про нас|
Увійти

 

КультОгляд
Виставка ранніх робот Марчука в Києві

В Києві у Галереї "Мистецька збірка" відкрилась виставка робіт відомого українського живописця Івана Марчука.

Лускунчик від Раду Поклітару у Дніпропетровську

23 січня київський театр сучасної хореографії «КИЕВ МОДЕРН-БАЛЕТ» під керівництвом Раду Поклітару привіз до Дніпропетровська свою постановку «Лускунчик». Цей спектакль сам хореограф вважає спектаклем для дорослих.

YouTube запускає кінофестиваль

Відеохостинг YouTube запускає власний кінофестиваль  — Your Film Festival. Фільми будуть показувати в інтернеті. А десять фіналістів поїдуть на Венеціанський кінофестиваль.

Виставка Олександра Короля у Дніпропетровську

У Дніпропетровському відділенні «Я Галерея» відкрилась виставка «Deus Ex Machina» художника Олександра Короля.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Головна ⁄ Архів номерів ⁄ № 1 (115) 2012 ↓
      № 1 (115) 2012      
1 (115) 2012

1 (115) 2012


Наїна Лєводворська. «Брюссель» — цифрове музичне щастя
Марина Сургучова. Хіпстери: форма без жодного змісту?
Дмитро Шинкаренко. Із янголом на плечі
Валентин Старостін. Провінційна метрополія: що це було?
Олександр Слоневський. Ясюкович, син Ясюковича
Владислав Грибовський. Ранги, чини й нагороди Петра Калнишевського в його агіографії та біографії
Василь Карп’юк. Процюк усе ще про страждання
Наталія Сеген. Каскад Дніпровських водосховищ: бути чи не бути?
Микола Чабан. Позитивні танці театру «La Vie»
Олексій Овчаренко. Апофатичний живопис Володимира Мельника

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

      № 1 (115) 2012      
«БРЮССЕЛЬ» — ЦИФРОВЕ МУЗИЧНЕ ЩАСТЯ

«БРЮССЕЛЬ» — ЦИФРОВЕ МУЗИЧНЕ ЩАСТЯ

Автор: Наїна ЛЄВОДВОРСЬКА

Українська музика росте і розвивається з кожним днем. Аксіома, скажете? Та ні, не зовсім так. Дивлячись попсові музичні канали та відвідуючи Інтернет-сторінки, такої думки не висловиш. Стовпи вітчизняної поп-музики як стояли на своєму, так з нього і не злазять — секс, гламур і золото у різноманітних комбінаціях справно приносять непогані гроші. І от виявляється, що не перевелися ще в Україні музиканти, які не бояться експериментувати і створювати щось оригінальне. В авангарді — Святослав Вакарчук, Сергій Бабкін і компанія, а разом — унікальний для нашої країни проект «Брюссель».

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

      № 1 (115) 2012      
ХІПСТЕРИ: ФОРМА БЕЗ ЖОДНОГО ЗМІСТУ?

ХІПСТЕРИ: ФОРМА БЕЗ ЖОДНОГО ЗМІСТУ?

Автор: Марина СУРГУЧОВА

Якщо взяти будь-яку із сучасних субкультур, можна прослідкувати наступну тенденцію: до України вони доходять, по-перше, трохи запізно, по-друге, сильно видозмінені. Емо у нас були якісь занадто плаксиві, готи — занадто комерціалізовані, а панки просто пили горілку замість робити бунт. Така штука сталася і з найзагадковішим рухом сучасності — хіпстерами.

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

      № 1 (115) 2012      
ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ

ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ

Автор: Дмитро ШИНКАРЕНКО

Вам траплялося побачити серед музейних експонатів річ — нехай потьмянілу від часу, зі слідами пошкоджень або й узагалі лише фрагмент — від якої не можеш відірвати погляду? Стільки любові та досконалості вкладено в неї сотні або й тисячі років тому невідомим автором! Просто хочеться сісти за комп’ютер і відтворити хоча б віртуальний образ цього давнього дива в первинному блиску та радості… Щось подібне вирішили зробити організатори вже другої у Дніпропетровську виставки «Образ Хреста», яка відкрилася напередодні новорічних свят в Історичному музеї ім. Д. Яворницького. 

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

      № 1 (115) 2012      
ПРОВІНЦІЙНА МЕТРОПОЛІЯ: ЩО ЦЕ БУЛО?

ПРОВІНЦІЙНА МЕТРОПОЛІЯ: ЩО ЦЕ БУЛО?

Автор: Валентин СТАРОСТІН

Мушу одразу розчарувати любителів «стародавньої» історії міста Дніпропетровська. Ця стаття жодним чином не пов’язана із подіями останньої чверті XVIII сторіччя і планами розбудови на Дніпрі «третьої столиці» Російської імперії. Мова йтиме про часи дещо ближчі і прозаїчніші, хоча до певної міри теж «стародавні» і, можна сказати, «легендарні». Більш того, ця стаття буде навіть не про Дніпропетровськ.

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

      № 1 (115) 2012      
ЯСЮКОВИЧ, СИН ЯСЮКОВИЧА

ЯСЮКОВИЧ, СИН ЯСЮКОВИЧА

Автор: Олександр СЛОНЕВСЬКИЙ

З 18 по 21 червня 1945 року в Москві Військовою колегією Верховного Суду СРСР проводився показовий процес у справі керівників польського підпільного уряду, або «Справі шістнадцяти». Генеральним режисером міжнародного судового фарсу виступив особисто Сталін. Згідно з обвинувальним актом, одним з головних підсудних постав міністр підпільного уряду Станіслав Ясюкович, дитячі роки якого пройшли в селі Кам’янське Катеринославської губернії.

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

      № 1 (115) 2012      
РАНГИ, ЧИНИ Й НАГОРОДИ ПЕТРА КАЛНИШЕВСЬКОГО В ЙОГО АГІОГРАФІЇ ТА БІОГРАФІЇ

РАНГИ, ЧИНИ Й НАГОРОДИ ПЕТРА КАЛНИШЕВСЬКОГО В ЙОГО АГІОГРАФІЇ ТА БІОГРАФІЇ

В літературі, особливо публіцистиці на історичну тематику, широко представлені уявлення щодо нагород, владних регалій та військових чинів, які останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський отримував від російського уряду. Часто зустрічається твердження про жалування Калнишевського чином генерал-лейтенанта та нагородження орденом Андрія Первозванного. Скульптор Микола Соболь, автор встановленого у 2004 р. на Соловках пам’ятника Петру Івановичу, використав ці непевні дані для конструювання образу кошового як героя, що, мовляв, мав видатні заслуги перед Російською імперією і отримав від неї незаслужене покарання. Зображення золотої медалі на андріївській стрічці і розташування пам’ятника біля могильної плити у Германівському дворику Спасо-Преображенського собору Соловецького монастиря наче й створює враження контрасту, означуючи невиправдано суворе покарання, мучеництво невинного. Втім, цей сконструйований сучасною уявою образ (і вже забруднений політичними пристрастями) відриває історичну постать від реального історичного контексту. Мусимо не без занепокоєння констатувати, що суспільний образ Калнишевського протягом останнього десятиліття став набувати виразного агіографічного забарвлення, особливо після його канонізації Помісним Собором УПЦ КП у 2008 р., а біографічні нариси з приводу нього все більше тяжіють до жанру “житія святих”.

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

      № 1 (115) 2012      
ПРОЦЮК УСЕ ЩЕ ПРО СТРАЖДАННЯ

ПРОЦЮК УСЕ ЩЕ ПРО СТРАЖДАННЯ

«Ще дитиною я одного разу задивився на нічні зорі. Здається, був тоді у другому класі. Безмежність і холод зоряних тіл притягували і відлякували. Я перед тим читав якісь матеріали з елементарної астрономії, зокрема про безмежність Галактики. І раптом мене пронизало відчуття піщинки у космічній нескінченності». Так у свідомості малого Степана Процюка почали формуватися теми для майбутніх книг есеїв. Найновіша з них — щойно видана — «Тіні з’являються на світанку», а вище наведена цитата з однойменного есею цієї ж книжки.

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

      № 1 (115) 2012      
КАСКАД ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

КАСКАД ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

Автор: Наталія СЕГЕН

Дніпропетровські екологи кажуть, що Дніпро — зарегульована ріка, яка поступово перетворюється на болото. Вони стверджують: щоб спасти річку, треба спустити водосховища, і хоча це дуже складно зробити, але над цим треба працювати, розробляти план дій і прораховувати варіанти, бо іншої альтернативи немає. (Про це можна прочитати в статті «Дніпро — національна гордість чи загальноукраїнська проблема?» www.exp21.com.ua/ukr/ecology/113-9.htm )
Прокоментувати цю точку зору ми попросили директора Українського науково-дослідницького інституту водогосподарсько-екологічних проблем академіка НААН, доктора технічних наук, професора Яцика Анатолія Васильовича.

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

      № 1 (115) 2012      
ПОЗИТИВНІ ТАНЦІ ТЕАТРУ «LA VIE»

ПОЗИТИВНІ ТАНЦІ ТЕАТРУ «LA VIE»

Автор: Микола ЧАБАН

…Господь посилає на землю доброго ангела. Пускає його в світ для того, щоб нести добро і світло. Але світ жорстокий і негармонійний. Люди живуть у створених власноруч клітках. Їх серця закам’яніли, вони озлобилися. Вони не готові відгукнутися на добрий посил. Але надія залишається завжди. Світлий, ліричний спектакль розповідає про спроби зробити світ добрішим і справедливішим. Справжнє мистецтво покликане пом’якшувати серця, і постановка «Нестерпна легкість» відповідає цьому надзавданню якомога краще. Новим спектаклем молодіжний театр танцю «La Vie» відзначив своє п’ятиріччя. У театру вже є свій молодий глядач — прихильний і вдячний. Давайте трохи ближче познайомимося з колективом-ювіляром.
Театр «La Vie» працює при Палаці студентів ім. Ю. Гагаріна в Дніпропетровську. Нинішні його керівники — вчорашні студенти Наталія Патеюк і Сергій Бормотов. З ними ми іпоговоримо.

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

Сторінки: 1 | 2 | ›››