про нас|
Увійти

 

КультОгляд
Виставка ранніх робот Марчука в Києві

В Києві у Галереї "Мистецька збірка" відкрилась виставка робіт відомого українського живописця Івана Марчука.

Лускунчик від Раду Поклітару у Дніпропетровську

23 січня київський театр сучасної хореографії «КИЕВ МОДЕРН-БАЛЕТ» під керівництвом Раду Поклітару привіз до Дніпропетровська свою постановку «Лускунчик». Цей спектакль сам хореограф вважає спектаклем для дорослих.

YouTube запускає кінофестиваль

Відеохостинг YouTube запускає власний кінофестиваль  — Your Film Festival. Фільми будуть показувати в інтернеті. А десять фіналістів поїдуть на Венеціанський кінофестиваль.

Виставка Олександра Короля у Дніпропетровську

У Дніпропетровському відділенні «Я Галерея» відкрилась виставка «Deus Ex Machina» художника Олександра Короля.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
ГоловнаАрт-подія
      АРТ-ПОДІЯ      

ТАЄМНИЦЯ ТРЕТЬОЇ ПЛАНЕТИ:
МИ НАСТУПАЄМО ПЛАВНО

Автор: Катерина КОЛОНОВИЧ:

Цей молодий дніпропетровський гурт з’явився зовсім недавно. Але для тих, хто мав нагоду почути хлопців, вони встигли стати класиками сучасності, бо рядки їх пісень вже цитують. «Привет, солнце! Мы наступаем плавно» — візитка гурту (пісня «Дель Нери»). На їхньому рахунку виступи у перфоманс-клубі «Master Shmidt», донецькому барі «Gung’ю’bazz» та участь у фестивалі «Увага! Ми проти наркотиків» (м. Харків). У березні хлопців запросили на гастролі до київського арт-клубу «44».

«Ні, це не «Бітлз». «Бітлз» так зовсім не грали. Але якщо би «Бітлз» жили у Дніпропетровську, то вони б грали саме так», — висловлює свою думку незалежний експерт на сторінці гурту в Інтернеті.

 

Знайомтесь — гурт «Тайна третьей планеты». А це її учасники: Тьома Гречка (вокал, тексти, гітара), Юра Яхно (вокал, тексти, клавіші), Коля Дзяк (вокал, тексти, перкусія), Андрій Соколов (клавіші, програмінг), Макс Грусевич (бас-гітара) та Костя Францев (барабани). Їхня музика нагадує старий добрий бріт-рок, хоча самі вони називають свою творчість інді-поп-роком («інді» від англ. independence — «незалежність»).

А саме сьогодні до нас завітали Тьома, Юра і Максим.

Одна з найпопулярніших ваших пісень — «Дель Нери». Проте я впевнена, що не всі читачі, так само, як і не всі ваші прихильники, знають, чим саме прославлений Луїджи Дель Нері.

Тьома: — Це був тренер «К’єво» (італійський футбольний клуб. — К. К.).

Юра: — Тьома — великий прихильник італійського ФК «Ювентус». На той момент «Ювентус» грав з «К’єво». Тому такі рядки: «Окутаны славой Луиджи Дель Нери, В победу твою я сегодня не верю». «К’єво» не грає в серії А вже 2 роки.

Кожна пісня має історію створення. Наприклад, про пісню «В джазе только девочки», Коля розповідав, що вона народилася досить незвичайно…

Юра: — У Колі виникла фраза: «В моем джазе только девочки», він шукав риму. Я сказав, що рима на «только девочки» існує тільки одна — «одев очки». Коля написав текст. Музику вигадали разом. Вона народилася якось хімічно. Не було пісні, і тут — бац!

А «хімічно» — це як?

Юра: — У музикантів є таке поняття — «хімія». «Хімія» полягає в тому, що, якщо змішати деякі інгредієнти, може випасти осад, а може рідина стати червоною, наприклад. Невідомо, як і що вийде. Якщо у якоїсь групи спитати: «Як ви вирішили, що у середині пісні має бути соло на паровому органі?» — ніхто не зможе пояснити. Тобто можна все зробити за канонами: ось тут ти граєш на бас-гітарі, ось тут ти граєш на гітарі, ось тут ти співаєш, а ось тут кульмінація… І нікого це не «вставить». І нікому це непотрібно. А можна лівою ногою написати пісню і вона залунає. Це називається «хімія».

Як саме діє ваша «хімія»?

Тьома: — Музику пишуть усі. Тобто все робиться на репетиції разом.

Юра: — Існує каркас. Комусь у голову приходить ідея. Тих, хто пише пісні, у нас в колективі троє — я, Тьома і Коля. Але, коли ми несемо їх на репетицію, ми заздалегідь розуміємо і приймаємо, що доведеться дещо змінити за смаком усіх учасників. У нас же демократія, правильно? Над аранжуванням і над музичним змістом працює вся група. Пісні стають спільними. Ми не поділяємо їх на «твоя пісня» і «моя пісня».

Творчість яких музикантів останнім часом впливає на створення пісень?

 

Тьома: — Останнім часом ми не пишемо пісні. Ми їх граємо. Можу сказати, який диск я послухав. Це був альбом Сергія Бабкіна «Взблатнулось».

Юра: — Три музичні альбоми, які мене «висадили», серед тих, що вийшли за останні два роки, — це «Viva La Vida» гурту «Coldplay», «Dig Out Your Soul» групи «Oasis» та «Back To Black» від Amy Winehouse.

Тьома: — Гурт «Underwood» — «Те, кого ты так сильно любил». Це те, що я можу виокремити останнім часом.

Макс: — Я — консерватор. Я консервую огірки. Те, що мене вразило останнім часом — це група «Muse», деякі пісні. Із найсвіжішого — група «Бумбокс», особливо пісня «Наодинці».

Тьома: — Альбом «НеГрузовиков» «Не улыбаются» ми можемо виокремити всі разом. Спільний вибір.

Макс: — Загалом на нашу творчість вплинула класична музика. Що ви кажете, який ще рок?

Юра: — Класика — це насамперед Чайковський і Вівальді.

Розкажіть історію виникнення колективу.

Тьома: — Ми з Юрою їхали у Київ на концерт Пола Маккартні і вирішили створити гурт. Потім на репетицію до нас прийшов Коля… І першого ж вечора ми записали демо-версію «Дель Нері» під акустику і під клавіші.

Зрозуміло, вас поєднала любов до The Beatles. Максим, а як ти потрапив до цього гурту?

Макс: — Зателефонував мені Кирило (Харченко — басист гурту «Гражданин Топинамбур». — К. К.) і запитав, чи граю я де-небудь. І дав слухавку Тьомі. Домовились про зустріч. Мене, звичайно, здивував склад цього чудового колективу. Сказали: три вокаліста, гітара, барабан і ще одні клавіші. Я подумав, що там щось скажене буде. І навіть подумав, що, можливо, моя партія буде зайвою…

Кого ви можете назвати вашою аудиторією?

Тьома: — Наша аудиторія — це дівчатка-емо та жінки... Жартую. Доволі широка аудиторія. 

Які плани на майбутнє? Плануєте записувати альбом?

Юра: — Плануємо поїхати до харківської студії «Март» і будемо працювати із звукорежисером С. Філатовим. Він є відомим за роботою із колективами «5’nizza», «Люк», «Ч.А.Й.К.А.», виконавцем Сергієм Бабкіним.

Побажаємо успіхів цьому молодому талановитому гурту. Будемо сподіватися, що у майбутньому вони досягнуть таких самих успіхів, як і їхні улюблені музиканти з ліверпульської четвірки.

Катерина КОЛОНОВИЧ
Фото О. Самойленка

«Експедиція XXI» №3 (81) 2009

Додати відгук:

Ваш відгук: (не більш як 3500 символів. Залишилось: 3500)