прес-реліз|
Увійти

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
• кіоски «Укрпошти»
адресна передплата в редакції
Оформлення перед­пла­ти на газету здій­сню­єть­ся у кожному пош­то­во­му від­ді­лен­ні «Укрпошти».

Пе­ред­плат­ний ін­декс
99282
Архів газети
ГоловнаАрхів номерів ⁄ №12 (90) 2009 ↓
      №12 (90) 2009      
12 (90) 2009

12 (90) 2009

Юлія УЖВА: Остап Ступка: Так само шалено люблю жінок, як і 20 років тому
Микола ЧАБАН: Головна феміністка Катеринослава
Володимир ПАНЧЕНКО: Півмільярда порцій борщу
Олександр СЛОНЕВСЬКИЙ: Як на заводі Дзержинського Брежнєв з ворогами народу боровся
Олексій ТИМОШЕНКО: Новорічна історія
Катерина НІКОДА: «Живе дерево» не гине!
Наталія СЕГЕН: Казкотерапія проти депресії
Олександр МЕЛЬНИК: Мільярд доларів на благочинність. Сергій Колачевський — Нобель півдня України
Олександр ЛАБУЗОВ: Театр «Верим!»: Без ризику мистецтва не існує
Катерина КОЛОНОВИЧ: Кіномайстерня «CINEMAHALL»
Олексій ОВЧАРЕНКО: Хамерман знищує віруси у Дніпропетровську
Дмитро ТКАЧ: Особливості національного Нового Року

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      №12 (90) 2009      
Остап Ступка: ТАК САМО ШАЛЕНО ЛЮБЛЮ ЖІНОК,

Юлія УЖВА:

Остап Ступка: ТАК САМО ШАЛЕНО ЛЮБЛЮ ЖІНОК,
ЯК І 20 РОКІВ ТОМУ

Актор — це посередник між твором мистецтва і глядачем. І від того, як він провідчуває і втілить свій образ, залежать наші емоції і ставлення до цього образу.
Бути хорошим актором може не кожен. А якщо акторським талантом володіють і батько, і син — це досить неординарний випадок. Приклад такої «спадковості» — Богдан і Остап Ступки. Про особливості життя на сцені і родинні цінності нам вдалося поспілкуватися зі Ступкою-молодшим.
Інтерв’ю у відомого актора і шоумена довелося брати в гримерці за півгодини до вистави „Московіада” за однойменним романом письменника Юрія Андруховича. Остап Ступка грав головного героя Отто фон Ф. Кажуть, що в такому образі його ще ніхто не бачив. Так чи інакше, експеримент вдався. У залі Молодого театру у Києві не було вільних місць, а сама вистава викликала аншлаг. Після неї ми знову продовжили розмову. Актор розповів, куди б попрямував на машині часу, про свою любов до Нью-Йорка та чим його „підкупила” дружина.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      №12 (90) 2009      
ГОЛОВНА ФЕМІНІСТКА КАТЕРИНОСЛАВА

Микола ЧАБАН:

ГОЛОВНА ФЕМІНІСТКА КАТЕРИНОСЛАВА

Це було у грудні 1899 року. Катеринослав вшановував Олександру Якимівну Риндовську — піонера жіночої освіти в Катеринославі. Привід був вельми вагомим: виповнилося 35 років з початку педагогічної і громадської діяльності цієї жінки, а також її роботи на посту директора першої в місті жіночої гімназії. А їй самій виповнилося 70.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      №12 (90) 2009      
ПІВМІЛЬЯРДА ПОРЦІЙ БОРЩУ

Володимир ПАНЧЕНКО:

ПІВМІЛЬЯРДА ПОРЦІЙ БОРЩУ

Пропонуємо Вашій увазі злегка перероблений уривок з книги «Фастфуд великий и ужасный», який ми вважаемо за доречне опублікувати якраз напередодні Нового Року.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      №12 (90) 2009      
ЯК НА ЗАВОДІ ДЗЕРЖИНСЬКОГО БРЕЖНЄВ

Олександр СЛОНЕВСЬКИЙ:

ЯК НА ЗАВОДІ ДЗЕРЖИНСЬКОГО БРЕЖНЄВ
З ВОРОГАМИ НАРОДУ БОРОВСЯ

2–13 березня 1938 року в Москві проходив процес «Антирадянський правотроцькістський блок». По справі проходив 21 чоловік. Серед них видні партійні і державні діячі: М. Бухарін, О. Риков, А. Розенгольц, В. Шарангович, М. Крестинський, Х. Раковський, Д. Плетньов та інші. Обвинувачені зізналися в тому, що очолювали широку змову, метою якої було забезпечення відновлення капіталізму, створення фашистського режиму, розчленовування СРСР в результаті поразки у війні з Німеччиною; організовували диверсії і готували вбивства всіх членів Політбюро. З двадцяти одного обвинуваченого майже всі були розстріляні.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      №12 (90) 2009      
НОВОРІЧНА ІСТОРІЯ

Олексій ТИМОШЕНКО:

НОВОРІЧНА ІСТОРІЯ

В родині Миколайчуків до будь-якого свята готувались довго і ґрунтовно. Так вже було заведено у них — перетворювати маленькі застільні веселощі у грандіозні шумні вечірки з піснями і танцями. З цього приводу сімейний батько Іван Петрович любив казати: „Треба вміти працювати, але і відпочивати також треба вміти”.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      №12 (90) 2009      
«Живе дерево» НЕ ГИНЕ!

Катерина НІКОДА:

«Живе дерево» НЕ ГИНЕ!

Після століть утисків і невизнання українське мистецтво знову стає актуальним. Про це свідчать численні галереї, виставкові зали, арт-центри, які відкриваються не тільки в Києві, а й по всій країні. Так, нещодавно у столиці проходила виставка української пластики «DE PROFUNDIS…» («З ГЛИБИН…»), яка відобразила розвиток української скульптури від часів Трипілля (V–ІІІ тис. до н.е.) до сьогодення, познайомила відвідувачів із доволі незвичними видами скульптури, як, наприклад, дерев’яна пластика, і дала зрозуміти, що можна безперервно відкривати для себе нове не тільки в сучасному, а й у старому мистецтві.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      №12 (90) 2009      
КАЗКОТЕРАПІЯ ПРОТИ ДЕПРЕСІЇ

Наталія СЕГЕН:

КАЗКОТЕРАПІЯ ПРОТИ ДЕПРЕСІЇ

Що таке казка? Історія, розказана вам у дитинстві. Духовна спадщина, залишена нам предками. А ще — це спосіб осягнення таємниць старовини, банк життєвих ситуацій і криниця життєвої мудрості.
Психологи виявили, що казка має лікувальну дію, і розробили новий метод психотерапії — казкотерапію. Як працює цей метод, нам розповів його практик Роман Кандибур.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      №12 (90) 2009      
МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ НА БЛАГОЧИННІСТЬ

Олександр МЕЛЬНИК:

МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ НА БЛАГОЧИННІСТЬ
СЕРГІЙ КОЛАЧЕВСЬКИЙ — НОБЕЛЬ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Альфред Нобель — ім’я, уславлене на весь світ. Батько динаміту і детонатора до нього під кінець життя мав 355 патентів і 90 підприємств з виробництва вибухівки у 20 країнах світу. Остання воля Альфреда Нобеля, викладена у заповіті, стала несподіванкою для родичів, друзів, колег, світу. Свій капітал — 6,92 млн. доларів — Нобель заповів на премії, які повинні видаватись за найбільші досягнення в хімії, фізиці, фізіології і медицині, літературі і боротьбі за мир і демократію.
Зараз Нобелівська премія, яку присуджує Шведська Академія наук, є найпрестижнішою у світі. Тож дуже прикро, що ім’я нашого Нобеля, якого дала світові українська земля, йому практично невідомо. І на це є свої причини, але все по порядку.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      №12 (90) 2009      
ТЕАТР «ВЕРИМ!»: БЕЗ РИЗИКУ МИСТЕЦТВА НЕ ІСНУЄ

Олександр ЛАБУЗОВ:

ТЕАТР «ВЕРИМ!»: БЕЗ РИЗИКУ МИСТЕЦТВА НЕ ІСНУЄ

Наказ про введення карантину в установах культури Дніпропетровська змусив керівництво міських театрів на три тижні скасувати показ спектаклів у листопаді. Дніпропетровські підмостки залишилися наодинці з порожніми кріслами. Сподіваючись на швидке відновлення репертуару. Сподівання ці були тим більш вагомими, що на когось міг чекати насичений гастрольний графік. Як у випадку з молодіжним театром «Верим!», що намітив півторатижневий гастрольний маршрут шістьома містами Правобережної України з відправною точкою у столичному Молодому театрі. Візитною карткою цієї поїздки повинна була стати вистава «Голодна кров», присвячена темі голодомору і поставлена за п’єсою місцевих авторів. Про вистави, акторів, театр взагалі і театр у Дніпропетровську — розмова з Володимиром Петренком, художнім керівником молодіжного театру-студії «Верим!».

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

Сторінки: 1 | 2 | ›››