про нас|
Увійти

 

КультОгляд
Виставка ранніх робот Марчука в Києві

В Києві у Галереї "Мистецька збірка" відкрилась виставка робіт відомого українського живописця Івана Марчука.

Лускунчик від Раду Поклітару у Дніпропетровську

23 січня київський театр сучасної хореографії «КИЕВ МОДЕРН-БАЛЕТ» під керівництвом Раду Поклітару привіз до Дніпропетровська свою постановку «Лускунчик». Цей спектакль сам хореограф вважає спектаклем для дорослих.

YouTube запускає кінофестиваль

Відеохостинг YouTube запускає власний кінофестиваль  — Your Film Festival. Фільми будуть показувати в інтернеті. А десять фіналістів поїдуть на Венеціанський кінофестиваль.

Виставка Олександра Короля у Дніпропетровську

У Дніпропетровському відділенні «Я Галерея» відкрилась виставка «Deus Ex Machina» художника Олександра Короля.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Головна ⁄ Архів номерів ⁄ № 12 (114) 2011 ↓
      № 12 (114) 2011      
12 (114) 2011

12 (114) 2011

Дмитро Ткач. Кава із центральноєвропейським джентльменом
Володимир Думанський. Карикатурне перебільшення від Анатолія Гайна
Володимир Панченко. Політкоректний канібалізм
Ірина Шовковець. Симетрія війни
Володимир Пукіш. Черкес, що був за союз з Україною
Наталія Чанишева. Новий погляд на трагедію Бабиного Яру
Ірина Шовковець. Любов до глибини кишені
Наталія Пасічник. «Бобоватість» Василя Карп’юка
Марина Лунєва. Крамниця чудес
Наталія Сеген. Право на чисте повітря потрібно вибороти?
Наїна Леводворська. Добрим молодцям урок…
Олексій Овчаренко. Емоції в знаках

«Експедиція XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
КАВА ІЗ ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИМ ДЖЕНТЛЬМЕНОМ

КАВА ІЗ ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИМ ДЖЕНТЛЬМЕНОМ

Автор: Дмитро ТКАЧ

Збираючись на інтерв’ю до пана Романа Шпорлюка — професора історії України факультету історії Гарвардського університету, який зараз вже перебуває на заслуженому відпочинку, я заздалегідь підготував перелік запитань. Переважно вони стосувались робіт, відомих українським читачам: «Комунізм і націоналізм: Карл Маркс проти Фрідріха Ліста», «Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі)», «Формування сучасної України: західний вибір», «У пошуках майбутнього часу: статті, есе, інтерв’ю». Кожна із цих книг видавалась в українському перекладі та привертала увагу широких кіл фахівців — істориків, політологів, соціологів та журналістів.
В означений час я під’їхав до готелю «Дніпро», в якому пан Роман традиційно зупиняється вже понад 50 років. Усміхнений та бадьорий, професор зустрів мене в холі. Ми зайшли до кав’ярні готелю. Із характерною американською посмішкою він запросив до свого улюбленого столика біля вікна.
Тільки при зустрічі з поважним гостем я зміг повною мірою осягнути слова Ярослава Грицака, який, характеризуючи Романа Шпорлюка, використав влучне і вкрай змістовне словосполучення «центральноєвропейський джентльмен»: фахівець міжнародного значення та знавець декількох мов у приватній розмові виявився достатньо простим та відкритим.
Мої підготовлені запитання виявились не потрібними, адже спілкування набуло настільки теплого та дружнього характеру, що я просто відклав у бік записник і перейшов до звичайної розмови.
В першу чергу мене цікавили його спостереження за подіями в Україні з іншого континенту.

«Експедиція XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
КАРИКАТУРНЕ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ ВІД АНАТОЛІЯ ГАЙНА

КАРИКАТУРНЕ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ ВІД АНАТОЛІЯ ГАЙНА

Автор: Володимир ДУМАНСЬКИЙ

Карикатура — унікальний і специфічний жанр мистецтва. У кожного з відомих карикатуристів був свій шлях. Для майстра декоративного мистецтва криворіжця Анатолія Гайно, який довгий час розписував вітражі, писав ікони, займався мозаїкою та металопластикою, 2001 рік став визначальним. Він захопився сатиричною карикатурою, і це захоплення розпочало новий відлік часу у творчості автора. Зараз Анатолій Гайно є членом Товариства художників-карикатуристів України.

«Експедиція XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
СИМЕТРІЯ ВІЙНИ

СИМЕТРІЯ ВІЙНИ

Автор: Ірина ШОВКОВЕЦЬ

«Друга польсько-українська війна. 1942–1947 рр.» — книга з такою дивною назвою була нещодавно презентована в Дніпропетровській обласній бібліотеці ім. М. Свєтлова. Її автор — кандидат історичних наук Володимир В’ятрович кілька років обіймав посаду директора архіву СБУ. Ну навряд чи голова такого солідного закладу міг не знати, що в українських підручниках історії про таку війну не згадується.

«Експедиція XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
ЧЕРКЕС, ЩО БУВ ЗА СОЮЗ З УКРАЇНОЮ

ЧЕРКЕС, ЩО БУВ ЗА СОЮЗ З УКРАЇНОЮ

Автор: Володимир ПУКІШ

Коли в серпні 1917 року верховний головнокомандуючий російської армії генерал Корнілов виступив проти Тимчасового уряду, нездатного, на його думку, протистояти більшовицькому заколотові, він послав на Петроград «Дику дивізію», що складалася з кіннотників — представників кавказьких народів. Ця дивізія не раз відзначалася безрозсудною хоробрістю на фронтах Першої світової війни, однак у Петрограді їй воювати не довелося — її зупинили палкі антивоєнні промови представників мусульманської інтелігенції, які проживали в російській столиці. Як відомо, поразка корніловського походу багато в чому була визначена саме неучастю в ньому Дикої дивізії.

«Експедиція XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
НОВИЙ ПОГЛЯД НА ТРАГЕДІЮ БАБИНОГО ЯРУ

НОВИЙ ПОГЛЯД НА ТРАГЕДІЮ БАБИНОГО ЯРУ

Автор: Наталія Чанишева

За 70 років — саме стільки часу минуло з того моменту, як над Україною чорною тінню навис Голокост, — про трагедію київських євреїв написано і сказано чимало. Бабин Яр став центральною темою екранізацій, спектаклів, художніх та фотовиставок. Випущені десятки книг — це і книги пам’яті, і збірки спогадів, мемуарів, і публікації історичних досліджень, наукові статті та багато іншого.
Чому ж при такій кількості різного роду інформації навколо трагедії Бабиного Яру і зараз виникає стільки запитань, неясностей, суперечностей? Чому досі не встановлено точну кількість жертв? Напевно, як і все, що зазнає впливу «часового фільтра», погляд на події тих років трансформується, а самі події «обростають» все новими фактами, доповненнями. В останні роки в Україні спливає на поверхню все, що замовчувалося, було «незручним» і навіть неприйнятним. Чи змінюється в цілому погляд на трагедію Бабиного Яру? Змінюється. Незмінним залишається одне: це був жорстокий, нещадний геноцид, породжений фашизмом, який був названий наймасштабнішою катастрофою в історії людства.

«Експедиція XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
ЛЮБОВ ДО ГЛИБИНИ КИШЕНІ

ЛЮБОВ ДО ГЛИБИНИ КИШЕНІ

Автор: Ірина ШОВКОВЕЦЬ

Чи може бути патріот багатим, а багатій — патріотом своєї держави? Мабуть, почувши таке запитання та згадавши деяких сучасних «патріотів», читач іронічно посміхнеться. Але давайте не будемо категоричними, бо пам’ять людська коротка. Як засвідчують виступи учасників Всеукраїнської наукової конференції «Традиції українського меценатства на Півдні України», що відбулася на базі Одеського національного університету ім. І. Мечникова, і наша історія багата людьми, які дбали про добробут рідної землі.

«Експедиція XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
«БОБОВАТІСТЬ» ВАСИЛЯ КАРП’ЮКА

«БОБОВАТІСТЬ» ВАСИЛЯ КАРП’ЮКА

Автор: Наталія ПАСІЧНИК

Василь Карп’юк — поет, прозаїк, публіцист, блогер (http://karpjuk.livejournal.com), автор збірки вибраних творів «Мотлох», поетичної книги «BRUSTURY» та низки публікацій у періодиці, лауреат всіляких літературних премій, учасник низки мистецьких заходів, організатор літературного фестивалю ім. Т. Мельничука. А також ініціатор створення мистецького угруповання «Люди з вагітними головами», автор культурно-мистецьких програм на івано-франківському обласному радіо, учасник музично-літературного проекту «Оркестр Бобовата». Про свою кипучу діяльність Василь розповів нам в інтерв’ю.

«Експедиція XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
КРАМНИЦЯ ЧУДЕС

КРАМНИЦЯ ЧУДЕС

Автор: Марина ЛУНЄВА

Д. йшов по місту, стукаючи підборами по безлюдній мостовій. Раптово погляд його привернула яскрава вивіска «Крамниця чудес». Напис під нею свідчив: «Загляньте до нас — і знайдете тут все, окрім туфель на підборах!» Д. озирнувся… Дивний напис. Він припав носом до замерзлого вікна. Крізь старовинне кольорове скло побачив: чого тільки не було в цій крамниці! Зовсім невелике приміщення було заставлено усілякими ящиками, з яких стирчали найрізноманітніші речі. Сумочки дамські, вишиті бісером, рукавички, капелюхи, шкатулки, прикрашені каменями… Щоб подивитися на все це поближче, Д. вирішив увійти всередину. Штовхнув важкі двері, покриті різьбленням ручної роботи. У тиші пролунав скрип. Він спустився сходами вниз, кожен крок гулко віддавався в порожньому коридорі. У тісній задушливій крамничці нікого не було. Д. почав розглядати непотріб. Скільки ж тут було речей! Багато з них нагадували старий театральний реквізит. Були й інші: неможливо було вгадати ні їхнє призначення, ні часову приналежність. Незважаючи на всю дріб’язковість товару, йти не хотілося. Раптово увагу Д. привернув довгий масивний ланцюг. «Забавна штука. Давно хотів собі такий — на пояс». Опустившись навпочіпки, він почав розглядати ланки. Ланцюг з’єднував кришку ящика з кільцем внизу цього ящика.

«Експедиція XXI» № 12 (114) 2011

      № 12 (114) 2011      
ПРАВО НА ЧИСТЕ ПОВІТРЯ ПОТРІБНО ВИБОРОТИ

ПРАВО НА ЧИСТЕ ПОВІТРЯ ПОТРІБНО ВИБОРОТИ

Автор: Наталія СЕГЕН

«Чисте повітря» — для сучасного міського жителя це словосполучення здається трохи фантастичним. Чистим повітрям можна подихати, поїхавши на курорт, до лісу або в село до родичів, але жити у великому місті і дихати чистим повітрям — нереально. Так думаємо ми, приречено спостерігаючи за димом, який виповзає з заводських труб, і вдихаючи чергову порцію отруйних речовин. Але чи правильно змиритися і нічого не робити з ситуацією, яка склалася? Які кроки варто зробити тому, хто хоче, щоб екологічна обстановка в рідному місті стала кращою? Про це ми поговорили з Павлом Хазаном, експертом з питань сталого розвитку Української екологічної асоціації «Зелений світ».

«Експедиція XXI» № 12 (114) 2011

Сторінки: 1 | 2 | ›››