Серед реп-виконавців одразу пригадується лише ім’я американця Емінема. Потім вже спадає на думку нещодавно дуже популярний Децл. І, звісно ж, розкручені зараз так звані «виконавці R’n’B», наші Потап із Настею Каменських та росіянин Тіматі. А між тим Дніпропетровськ має свої таланти у реп-мистецтві. Вони проявляють себе на місцевих фестивалях («Парламент», «Street factor») і дотримуються погляду, що у музиці головне робити все красиво і якісно, не беручи до уваги примхи шоубіза.

Сьогодні про музику та свої творчі досягнення в цій сфері нам розповідають хлопці з реп-гурту «Разные судьбы»: Кирило Herya Літовченко (вокал, тексти), Максим Phoenix Голтвяник (вокал, тексти) і Юра Bizik Безгінов (бітмейкер). Єдина у колективі дівчина — Альона Gaze Голтвяник (вокал, тексти), на жаль, через передвесільні клопоти не змогла прийти на зустріч.

Хоча й не повним складом, музиканти «начитали» інтерв’ю не гірше, ніж тексти на концертах. А ще пообіцяли присвятити «Експедиціі ХХІ» пісню…

— Хто з вас вигадав назву гурту? Чому саме «Разные судьбы»?

Максим: — Ми довго думали над назвою. Нічого у голову не приходило. А потім як прорвало! Були різні пропозиції. Одна з них — «Разные судьбы». Це була моя пропозиція. Ми хотіли зробити смислову назву, яка відображала б наш стиль, сутність того, що ми робимо. Назва «Разные судьбы» доволі добре підходила. Адже долі у нас різні, хоча вони й течуть в одному руслі і ніби спираються одна на одну.

Кирило: — Довгоочікувана емблема нашого гурту це доводить.

— У чому особливість вашого гурту?

Юра: — На відміну від багатьох бітмейкерів, від багатьох реп-виконавців, усі мінусовки у нас пишуться власноруч. Є синтезатор, прописуються клавішні, піаніно, смичкові інструменти — все своїми руками. Готовий семпл (від англ. sample– «зразок». — К. К.) не використовуємо в жодному своєму треці. У принципі це нормально, коли у пісні використана чужа красива мелодія. У хіп-хоп мистецтві це не вважається плагіатом, бо цей звук хоча і береться у іншого виконавця, але трохи обробляється, вже по-іншому звучить. Але ми так не робили, не робимо і робити не будемо!

— Семпли беруть у виконавців будь-яких музичних напрямів?

Кирило: — Будь-яких напрямів — шансона, рока, попси, джаза, соула... Первісно репер — це бітмейкер, який створював свої власні сети (від англ. set — «набір». — К. К.). Реп зароджувався в 70-х роках ХХ століття. Почалося все з нарізки бітів, а mc (майстер церемоній. – К. К.) начитував, розважав натовп, коли лунала музика. А потім це все розвинулося до такого репа, яким він є зараз.

— Чому ви обрали саме цей стиль?

Кирило: — Нам імпонує висловлювати свої почуття, думки саме через реп-музику.

Юра: — Я, наприклад, не звик багато розмовляти. Музика допомагає передати те, що мене хвилює насправді.

— Ви неодноразові учасники фестивалів, зірки клубних сцен… Розкажіть про ваш досвід концертної діяльності.

Кирило: — Перший виступ відбувся у стінах нашого рідного Радіоприладобудівного коледжу. Ми тоді виступили з нашою першою піснею «Постскриптум», яку написала Gaze. Було декілька виступів у клубі «Kingstone». Виступали в «Underground», де зайняли друге місце по Дніпропетровську у 2006 році.

Максим: — Їздили по містах України на невеличкі концерти. Але зараз на це не вистачає часу. В основному спрямовуємо усі наші зусилля на створення альбому і на будівництво студії звукозапису.

— Тобто незабаром буде можливість почути вас не лише на клубній сцені, а й у динаміках свого програвача?

Максим: — Так, ми готуємося до випуску дебютного альбому. Але коли саме він буде закінчений, самі ще не знаємо, тому що це залежить від того, наскільки швидко ми завершимо будівництво студії.

— Зрозуміло. Далеко не кожен з музикантів будує власну студію.  Чому, власне, ви вирішили узятися за таку нелегку й недешеву справу?

Кирило: — Ми домовились, коли гурт тільки сформувався, про те, що ми будемо робити все самі, власноруч. Ми не їздимо на студії, ми ні у кого не пишемося, не купуємо мінуса… Все зроблено своїми руками, мізками, ногами… Зараз основний упор робиться на покупку техніки: ми купили свій мікрофон, свій мікшер… Будуємо студію. На цей момент вже закладені перші камені, винесені перші речі з гаража, який, власне, і буде перетворено на студію, розбиті перші цеглини…

— Чи входить до ваших планів те, що на студії зможуть записуватися й інші музиканти?

Максим: — Студія звукозапису для того і створюється, щоб надати можливість іншим виконавцям також записуватися на якісному обладнанні, у якісному звукоізольованому приміщенні. За планом вона має стати кращою студією з власноруч зроблених у нашому місті. І двері до неї будуть відчинені для талановитих виконавців. Причому ми будемо записувати не лише хіп-хоп. Так, наприклад, у нас є знайома дівчина, яка дуже красиво співає. Ми робимо спільний трек із рок-групою. Також є пропозиція стосовно джаз-проекту.

— Тобто ви активно співпрацюєте з музикантами різних музичних напрямів?

Максим: — Ми прагнемо робити дуже красиві, якісні пісні, поєднавши різноманітні стилі. Ми шукаємо контакти по місту з іншими реп-виконавцями, які дотримуються нашої точки зору з приводу начитки, — що не потрібно робити це занадто пафосно, показувати, що я такий крутий… Перший спільний трек вже готовий. Ми записали його з Мірончиком з групи «Теза». Є дніпропетровська група «Streetbеаt» — молодіжна команда-початківець, гарні хлопці. Вони також роблять красиву соціальну лірику, просто лірику, у них добре поставлена читка. Взагалі у нашому місті багато талантів, які просто не розкриваються через те, що все вирішує фінансове питання. Багатий «папа» — ти на сцені. У нас в колективі немає оголених грудей і поп на кшталт тих, що крутяться на вітчизняній сцені постійно. Вони нам не потрібні, тому що ми робимо якість. Ми не робимо акцент на секс.

Кирил: — Ми робимо стовідсотковий аудіопродукт.

— Але, наскільки мені відомо, готові кліпи у вас вже є…

Кирило: — Кліпи — це те, чим мені колись захотілося зайнятися. Зробив декілька нарізок. Сподобалось. Почав більш-менш заглиблюватися в основу відеомонтажа... Заглибитися не заглибився, але дещо таки зробив. Після запису гарних треків ми зробимо відео, є деякі задумки. Те, що є, — це домашнє відео. Людям подобається. Будемо рухатися вперед. Тільки вперед! Ні кроку назад.

— Ваші побажання читачам «Експедиції ХХІ».

Максим: — Наші побажання людству: творіть, любіть музику і не робіть зла. Peace & respect!

Катерина КОЛОНОВИЧ