Давним-давно на планеті Земля з′явилися перші живі істоти — далекі нащадки нинішніх мікроорганізмів. І дотепер їх можна знайти скрізь: в атмосфері, воді, землі, на дні морів і океанів, в розжарених пустелях, в арктичних і антарктичних льодах. Ми знаходимося в постійному контакті з ними. Вони допомагають нам створювати продукти харчування, ліки, добрива, нарешті — живуть усередині нас. В той же час вони викликають безліч страшних захворювань: холеру, чуму, туберкульоз, СНІД. Хто ж вони — друзі або вороги?

Поговорити про мікроорганізми ми вирішили із завідувачем кафедри мікробіології і вірусології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, заслуженим діячем науки і техніки України, доктором біологічних наук, професором Вінниковим Альбертом Івановичем.

— Які взаємостосунки сучасної людини з мікроорганізмами?

— Так склалося, що в процесі еволюції мікроорганізми на нашій планеті з′явилися понад 3 мільярди років тому, значно раніше за людину. Поява багатоклітинних організмів рослинного і тваринного походження відбувалася в безпосередній взаємодії з мікроорганізмами. Форми такої взаємодії носили різний характер: симбіоз — коли двом організмам корисне взаємне співіснування; паразитизм — коли один з організмів використовує іншого як середовище існування або джерело їжі (найпоширеніша форма взаємодії макро— і мікроорганізмів); антагонізм — коли відбувається пригнічення одних живих організмів іншими.

Людина була знайома з діяльністю мікроорганізмів вже на зорі розвитку нашої цивілізації. Ще не знаючи про існування мікроорганізмів, людина навчилася використовувати їхні корисні властивості в хлібопечінні, отриманні кисломолочної продукції, сироварінні, виноробстві, пивоварінні. З другого боку, людство дуже часто страждало від інфекційних хвороб, які нерідко приймали характер епідемій і навіть пандемій. Так, в Середньовіччя в Європі від холери і віспи загинуло близько половини населення.

Сьогодні ми дійшли ясного розуміння, що нас оточує світ мікроорганізмів. Вони знаходяться в ґрунті, повітрі, воді, на оточуючих нас предметах, усередині нас самих. На жаль, кількість хвороботворних мікроорганізмів постійно росте. Так, за даними ВОЗ, щорічно з′являється декілька десятків нових інфекційних захворювань, збудники яких невідомі, а значить, не існує методів їх профілактики і лікування. Тому задачею медичної мікробіології є розробка методів діагностики, профілактики, лікування, а також моделювання можливих епідемій інфекційних захворювань.

У той же час зараз активно розвивається біотехнологія, і головний її напрям — промислова мікробіологія, яка використовує мікроорганізми для отримання кормового білка, добрив, амінокислот, ферментів, антибіотиків, біопалива, біогазу, миючих і косметичних засобів і багатьох інших корисних продуктів. В Україні в науково-дослідних інститутах існують цікаві розробки з біотехнологічного виробництва цілої низки цільових продуктів, необхідних народному господарству. Такі розробки є і в нашому університеті. На нашій кафедрі розроблені препарати біоінсектицидів, здатних повністю замінити хімічні пестициди, які мають мутагенний, токсигенний і тератогенний вплив на організм людини. Біоінсектициди — це мікроби, які безпечні для рослин, тварин і людей, але вибірково знищують шкідливих комах, що представляють загрозу для врожаю. Ще одна розробка пов′язана із застосуванням мікробних добрив. При внесенні їх у ґрунт мікроорганізми поселяються в ньому і збагачують його корисними речовинами.

— Які мікроорганізми вважаються найбільш небезпечними для людини?

— За ступенем небезпеки для людини мікроорганізми поділяють на чотири групи патогенності. До І і ІІ групи відносять збудників особливо небезпечних інфекцій: це збудники чуми, сибірської язви, холери, сапу і ряду інших захворювань. Останнім часом почастішали випадки інфекційних захворювань, викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами, такими, як стафілокок, кишкова паличка, стрептококи. Деякі з них живуть у нашому організмі і входять до складу нормальної мікрофлори. За звичайних умов вони не викликають захворювань. Але коли організм ослаблений, є порушення в імунній системі, післяопераційний або посттравматичний стан, цей мікроорганізм стає ворогом людини. Особливу небезпеку представляють вірусні захворювання, і в першу чергу віруси, які вражають імунну систему, наприклад, вірус СНІДу; віруси, які провокують хронічні, млявого перебігу, але завжди зі смертельним виходом захворювання, наприклад, розсіяний склероз; онкогенні віруси (під їхнім впливом виникає частина онкологічних захворювань).

— При лікуванні хвороб, викликаних мікроорганізмами, як правило, призначаються антибіотики. Коли був одержаний пеніцилін, його дія здавалася чудотворною. Від цього антибіотика гинули всі хвороботворні мікроорганізми. Здавалося, засіб боротьби із збудниками хвороб знайдений. Але пройшов час, і лікувати за допомогою пеніциліну стало все важче. З′ясувалося, що мікроорганізми з часом звикають до чудових ліків. Зараз все складніше знаходити антибіотики, які були б ефективні по відношенню до хвороботворних мікробів. Як довго продовжуватиметься ця гонка озброєнь, і до чого це може привести?

— Дійсно, після відкриття пеніциліну й низки інших антибіотиків учені вважали, що з їх допомогою можна повністю знищити патогенні бактерії. Але виявилося, що мікроорганізми знайшли «зброю» проти антибіотиків. Ця зброя діє на молекулярному рівні і дозволяє бактеріям нейтралізувати антибіотик, не пустити його в клітку або змінити «мішень», на яку націлений антибіотик. В даний час важко виділити мікроорганізм, який не був би стійкий хоча б до одного з відомих антибіотиків. Стійкість мікроорганізмів до антибіотиків треба розглядати як один з проявів еволюції, а саме — пристосування і виживання в умовах несприятливих чинників (присутність антибіотиків). При рішенні проблеми антибіотикостійкості необхідне глибоке вивчення цього явища, пошук препаратів, здатних подолати його розвиток. Обов′язкова побудова антибіотикограми, тобто в процесі лікування потрібно перевіряти, пригнічується мікроорганізм, від якого ми лікуємо даним антибіотиком, чи ні. Адже вже через декілька діб може виробитися звикання. Крім того, необхідний постійний пошук і вивчення нових антибіотиків, а також застосування в практичній медицині при лікуванні інфекційних хвороб одночасно декількох антибіотиків. Ще один важливий напрям боротьби з інфекційними хворобами — підвищення імунного захисту нашого організму. Адже відомо, що завжди є люди, які не захворюють, навіть знаходячись у центрі епідемії.

— У засобах масової інформації говорять про те, що деякі продукти харчування обробляють антибіотиками, щоб вони довше зберігалися. Наскільки це безпечно для людини?

— Для людини це дуже шкідливо. Тушка курки, якщо її потримати в розчині нітратів, набуває приємного рожевого відтінку. І ми купуємо такий продукт, думаючи, що придбали свіжий продукт. ЗМІ повідомляють нас, що такі випадки не рідкість. Навіть приватники, щоб молоко довше не скисало, навчилися додавати антибіотик. Що буде з нами, якщо ми питимемо таке молоко? Антибіотик, який знаходиться в ньому, уб′є нормальну мікрофлору нашого організму. Це призведе до найважчих захворювань — дисбіозів, і буде необхідне довге лікування, щоб відновити нормальну мікрофлору організму. На жаль, в нашій країні відсутні стандарти на харчові продукти, а є тільки технічні умови отримання продукту, що багато в чому ускладнює контроль над якістю виробленої продукції.

— Чи може споживач неозброєним оком побачити, що продукт оброблений чимось «неправильним»?

— На жаль, в більшості випадків не може. За світовими стандартами торгівлі, повний перелік всіх інгредієнтів, які містяться в даному продукті, повинен міститися на етикетці. Покупець повинен мати повну інформацію про склад продукції і свободу вибору якісних продуктів.

Розмовляла Наталя СЕГЕН