№4 (94) 2010

4 (94) 2010

Наїна ЛЄВОДВОРСЬКА: Сергій Бабкін: начистоту
Ірина СТЕБЛИНА: Криворізькі ікони в Римі та Єрусалимі
Володимир ПАНЧЕНКО: Чи пересяде Янукович на «Таврію», а Тимошенко — на «Богдан»?
Олександр МУХАРЕВ: Чорнобильська альтернатива
Костянтин МАТВІЄНКО: Гуманітарна агресія на межі фантастики
Володимир ПЛАТОНОВ: Чи полетить «Зеніт» у майбутнє?
Світлана МАРТИНОВА: Свобода бути і свобода говорити
Владислав ГРИБОВСЬКИЙ: Про ОУН без цукру й солі
Микола ЧАБАН: Жива газета
Олександр МУХАРЕВ: Олесь Ульяненко: «Від Інтернету краще триматися подалі»
Наталія СЕГЕН: «Губит людей не пиво, губит людей вода»
Олександр ЛАБУЗОВ: Шопен у Дніпропетровську
Катерина НІКОДА: Потрійний апокаліпсис!!!
Олексій ОВЧАРЕНКО: Солодка пустеля на берегах Дніпра
Олексій ОВЧАРЕНКО: Абстрактні образи Олександра Вабищевича

«Експедиція XXI» №4 (94) 2010

Сергій Бабкін:
НАЧИСТОТУ

Автор: Наїна ЛЄВОДВОРСЬКА:

Харківський актор і музикант Сергій Бабкін — одна з найбільш непересічних особистостей сучасної української культури. Спектаклі «Театру 19», постійним учасником якого є Сергій, незмінно збирають повні зали і в Дніпропетровську, і в Києві, і в Хмельницькому та Львові. Якщо на сцені говорять про загальнолюдське, та ще й зрозумілою мовою без набридливого еротичного епатажу — такий театр не може не стати популярним.
Музичні шоу Бабкіна, колишнього учасника культового для української молоді гурту «5’nizza», а нині самостійного і оригінального барда — це також маленькі спектаклі, побачивши які, змінюєшся назавжди. Під час весняних гастролей театру ми спіймали артиста в гримерці і поговорили про театр і музику — емоційно, відкрито і чесно. Інакше Сергій просто не вміє.

«Експедиція XXI» №4 (94) 2010

КРИВОРІЗЬКІ ІКОНИ В РИМІ ТА ЄРУСАЛИМІ

Автор: Ірина СТЕБЛИНА:

Православна ікона — унікальне явище мистецтва. З точки зору християнської етики ікона виражає найвищу небесну красу, яка не може бути вповні передана образотворчим мистецтвом, але звучить у символах, як музика у нотних знаках.
Шанування ікон (від грецького «eikon» — «образ») зародилося в 2 сторіччі н.е., а вже у 4 сторіччі широко розповсюдилося. Вважається, що перша ікона з’явилася ще під час земного життя Христа, — це образ, відомий нині як Нерукотворний Спас.

«Експедиція XXI» №4 (94) 2010

ЧИ ПЕРЕСЯДЕ ЯНУКОВИЧ НА «ТАВРІЮ», А ТИМОШЕНКО — НА «БОГДАН»?

Автор: Володимир ПАНЧЕНКО:

Чи пересяде новий президент на «Таврію»? Питання не злорадне і не політичне, а суто економічне. Сприяння власному виробництву в Україні могло б бути реальним, якби владна еліта публічно продемонструвала своє прагнення відродити промисловість. Про тотальну деіндустріалізацію України вже почали говорити не лише академіки на конференціях та чиновники у міністерствах, але й бізнесмени у кав’ярнях і менеджери у «курилках». Втрата рівня індустріального виробництва призводить до того, що багато кваліфікованих управлінців і інженерів на вітчизняних підприємствах вже за крок від безробіття, а країна стоїть на порозі втрати чергового після 1990-х років мільйона молодих і талановитих емігрантів. Вони вже пакують валізи і замовляють квитки до Америки і Канади, де їх радо готуються прийняти, полегшуючи можливості відкриття робочих віз.

«Експедиція XXI» №4 (94) 2010

ЧОРНОБИЛЬСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА

Автор: Олександр МУХАРЕВ:

Олександр Дорожко — провідний інженер-конструктор КБЮ — вважає, що реалізація офіційного проекту з ліквідації наслідків катастрофи на четвертому енергоблоці ЧАЕС — будівництво «захисної споруди» може нести в собі не стільки користі екології України і сусідніх країн, скільки шкоди.
На думку винахідника, необхідно на абсолютно інших технологічних і проектних принципах вирішувати чорнобильську проблему, щоб знов не послідувало радіоактивного забруднення великої території.
Про свій проект, який він виношує декілька років, Олександр Дорожко розповів нашому виданню.

«Експедиція XXI» №4 (94) 2010

ГУМАНІТАРНА АГРЕСІЯ НА МЕЖІ ФАНТАСТИКИ

Автор: Костянтин МАТВІЄНКО:

Російські письменники-фантасти, конструюючи найближче або віддалене майбутнє своєї країни, в цьому майбутньому переважно бачать Україну в складі Росії. Особливо це стосується того варіанту майбуття, за якого в Росії відновлюється монархічна форма правління. Байдуже, чи становить вона сама по собі міжзоряну імперію, чи все ще залишається тільки на нашій планеті. В будь-якому разі Україна неодмінно знову опиняється «під державним скіпетром, увінчаним двоглавим орлом Палеологів». Або, як це, наприклад, відбувається в романі Р. Злотникова «Империя», український президент, довівши економіку країни «до ручки», підписує з новоявленим російським государем-імператором «коронний договір», або — у гіршому випадку, — як у Хольма ван Зайчика (В. Рибаков) в «Деле незалежных дервишей», країна, яка асоціюється з Україною, просто перетворена на намісництво Ордусі — історико-політичного гібрида Орди й Русі.

«Експедиція XXI» №4 (94) 2010

ЧИ ПОЛЕТИТЬ «ЗЕНІТ» У МАЙБУТНЄ?

Автор: Володимир ПЛАТОНОВ:

Дніпропетровськ недарма називають столицею бойового ракетобудування: тут було створено чотири покоління ракетних комплексів стратегічного призначення. Відслуживши свій термін, бойові ракети йшли у «запас», поступаючись місцем новим, більш могутнім і досконалим комплексам. Тридцять років ракетний конвеєр Південмашу не зупинявся ні вдень, ні вночі.
Створюючи стратегічну зброю за вимушеної необхідності, академік М. Янгель вирішував і інше, не менш важливе завдання — перетворення «ракетних мечів» на «космічні орала». Його ідеї були реалізовані практично на всіх південмашівських ракетах, що склали цілу серію відносно недорогих, надійних і ефективних космічних носіїв «Космос», «Інтеркосмос» («Космос-2»), «Циклон», «Циклон-2», «Циклон-3». Багато років дніпропетровські носії «орали» космічну цілину, виконуючи значну частину наукових, народногосподарських і оборонних програм. Продовжуючи цю традицію, дніпряни перетворили на космічний носій «Дніпро» і наймогутніший у світі ракетний комплекс SS-18 («Satan»).
Серед безлічі космічних носіїв, створених на Дніпрі, особливе місце займає «Зеніт» — видатне творіння ракетно-космічної техніки, ракетна перлина світу, символ космічної галузі України.

«Експедиція XXI» №4 (94) 2010

СВОБОДА БУТИ І СВОБОДА ГОВОРИТИ

Автор: Світлана МАРТИНОВА:

Колись про цю родину напишуть багато і широко. В часи, коли повернення до своїх коренів розцінювалося як зрада всім радянським “ізмам”, їхня господа по вулиці Армійській, 20 стала справжньою оазою для усього мислячого, чесного й непокірного. Саме з їхнього будинку, за твердженням багатьох, вийшов практично весь правозахисний рух Дніпропетровщини.

«Експедиція XXI» №4 (94) 2010

ПРО ОУН БЕЗ ЦУКРУ Й СОЛІ

Автор: Владислав ГРИБОВСЬКИЙ:

Сові Мінерви, як запевняв мудрий Гегель, годиться вилітати в сутінки. Книжка Володимира Панченка про економічну платформу ОУН, що з’явилася на присмерку президентства Віктора Ющенка, стала черговою ремінісценцією цієї давньої істини. Протягом останньої п’ятирічки ОУНівська тема міцно закріпилася в переліку обов’язкового набору страв українського інтелектуального гурманства. Після періоду тривалого голоду в українському національному харчуванні настав час надмірного перенасичення від гіпертрофованого вмісту солі, перцю й цукру в усьому, що було написано останнім часом про ОУН.

«Експедиція XXI» №4 (94) 2010

ЖИВА ГАЗЕТА

Автор: Микола ЧАБАН:

“Живою газетою” називав радіо академік Дмитро Яворницький. Він, виявляється, теж був слухачем нашого радіо. Адже в Дніпропетровську воно розпочало свою діяльність 23 лютого 1926 року.

«Експедиція XXI» №4 (94) 2010

4 (94) 2010

Сергій Бабкін:НАЧИСТОТУ

КРИВОРІЗЬКІ ІКОНИ В РИМІ ТА ЄРУСАЛИМІ

ЧИ ПЕРЕСЯДЕ ЯНУКОВИЧ НА «ТАВРІЮ», А ТИМОШЕНКО — НА «БОГДАН»?

ЧОРНОБИЛЬСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА

ГУМАНІТАРНА АГРЕСІЯ НА МЕЖІ ФАНТАСТИКИ

ЧИ ПОЛЕТИТЬ «ЗЕНІТ» У МАЙБУТНЄ?

СВОБОДА БУТИ І СВОБОДА ГОВОРИТИ

ПРО ОУН БЕЗ ЦУКРУ Й СОЛІ

ЖИВА ГАЗЕТА

У цьому номері:

Сергій Бабкін:
НАЧИСТОТУ