За офіційними даними, в Україні близько 1 мільйона 200 тисяч громадян страждають на психічні захворювання. За неофіційною статистикою, ця цифра значно вище. Так що ж, наше суспільство нездорове? Або наступив масовий психоз? А може, ці страшні цифри цілком у межах норми і немає причин для занепокоєння? З′ясувати це ми вирішили у психотерапевта, кандидата медичних наук Георгія Володимировича Шостаковича.

– Що таке «психологічна норма»?

– Нормоцентричне поняття стосовно людини є не зовсім коректним. Норма вельми мінлива, причому не тільки психологічна – будь-яка. Нормальною температурою тіла вважається 36,6°С, але це середній показник. Насправді вона може коливатися в межах, досить далеких від загальновідомої величини, і теж буде нормальною. Тому норма в медицині і біології по відношенню до людини – поняття вельми відносне.

Психічне здоров′я – річ дуже складна. Характеризувати психічне здоров′я не можуть якісь середньостатистичні речі. Середньостатистична людина – це утопія, гасло: «Свобода, рівність, братство!» – антигуманне. Ми, звичайно, можемо бути з вами друзями, але навряд чи ви моя сестра. Якщо говорити про рівність, вік і статева приналежність у нас різні. Моя свобода закінчується там, де починається ваша. Будь-яке усереднювання людини є не правильним. У той самий час учені спираються на певні норми. Я підійду до питання психічного здоров′я через поняття здоров′я взагалі. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров′я, «здоров′я» – це стан фізичного, психологічного і соціального благополуччя. Важливо враховувати і соціокультуральне середовище людини. Основним параметром соціокультурального середовища є відповідність прийнятим етичним і екологічним нормам даного середовища і рухливість психічних процесів. Уміння подивитися на себе з гумором є показником психічного здоров′я людини. Тобто, я маю право розсердитися на вас, але якщо завтра побачу на вулиці, то можу посміхнутися і привітатися. Психічно хвора людина розсердиться на вас раз і назавжди.

– Чому в Україні так багато людей із психічними відхиленнями?

– Справа в тому, що на території України, яка входила до складу імперії, з 1905 року і до часів, коли Україна стала незалежною, йшли нескінченні війни. Відзначу, що у війнах гинуть найбільш активні молоді зрілі чоловіки. В результаті ситуації, що створилася, порушувалася традиційна сім′я, де є батько і мати. Люди, які гинули на нашій території, часто були ущімлені в правах, зникали, були просто ліквідовані. Ще одна причина психічної неврівноваженості нашого населення – масове переміщення по території. На початку ХХ століття Столипін переселив до Сибіру більше мільйона українців. Потім революція, громадянська війна, Велика Вітчизняна... Таким чином, порушувалося поняття «малої батьківщини» – місця, де людина народилася, виросла, де могили її родичів. Звідси абсолютно жахливі гасла і слова відомої пісні: «Мой адрес – не дом и не улица, мой адрес – Советский Союз». З′явилися Івани, що не пам′ятали свого роду. Чомусь студентів із Дніпропетровська посилали працювати до Кустанаю, а більшість студентів із Кустанаю – до Риги. Підміна поняття батьківщини викликає у людини страх, тривогу, відчуття відірваності. Третя складність, з якою зіткнулося населення України, – це постійний голод. По-перше, це абсолютно невиправдано і протиприродно, коли на території з таким чорноземним ґрунтом, як у нас, регулярно виникала ситуація, за якої люди голодували. По-друге, відчуття голоду – це агресія і страх. Воно залишається в історичній пам′яті поколінь у вигляді важкої психологічної травми, примушуючи людину відчувати ворожість по відношенню до навколишнього світу і разом з тим безпорадність перед ним. Усі ці чинники сприяли формуванню невротичних розладів у людей, що проживали на території України.

З одного боку, тоталітарний режим полегшував необхідність вибору. Система знімала відповідальність із людини, її життя було вирішене наперед: пологовий дім, дитсадок, школа, прагнення для чогось придбати вищу освіту, робота, пенсія. В результаті у трудовій книжці з′являвся всього один запис, а отже, людина нічого не шукала, сиділа все життя на одному місці. Деякі представники старшого покоління зараз говорять, що раніше було краще. Але вони забули, що в цій самій житниці до перебудови їсти було нічого, проте стояли величезні черги. Все це послужило передумовами для виникнення невротичних і психічних розладів, які зараз дійсно виражені у більшості українців, що населяють історичну батьківщину. Це не значить, що суспільство хворе, воно просто розвивається. Самостійність, незалежність – це не порожні слова. Народ України, як і всякий інший, має величезний потенціал.

– Тепер ми незалежні. Можна сказати, що ситуація з психічними розладами змінилася?

– Мойсей 40 років водив євреїв по пустелі. Для того, щоб придбати якийсь офіційний статус, їм довелося «ходити» значно більше. Адже держава Ізраїль стала незалежною тільки в ХХ столітті. Психологічний клімат змінюється поступово. Громадяни колишнього СРСР отримали право вільного пересування тільки в 60-х роках ХХ сторіччя. До того часу селянам просто не давали паспорти. Але попереду будь-яких реформ повинна йти економіка.

 – Зараз багато курсів, заснованих на психологічних методиках, які навчають, як стати багатим, здоровим і вдало вийти заміж. Наскільки реально цьому навчитися?

– Тренінги – річ цілком реальна. Це не характерологічні зміни людини. На тренінгах дають певні навики, які можна використовувати на благо або на шкоду. Важлива кваліфікація тренера.

– Достатньо популярною сьогодні є тема нейролінгвістичного програмування (НЛП). Кого програмує людина, що оволоділа цим мистецтвом, – себе або оточуючих?

– Нейролінгвістічеськоє програмування – обоюдогострий метод. Ряд нетрадиційних конфесій і сект, на жаль, ним користуються. Слово – дуже важливе знаряддя психологічної дії. Підкріплене монотонною музикою, іншими додатковими засобами, воно занурює вас у певний стан. Ніякої містики в цьому немає. За допомогою НЛП можна, наприклад, допомогти людині позбавитися нав′язливих страхів.

– Якщо хтось хоче розібратися у своїх проблемах, йому треба йти до психотерапевта або досить почитати спеціальну літературу?

– Якщо комусь просто цікаво розібратися, що таке психоаналіз і психологія, можна це зробити за допомогою книг. Якщо ж у людини якісь складнощі в житті, з якими важко впоратися самому, є сенс йти до психотерапевта. Психотерапевт жодною мірою не конструктор, що перебудовує психіку людини. Він допоможе в складній ситуації знайти ресурси, щоб розв′язати проблему, що виникла.

– Багато хто вважає успішним того, хто заробив багато грошей, придбав машину, квартиру, дім. Чи може двірник бути успішним?

– Людина може бути успішною, якщо сама себе вважає такою, і думка оточуючих в даному випадку не виконує ніякої ролі. Навіть бомж може бути щасливим. Я бачив такого бомжа-естета, який носив бандану, дуже акуратно перебирав вміст сміттєвого бака і розмовляв по мобільному телефону. Він не був схожий на алкоголіка і людину, що опустилася. Можна бути успішним або неуспішним незалежно від того, є у тебе гроші чи нема.

– Як відчувати себе комфортно у світі, де війни, терористи, низькі зарплати, погані начальники?

Кожна людина володіє величезними ресурсами і може подолати складнощі самостійно. Потрібно вірити собі і вірити в себе, знати, що зможеш подолати труднощі; уміти слухати і чути себе, пам′ятати і цінувати свої досягнення. Ми не завжди можемо відчути позитив. Наші люди спочатку говорять: «Яка сьогодні огидна погода!» – і тільки потім згадують, що вчора було дуже спекотно, а сьогодні якраз прохолодно, тому добре. Один мій клієнт говорив: «Виявляється, все-таки можна жити із задоволенням!».

Наталія СЕГЕН