про нас|
Увійти

 

КультОгляд
Виставка ранніх робот Марчука в Києві

В Києві у Галереї "Мистецька збірка" відкрилась виставка робіт відомого українського живописця Івана Марчука.

Лускунчик від Раду Поклітару у Дніпропетровську

23 січня київський театр сучасної хореографії «КИЕВ МОДЕРН-БАЛЕТ» під керівництвом Раду Поклітару привіз до Дніпропетровська свою постановку «Лускунчик». Цей спектакль сам хореограф вважає спектаклем для дорослих.

YouTube запускає кінофестиваль

Відеохостинг YouTube запускає власний кінофестиваль  — Your Film Festival. Фільми будуть показувати в інтернеті. А десять фіналістів поїдуть на Венеціанський кінофестиваль.

Виставка Олександра Короля у Дніпропетровську

У Дніпропетровському відділенні «Я Галерея» відкрилась виставка «Deus Ex Machina» художника Олександра Короля.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Головна ⁄ Екологія життя ↓
      ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ      
КАСКАД ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

КАСКАД ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

Автор: Наталія СЕГЕН

Дніпропетровські екологи кажуть, що Дніпро — зарегульована ріка, яка поступово перетворюється на болото. Вони стверджують: щоб спасти річку, треба спустити водосховища, і хоча це дуже складно зробити, але над цим треба працювати, розробляти план дій і прораховувати варіанти, бо іншої альтернативи немає. (Про це можна прочитати в статті «Дніпро — національна гордість чи загальноукраїнська проблема?» www.exp21.com.ua/ukr/ecology/113-9.htm )
Прокоментувати цю точку зору ми попросили директора Українського науково-дослідницького інституту водогосподарсько-екологічних проблем академіка НААН, доктора технічних наук, професора Яцика Анатолія Васильовича.

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

      ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ      
ПРАВО НА ЧИСТЕ ПОВІТРЯ ПОТРІБНО ВИБОРОТИ

ПРАВО НА ЧИСТЕ ПОВІТРЯ ПОТРІБНО ВИБОРОТИ

Автор: Наталія СЕГЕН

«Чисте повітря» — для сучасного міського жителя це словосполучення здається трохи фантастичним. Чистим повітрям можна подихати, поїхавши на курорт, до лісу або в село до родичів, але жити у великому місті і дихати чистим повітрям — нереально. Так думаємо ми, приречено спостерігаючи за димом, який виповзає з заводських труб, і вдихаючи чергову порцію отруйних речовин. Але чи правильно змиритися і нічого не робити з ситуацією, яка склалася? Які кроки варто зробити тому, хто хоче, щоб екологічна обстановка в рідному місті стала кращою? Про це ми поговорили з Павлом Хазаном, експертом з питань сталого розвитку Української екологічної асоціації «Зелений світ».

«Експедиція XXI» № 12 (114) 2011

      ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ      
ДНІПРО — НАЦІОНАЛЬНА ГОРДІСТЬ ЧИ ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКА ПРОБЛЕМА?

ДНІПРО — НАЦІОНАЛЬНА ГОРДІСТЬ ЧИ ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКА ПРОБЛЕМА?

Автор: Наталія СЕГЕН

Протягом останніх століть людина намагається перекроїти навколишнє середовище під себе. Але часто «новий крій» з часом виявляється неправильним і навіть шкідливим. Невеликі «промахи» людства часто набувають масштабів катастрофи, а «плюси» перетворюються на «мінуси». Однією з таких помилок, допущених на території України, багато хто вважає створення ряду водосховищ на річці Дніпро. Вчені заявляють: людське втручання в природний плин річки має досить серйозні наслідки. Водна артерія перетворюється на болото, а це неминуче спричинить за собою безліч негативних наслідків для нас і наших нащадків.
Серед тих, хто закликає нас замислитися про сучасний стан речей і почати активно діяти, — директор інституту проблем природокористування та екології НАН України, доктор технічних наук, професор Шапар Аркадій Григорович. Вчений розповів нам про проблеми, які виникли після спорудження водосховищ, і запропонував можливі шляхи їх вирішення.

«Експедиція XXI» № 11 (113) 2011

      ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ      
ГЕНЕТИЧНІ ТАЄМНИЦІ ЛЮДИНИ

ГЕНЕТИЧНІ ТАЄМНИЦІ ЛЮДИНИ

Автор: Наталія СЕГЕН

З кожним роком наука «видобуває» все нові знання про будову і функціонування складної системи, званої людським організмом. Черговим досягненням в цьому напрямку стала розшифровка молекули ДНК людини — структури, в якій «записані» всі особливості будови організму і механізми його роботи. Що ж далі? Чи дає розшифровка геному людини відповіді на більшість актуальних питань, які «мучать» людство, або для повноти розуміння механізмів роботи нашого організму нам необхідні нові відкриття?
Про геном людини, особливості та перспективи його подальшого вивчення ми поговорили із завідуючою відділом геноміки людини Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, доктором біологічних наук, професором Лівшиць Людмилою Абрамівною.

«Експедиція XXI» № 10 (112) 2011

      ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ      
ТРОЛІНГ ОЧИМА ПСИХОЛОГА

ТРОЛІНГ ОЧИМА ПСИХОЛОГА

Автор: Наталія СЕГЕН

Для багатьох Інтернет став незамінним засобом комунікації. З його допомогою ми знайомимося, спілкуємося, знаходимо старих друзів і заводимо нових. Але віртуальне спілкування не завжди приносить тільки позитивні емоції. На просторах Інтернету іноді зустрічаються досить агресивні істоти, які за допомогою звичайної розмови можуть надовго зіпсувати вам настрій. Їх називають тролями.
Напевно, ви бачили мультфільми або читали книжки фінської письменниці Туве Янсон про мумі-тролів — повненьких, добродушних, схожих на гіпопотамів істот, готових гостинно зустріти, нагодувати, напоїти і залишити жити назовсім будь-кого, хто б до них не прийшов. Тролі, які існують у віртуальному просторі, зовсім не схожі на цих казкових героїв. Характер троля інтернетного дратівливий та агресивний. Ймовірно, він запозичений у злобних скандинавських міфічних істот, яких теж називають тролями. Від інших користувачів Інтернету троль відрізняється тим, що постійно прагне вивести з себе інших відвідувачів віртуального світу.
Хто стає тролем? Який психологічний портрет цієї Інтернет-істоти? Чому виникає потреба тролити? Про все це ми поговорили з керівником Центру психічного здоров’я, кандидатом медичних наук Георгієм Володимировичем Шостаковичем.

«Експедиція XXI» № 9 (111) 2011

      ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ      
КІМНАТНІ РОСЛИНИ: ДРУЗІ ЧИ ВОРОГИ?

КІМНАТНІ РОСЛИНИ: ДРУЗІ ЧИ ВОРОГИ?

Автор: Наталія СЕГЕН

Людина — частина природи. Про це нам розповідають в школі на уроках біології і по телевізору в передачах про природу. Але відчути «спорідненість» з рослинами і тваринами багатьом з нас все важче. Велика частина населення Землі зараз живе в містах, а отже, існує в штучних ландшафтах, основними елементами яких є висотки, асфальтовані дороги і труби заводів. Але потреба у спілкуванні з природою у нормальної людини все-таки залишається. Напевно, тому люди часто заводять домашніх тварин і вирощують кімнатні рослини. І якщо дозволити собі тримати в квартирі тварину може не кожен, то виростити на підвіконні представника флори, який буде тішити око, створювати відчуття затишку і являти собою частинку живої природи у вашому світі, досить просто і цілком доступно.
Які «взаємини» пов’язують людину та її кімнатну рослину? Чи може рослина нашкодити своєму господареві? Що треба знати, щоб правильно підібрати собі рослину? Про це ми поговорили зі старшим науковим співробітником відділу тропічних і субтропічних рослин Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України Ярославською Жанною Миколаївною.

«Експедиція XXI» № 8 (110) 2011

      ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ      
ЛІКУВАННЯ РУКАМИ, АБО ЗАГАРТОВУВАННЯ МАНУАЛЬНОЮ ТЕРАПІЄЮ

ЛІКУВАННЯ РУКАМИ, АБО ЗАГАРТОВУВАННЯ МАНУАЛЬНОЮ ТЕРАПІЄЮ

Автор: Наталія СЕГЕН

Хвороби супроводжували людство протягом усієї його історії. І весь цей час люди шукали способи боротьби з ними. Так з’являлися перші методи лікування, одним з яких є мануальна терапія.
Що таке мануальна медицина? Чи актуальне її застосування у наш час? Про це нам розповів Шитиков Тимофій Олександрович, к. м. н., доцент, завідувач курсу мануальної терапії Дніпропетровського медичного інституту традиційної і нетрадиційної медицини, голова регіонального товариства мануальних терапевтів.

«Експедиція XXI» №7 (109) 2011

      ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ      
АПІТЕРАПІЯ, АБО ПРАВИЛЬНІ БДЖОЛИ

АПІТЕРАПІЯ, АБО ПРАВИЛЬНІ БДЖОЛИ

Автор: Наталія СЕГЕН

Судячи з усього, Віні-Пух дуже любив мед. І був абсолютно правий, тому що бджолиний мед — не тільки смачний, але й дуже корисний продукт. Здавна люди застосовували його й інші продукти бджільництва як ліки від багатьох хвороб. І в наш час цілющі властивості цих продуктів не забуті. Квітковий пилок, прополіс, маточне молочко, трутневий гомогенат, перга, бджолина отрута і навіть самі бджоли використовуються для лікування та профілактики багатьох хвороб. Лікування хвороб із застосуванням продуктів бджільництва називають апітерапією.
Як працює апітерапія? Які хвороби лікуються за її допомогою? І коли варто застосувати препарати апітерапії замість звичної таблетки? Про це нам розповів завідувач відділення апітерапії Інституту бджільництва НАН України Олексій Пащенко.

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

      ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ      
НАШЕ ЩАСТЯ В НАШИХ РУКАХ?

НАШЕ ЩАСТЯ В НАШИХ РУКАХ?

Автор: Наталія СЕГЕН

Що треба людині для щастя? Хороша робота, модний одяг, багато грошей? Психологи вважають, що все це не головне. Насправді щасливими нас робить певне співвідношення емоцій. Від того, які емоції переважають в нашому житті, залежить, будемо ми відчувати себе щасливими чи ні. Позитивних емоцій обов\'язково повинно бути набагато більше, ніж негативних. Від цього залежать наше сприйняття світу, самих себе і навіть наше здоров’я.
Як впливає на особистість її емоційна складова? Чи є якісь конкретні співвідношення позитивних і негативних емоцій для «формули щастя»? Про це ми поговорили із завідувачем кафедри педагогічної та вікової психології ДНУ, доктором психологічних наук, професором, членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України Носенко Елеонорою Львівною.

«Експедиція XXI» №5 (107) 2011

      ЕКОЛОГІЯ ЖИТТЯ      
У РИТМІ КОСМОСУ

У РИТМІ КОСМОСУ

Автор: Наталія СЕГЕН

Людина — складна саморегульована система, яка підлаштовується під зміни довкілля. Впливає на неї і космос, і його дія циклічна і ритмічна. Ми живемо в ритмі космосу, за його законами і правилами. Щоб вписатися в цей космічний ритм, живі істоти виробили біоритми, які допомагають підлаштовуватися під умови середовища і гармонійно співіснувати з навколишнім світом.
Що ж таке біоритми? Звідки вони взялися і який механізм їх роботи? Про це ми запитали доктора біологічних наук, завідувача кафедри біофізики біологічного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка Віктора Мартинюка.

«Експедиція XXI» №4 (106) 2011

Сторінки: 1 | 2 | 3 | 4 | ›››