Люди, втомлені від музики, яку нав’язує телебачення і радіо, ідуть на пошуки чогось нового, ще незвіданого. Останнім часом у нашому місті з’явилось досить багато молодіжних гуртів, чия творчість, може, і не дуже професійна, але щиріша і душевніша, ніж комерційні проекти. На перших етапах їхня творча діяльність тримається лише на голому ентузіазмі. Такі музиканти — це люди, яким є що сказати. Вони готові удосконалюватися і творчо зростати. Одним із таких гуртів є дніпропетровська команда "Эzоtеrиkа". Його учасники Ігор Сельдін, Олександр Перець і Андрій Ужеловський поділилися з нами подробицями свого ліричного і трохи таємничого творчого життя.

— Як і коли була створена група "Эzоtеrиkа"?

І.С.: — Ідея створити музичний колектив з’явилась ще у 2002 році, коли і був зібраний перший творчий склад. До нього входили всі наші друзі і знайомі, які вміли грати на яких-небудь музичних інструментах. З часом люди відсіювалися, склад неодноразово змінювався, а через деякий час гурт взагалі припинив існування. В кожного з’явились свої особисті проблеми, робота, навчання — часу не вистачало катастрофічно, а музика цього не любить. Але ми все одно продовжували писати пісні і музику та складали усе в архіви. І ось буквально на початку 2009 року я і Андрій Ужеловський вирішили відновити перервану раніше творчу співпрацю. Абсолютно випадково доля звела нас з Олександром, який дуже допоміг реалізувати наші плани. І ось тепер у нас повноцінна команда, яка готова працювати, не покладаючи рук.

О.П.: — На даний момент у гурті 3 людини: я, Ігор і Андрій. Тексти пишуть Ігор з Андрієм, я ж займаюсь музичним оформленням. Якщо говорити про «живі» концерти, то Ігор і Андрій грають на гітарах і клавішних, я — на барабанах. Але останнім часом виступаємо під «мінус».

— Чому ви обрали назву «Эzоtеrиkа»?

А.У.: — Езотерика — вчення про духовний світ людини і про сенс життя на Землі. Це ті питання, на які людство давно шукає відповіді, а тепер може черпати їх не лише з книг, але і з музики.

— У якому стилі ви граєте?

О.П.: — «Граємо» — не зовсім правильне слово, швидше виконуємо пісні. Dance— pор — це основний стиль. Але залежно від змісту пісні ми вирішуємо, в якому стилі вона буде виконана: буде це танцювальна композиція або реп, пісня урочиста або зворушлива, яка буде торкатись струн душі.

І.С.: — Насправді не хочеться обмежуватися якимось одним стилем, ми не прибічники однотипної музики. Найголовніше, що стиль тієї чи іншої пісні ми вибираємо колективно, а це є головна запорука успіху. Тому що, якщо комусь подобається лише реп, а комусь — лише тяжкий рок, знайти золоту середину дуже важко. Слава Богу, що в музиці наші погляди повністю збігаються і ми вміємо слухати один одного.

— Як ви вважаєте, що нового може принести ваш гурт у музичний процес?

А.У.: — На превеликий жаль, в сучасній музиці стає все більше і більше похабщини. Мало колективів, які виконують не комерційну музику. Для нас музика — це не спосіб заробити гроші, а можливість виразити свій душевний стан. Ми пишемо пісні про те, що відчуваємо, і багатьом це подобається. Вірші, які написані на замовлення і не пережиті людиною, котра їх писала, не торкнуть душу. А коли ти пишеш пісні про те, що відчуваєш сам, — вони виходять щирими. Такі пісні слухати — одне задоволення.

— На яку аудиторію ви орієнтуєтесь?

І.С.: — Ми виконуємо пісні для людей, яким вони подобаються, не має значення, школярі це будуть, студенти або їхні батьки. Ми розкриваємо слухачам наші душі — а вони вже вибирають, слухати нашу музику чи ні. Адже на світі багато людей, яким не вистачає серйозних текстів у піснях, а їм підносять лише красиву мелодію і слова, які не мають ні краплі сенсу.

— Як часто ви виступаєте перед публікою?

О.П.: — Зараз ми активно займаємось записом першого альбому «На волне эмоций», тому на виступи часу майже не залишається.

— Хто з музикантів вплинув на вашу творчість?

І.С.: — Мабуть, кожен музикант, який виконує пісні від душі, певною мірою впливав на нашу творчість. Нот всього сім, і бути абсолютно не схожим на інших дуже важко, але ми прагнемо відрізнятися. На наші пісні багато в чому вплинули езотеричні книги. На мене особисто величезний вплив мали книги Пауло Коельо і Річарда Баха. Вони налаштовують на позитив. Хочеться робити добрі справи, прагнути до досконалості — ці ідеї ми використовуємо в своїх піснях.

— Якою ви бачите свою музичну кар’єру через 5 років?

А. У.: — Зараз такий час, що важко сказати, що буде завтра, а передбачати на 5 років вперед — тим паче. Але ми збираємося працювати, не покладаючи рук. Поки у нас є ідеї і бажання їх реалізовувати — ми будемо грати, незалежно від фінансово-економічних проблем. А через 5 років, я сподіваюся, людям набридне дивитися на шикарні автомобілі і дівчат, які змагаються на екранах у розмірах своїх бюстів, і прийде час музики, де основну роль грає зміст пісні, а не красива обгортка.

— Чого вам не вистачає для реалізації ваших творчих ідей?

О.П.: — На даний момент більш всього не вистачає часу. Доводиться займатися музикою вечорами, а частенько і ночами. Буває, що увечері сідаємо за написання пісні, а зранку розбігаємося відразу по роботах.

— Що для вас означає популярність?

І.С.: — Ми не вважаємо себе популярним колективом, та і, напевно, таким ще не є. Хоча, якщо чесно, дуже приємно, коли йдеш по вулиці і чуєш, як у когось з машини звучить наша пісня...

Федір РОТЕНКО