поширення впливу грецької культури на величезні території. Так, грецькі анклави були навіть в басейнах річок Амудар’ї і Сирдар’ї, а статуї грецьких богів знаходять навіть у сучасному Афганістані. Саме в цей період часу з’явилися люди, які кочували з міста в місто, займаючись викладацькою діяльністю або даючи вистави. В основному це були філософи, музиканти та інші представники тогочасної інтелігенції. Вони вважали себе громадянами не якогось певного міста, як це було прийнято у греків, а «людьми світу», космополітами.
У наш час, час глобалізації, багато представників інтелігенції за способом життя, способом сприйняття світу і позиціонування себе у цьому світі теж є космополітами. Однією з найбільш космополітичних можна вважати професію музиканта.
Дніпропетровський саксофоніст Андрій Семенов, поживши якийсь час як типовий музикант-космополіт, осів у нашому місті. Тут Андрій не тільки продовжує займатися музикою, але й влаштовує вечори джазу. Причому організовує він їх у формі певного змагання між музичними колективами. Така його ідея прижилася, стала знаходити своїх шанувальників і привертати нових учасників. Бесіду з Андрієм ми почали з питання про те, що означає для нього його рідне місто Дніпропетровськ.

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

      № 8 (110) 2011      
8 (110) 2011

8 (110) 2011

Степан Коваль: «Кіно, як і мистецтво взагалі, виживає за рахунок божевільних»Автор: Ольга Самусенко
Квіти з темрявиАвтор: Володимир Думанський
Детективна історія з кримінальними злочинцями і щасливим кінцемАвтор: Левко Лук’яненко
Масонство латаних панчіхАвтор: Владислав Грибовський
Україна очима її однолітківАвтор: Дмитро Ткач
Призабуті іменаАвтор: Валентин Старостін
Ігор Сід: «Експедиція як медитація і проект»Автор: Олександр Мухарев
Кімнатні рослини: друзі чи вороги?Автор: Наталія Сеген
За Збручем Україна, над Дніпром сонне царство?Автор: Ірина Шовковець
Сусід - це звучить гордоАвтор: Єлизавета Панченко
«Живі квести» у ДніпропетровськуАвтор: Михайло Самойлов

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

      № 8 (110) 2011      
Степан Коваль: «КІНО, ЯК І МИСТЕЦТВО ВЗАГАЛІ, ВИЖИВАЄ ЗА РАХУНОК БОЖЕВІЛЬНИХ»

Степан Коваль: «КІНО, ЯК І МИСТЕЦТВО ВЗАГАЛІ, ВИЖИВАЄ ЗА РАХУНОК БОЖЕВІЛЬНИХ»

Автор: Ольга САМУСЕНКО

Степан Коваль – режисер, сценарист, мультиплікатор і наш земляк створює мультфільми з пластиліну. Ліпити з пластиліну пробував, напевно, кожен. Але далеко не кожен може похвалитися тим, що у нього вийшло, адже матеріал це складний, і вимагає розуміння і особливого підходу. Але в руках Степана цей примхливий матеріал слухняно приймає потрібні форми. За допомогою пластиліну майстер створює чудові анімаційні фільми, які посідають перші місця на престижних міжнародних фестивалях. Степан вважає, що хороший мультфільм може зробити людину краще і мріє про відродження української мультиплікації.

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

      № 8 (110) 2011      
КВІТИ З ТЕМРЯВИ

КВІТИ З ТЕМРЯВИ

Автор: Володимир ДУМАНСЬКИЙ

Так називається виставка робіт обдарованої художниці Юлії Демченко, написаних в жанрі декоративно-ужиткового мистецтва. Експозиція робіт більше місяця демонструвалася в Центрі творчості інвалідів громадської організації «Разом» м. Кривий Ріг.
Вже третій рік молода художниця з селища Іларіонове Синельниківського району малює наосліп. Втративши зір у 20 років, Юля, подібно до Бетховена, що творив свою геніальну музику абсолютно глухим, не втратила жагу до малювання.

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

      № 8 (110) 2011      
ДЕТЕКТИВНА ІСТОРІЯ З КРИМІНАЛЬНИМИ ЗЛОЧИНЦЯМИ І ЩАСЛИВИМ КІНЦЕМ

ДЕТЕКТИВНА ІСТОРІЯ З КРИМІНАЛЬНИМИ ЗЛОЧИНЦЯМИ І ЩАСЛИВИМ КІНЦЕМ

Автор: Левко ЛУК’ЯНЕНКО

Спілкування з цим чоловіком завжди надихає енергією. Ніколи не можу навіть подумки назвати його старим чи якось іще — його примружені очі завжди посилають пульсуючу мудрість. Не знаю, чи зможе молодше покоління дочитати до кінця чи хоча б почати читати цей текст — «слишкам многа букаф», — але якщо хтось це все-таки зробить, тоді зауважу те, що є важливим для будь-якої складної життєвої ситуації. Перше: страх не буде диктувати дії людині, яка має мету. Друге: бездумне безстрашшя — це дурість, бо прораховувати ситуацію можливо і необхідно діяти розсудливо. І третє: авантюризм вміють використовувати не всі, але переможна авантюра може увійти до історії.
Левко Григорович у цій статті дав нам сюжет для суперсеріалу, не менш динамічного, ніж «Менти», і не менш цікавого, ніж «Кадети». Я все чекаю, що знімуть фільм не документальний і не про героїв, а фільм про людей, які робили історію, наче борщ на кухні варили, — з гідністю, але без пафосу й апломбу, з винахідливістю і здоровим блефом.

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

      № 8 (110) 2011      
МАСОНСТВО ЛАТАНИХ ПАНЧІХ

МАСОНСТВО ЛАТАНИХ ПАНЧІХ

Автор: Владислав ГРИБОВСЬКИЙ

Навіть якби масонства не існувало, його треба було б вигадати. Попит на масонів — явних та уявних — особливо великий у суспільствах, що мають проблеми з вертикальною соціальною мобільністю, тобто такою річчю, що дозволяє людям змінювати своє місце в суспільстві завдяки освіті, професійним вмінням, заслугам тощо. Зупинка соціальної мобільності — найголовніша ознака захворювання суспільства на «глистоз». Воно викликається паразитарною елітою, котра прагне лише солодко їсти, сидіти на м’якому і не пускати сторонніх до отого м’якого та солодкого. Не виконуючи жодної корисної функції, паразити отруюють суспільний організм продуктами своєї життєдіяльності, порушують природний метаболізм, перекриваючи канали соціальної мобільності. А тоді демотивується освіта, втрачається сенс набування професійних якостей, а свята справа служіння Вітчизні стає предметом саркастичних кпин.

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

      № 8 (110) 2011      
УКРАЇНА ОЧИМА ЇЇ ОДНОЛІТКІВ

УКРАЇНА ОЧИМА ЇЇ ОДНОЛІТКІВ

Автор: Дмитро ТКАЧ

Цього року Україна перетинає межу своєї двадцятирічної історії — період невеликий для існування самостійної держави. Позаду лишилися перші досягнення та перші розчарування. Хвилі часу відносять нас все далі від дня, коли був забитий перший гол Національної збірної з футболу, здійснений перший дзвінок з мобільного телефону, відбувся перший політ у космос громадянина України… В минулому залишились і буремні 90-ті, і становлення національної валюти… Десь там, в історії вже зайняли своє місце перші страйки шахтарів, Помаранчева революція… Зараз же ми разом починаємо третій десяток життя цієї країни. Напевно, для декого вона залишиться лише часткою особистої історії, для декого — фоном власного життя. Та поруч з нами зростає і покоління народжених в Україні.
До Дня Незалежності ми вирішили звернутися до молоді різних регіонів, які народилися у 1992 році.

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

      № 8 (110) 2011      
ПРИЗАБУТІ ІМЕНА

ПРИЗАБУТІ ІМЕНА

Автор: Валентин СТАРОСТІН

В архітектурній історії міста Дніпропетровська період 1920–1930-х років, мабуть, є найбільш динамічним і яскравим, але й найбільш трагічним і сповненим протиріч водночас. Щоправда, при погляді на зведені тоді будівлі все виглядає монолітним, а трагічність і неоднозначність доби майже не кидаються в око. Корпуси житлових і адміністративних будинків, заводські цехи та інженерні споруди, навчальні заклади й лікарні продовжують мовчазно підтверджувати міфологію робітничо-селянської держави. Але занурення в творчі дискусії доби викликає шок, а ознайомлення з біографіями архітекторів — біль. На фоні величезних досягнень вимальовуються не менш грандіозні провали, втрати, нереалізовані потенціали.

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

      № 8 (110) 2011      
Ігор Сід: «ЕКСПЕДИЦІЯ ЯК МЕДИТАЦІЯ І ЯК ПРОЕКТ»

Ігор Сід: «ЕКСПЕДИЦІЯ ЯК МЕДИТАЦІЯ І ЯК ПРОЕКТ»

Автор: Олександр МУХАРЕВ

Ігор Сід — письменник, журналіст, куратор міжнародних культурних проектів. Закінчив біофак Дніпропетровського національного університету та курси пілотів батискафа в Севастополі. Працював в експедиціях в афро-азіатському регіоні та в Антарктиці.
Відомий як першопроходець багатьох тем в сучасній культурі: організатор першого російсько-українського літературного фестивалю «Південний акцент» (1999), першого афро-українського фестивалю «Ангола – Україна» (2001), першого етно-реггі фестивалю в Москві «Афро Плюс» (2009), першого фестивалю культурних проектів «Акуа-фест» в Абхазії (2011). Автор концепції проективної (прикладної) геопоетики. З 2010-го працює у жанрі відеопоезії спільно з Катериною Дайс та Олексієм Блажко (гурт «Кадры Решают Все»). У вільний час — організатор міні-експедицій по Мадагаскару.

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

      № 8 (110) 2011      
КІМНАТНІ РОСЛИНИ: ДРУЗІ ЧИ ВОРОГИ?

КІМНАТНІ РОСЛИНИ: ДРУЗІ ЧИ ВОРОГИ?

Автор: Наталія СЕГЕН

Людина — частина природи. Про це нам розповідають в школі на уроках біології і по телевізору в передачах про природу. Але відчути «спорідненість» з рослинами і тваринами багатьом з нас все важче. Велика частина населення Землі зараз живе в містах, а отже, існує в штучних ландшафтах, основними елементами яких є висотки, асфальтовані дороги і труби заводів. Але потреба у спілкуванні з природою у нормальної людини все-таки залишається. Напевно, тому люди часто заводять домашніх тварин і вирощують кімнатні рослини. І якщо дозволити собі тримати в квартирі тварину може не кожен, то виростити на підвіконні представника флори, який буде тішити око, створювати відчуття затишку і являти собою частинку живої природи у вашому світі, досить просто і цілком доступно.
Які «взаємини» пов’язують людину та її кімнатну рослину? Чи може рослина нашкодити своєму господареві? Що треба знати, щоб правильно підібрати собі рослину? Про це ми поговорили зі старшим науковим співробітником відділу тропічних і субтропічних рослин Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України Ярославською Жанною Миколаївною.

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

Сторінки: 1 | 2 | ›››