Що потрібно людині для життя? Гарна родина, цікаве заняття у житті, вірні друзі... Список можна продовжувати безкінечно, але все це не матиме сенсу, якщо людина не має здоров’я. А здоров’я дуже тісно пов’язане з якістю навколишнього середовища, особливо повітря. І нам, жителям великого міста, це досить добре відомо. В Дніпропетровську проживає і працює людина, що знає не лише як покращити екологічну ситуацію, а й як при цьому отримати зиск. Це експерт Центру технологічного бізнесу, кандидат технічних наук Микола Миколайович Новіков.

— Миколо Миколайовичу, чому Вас зацікавила тема екологізації і зниження енергоємності автомобільного транспорту?

— Ця тема не просто актуальна, вона злободенна, бо ми дихаємо повітрям із високим вмістом автомобільних викидів. І їхня кількість продовжує зростати. Для обласного центру і великих міст Дніпропетровської області, які і без цього оголошені містами екологічного лиха, ситуація більш ніж небезпечна. Не помічати цього — значить обманювати себе і майбутні покоління. Більшість заходів, які впливають на зниження викидів, одночасно знижують і витрати палива за рахунок більш повного його згоряння. Тобто екологізація і зниження енергоємності автомобільного транспорту пов’язані між собою.

— Як давно Ви досліджуєте ці питання?

— Якщо повернутися до витоків, свого часу (в період перебудови) я був науковим керівником Придніпровського філіалу Міжнародного Фонду Конверсії. Серед актуальних тем була проблема економії паливно-мастильних матеріалів і підвищення надійності роботи двигунів. Автолюбителі зі стажем ще пам’ятають про „Аспект-модифікатор” — добавку до мастила двигуна, яка надійшла з військово-промислового комплексу. Якщо мастило двигуна танка оброблялося такими добавками, то тоді він навіть із перебитими маслопроводами міг проїхати більше 100 км. Прекрасна добавка, та і коштувала дуже недорого. Але і бензин того часу коштував недорого. Тому тоді такі добавки не набули широкого розповсюдження.

— Які явно виражені негативні наслідки, пов’язані з неекологічним транспортом, є вже зараз?

— За останні 10 років захворюваність населення міста Дніпропетровська бронхіальною асмою зросла вдвічі. Збільшилась розповсюдженість захворювань систем кровообігу, які посідають перше місце в структурі загальної захворюваності дорослого населення і знаходяться в прямій залежності від забруднення навколишнього середовища та шуму.

У дітей і підлітків також реєструється збільшення випадків функціональних розладів серцево-судинної системи. Діти, які проживають на територіях, наближених до автомагістралей з інтенсивним рухом, мають захворюваність глибоких відділів респіраторної системи більшу в 1,5–3 рази, ніж діти, що мешкають у районах, віддалених від них. Також є дослідження, які показують збільшення кількості розумововідсталих дітей останніми роками. Поміркуйте самі: у вихлопних газах автомобілів міститься 200 різних речовин, в тому числі оксиди вуглецю, азоту, вуглеводні. Якщо бензин етилований — то ще й отруйний свинець. Крім того, кожен автомобіль, стираючи шини, поставляє в атмосферу 5–8 кг гумового пилу щорічно.

Зрозуміло, що це не може не відображатись на здоров’ї населення. Для порівняння можна сказати, що кількість автомобілів у США в 10 разів більша, ніж у країнах СНД. Однак шкідливих речовин вони викидають в атмосферу тільки у 2 рази більше. Американські автомобілі в 5 разів чистіше за наші. Тим не менш американці схвильовані цим «автобезумством».

— Чи існують в Україні сьогодні дієві програми чи законодавчі акти (на рівні держави, області, міста) відносно екологізації та зниження енергоємності транспорту?

— Програми свого часу розроблялись, але вони не діють. Існує екологічна міліція, та у неї немає законних прав перевіряти та карати автовласників у разі виявлення порушень. Тобто ніяких дієвих державних важелів в Україні не існує.

Біда в тому, що виробники палива для автомобілів та деякі високопосадовці не зацікавлені у тому, щоб діяли екологічні важелі, а відповідно і здійснювався контроль автотранспорту. На питання енергозбереження дивляться крізь пальці, а викиди та забруднення навколишнього середовища нікого не хвилюють, бо необхідність екологізації автотранспорту замовчується.

— Що ж потрібно робити, щоб автотранспорт в Україні став менш енегроємним і більш екологічно безпечним?

— Зараз багато зарубіжних моторобудівних фірм узяли курс на вирішення завдання досягнення нульової токсичності відпрацьованих газів. Відомо, що в Європі введені норми „Євро-3” і освоюється „Євро-4”. Роль держави в питаннях екологізації автотранспорту найбільш чітко простежується на прикладі США: за останнє десятиріччя там прийнято низку законодавчих актів, в яких найпильніша увага надається проблемі поліпшення екологічної обстановки в містах і населених пунктах. Серед них закони "Про альтернативне моторне паливо", "Про чисте повітря", "Про енергетичну політику". На території Росії з 1 січня 2001 року введені норми „Євро-2”, зараз ведеться підготовка до „Євро-3”. В Україні ситуація значно гірше.

Було б непогано в найближчі роки перевести міський автопарк на більш сучасні автомобілі чи кардинально модернізувати наявні. Але цей спосіб дорогий. Потрібно шукати інші шляхи екологізації і зниження енергоємності автотранспорту. І оптимальне рішення вже є, більш того, воно базується на нових технічних розробках українських вчених. Його суть полягає у широкому використанні добавок і присадок до мастила і палива, що знижують небезпеку від автомобільних викидів і підвищують ефективність згоряння палива.

— Чому це рішення можна назвати оптимальним?

— Тому що через подорожчання паливно-мастильних матеріалів виникла ситуація, коли, використовуючи технічні рішення нового покоління та витрачаючи кошти на їхнє придбання, власник авто не лише досягає екологізації автомобіля, а й отримує значну економію. З практики відомо, що добавки і присадки до мастила і палива дають економію 15–25%. Для наглядного розрахунку розглянемо приклад використання цих засобів у маршрутних таксі. Гарантуємо 10% економії палива і беремо їх до розрахунку. Денний пробіг маршрутки — 250–350 км, для цього автомобілю «Газель» потрібно близько 40 л бензину, що коштує приблизно 250 грн. За рік експлуатації (300 днів) витрати тільки на бензин складуть 75000 грн. Відповідно, 10% — 7500 грн. Витрати за річне консультаційне обслуговування і витрати на комплексну обробку не будуть перевищувати 20% від зекономлених коштів. У підсумку чистий прибуток може скласти 6000 грн. тільки від економії на закупівлю бензину. Крім того, є додаткові вигоди:
1) збільшення ресурсу роботи двигуна на 20–30%;
2) зниження потреби у зміні мастила;
3) моральне задоволення від того, що ваш автомобіль став більш екологічно безпечним.

— Так це вигідно! Які саме добавки і присадки Ви могли б порекомендувати?

— Зараз ринок заповнений присадками іноземного виробництва. Вони дорогі і не завжди адаптовані до наших умов використання палива й експлуатації техніки. Є хороша вітчизняна продукція, а також якісні білоруські і російські присадки. Ще є висококонкурентні за ціною, якістю, надійністю і безпекою болгарські присадки, про які, на жаль, ще мало хто знає.

— Однак використання мастильних та паливних добавок і присадок не набуло широкої популярності серед автомобілістів. В чому ж криється причина?

— Тільки в лінощах, байдужості і зневазі до свого здоров’я і здоров’я оточуючих. Відповідне значення має фактор відсутності широкомасштабної роз’яснювальної роботи з ефективності використання нових технічних рішень. Десятиріччя з 2005 по 2015 рік оголошено ООН «Десятиріччям освіти і стійкого розвитку». Стійкий розвиток базується на трьох китах: соціальні питання, екологія, економіка. Зараз діти навчаються у школах, не розуміючи, що таке навколишнє середовище і як у ньому поводитися. Та й навряд вони зрозуміють, чому місцева влада, маючи інформацію про проблему і шляхи її вирішення, займає позицію бездіяльності. Ще одна вагома причина: споживачі бояться підробок, яких є досить багато на нашому ринку.

— Як ви думаєте, яким чином можна суттєво вплинути на ситуацію, щоб змінити її на краще?

— Потрібно увімкнути один-єдиний державний важіль, який діє в усьому цивілізованому світі. Машина не відрегульована, викиди великі — значить, забороняється їздити. Бери свою машину, відрегулюй, і будеш менше витрачати на бензин, на мастило і менше травити людей. Це нормальна постановка питання. Необхідно просто відійти від байдужого і, я б сказав, навіть злочинного ставлення до свого народу. Для Дніпропетровська, особливо його центральної частини, це надзвичайно важливі проблеми, надзвичайно. Буквально питання життя і здоров’я.

— Можливо, Ви могли б запропонувати якісь конкретні заходи?

— Наприклад, можна ініціювати проведення акції: «Захисти свій двигун, отримай економію палива, зменши екологічне навантаження на навколишнє середовище і нагороди себе за правильно прийняте рішення!». Першим 50-ти учасникам ми можемо надати особливі пільгові умови для успішного подальшого співробітництва. Перший крок на рівні міста — заборонити маршруткам виїжджати на маршрут, якщо вони не пройшли відповідної обробки для зменшення екологічного навантаження. Якщо власники транспортних засобів (у даному випадку маршруток) не захочуть з якихось причин отримати прибуток і одночасно значно знизити негативний вплив на навколишнє середовище, то місцева влада матиме повне право накласти на них адміністративний штраф. І навіть примусити заробити ці гроші. Величина штрафу може бути різною. Від символічної суми до суми річного прибутку від економії за рахунок використання присадок і добавок. Надходження від штрафів повинні йти на спецрахунок і в подальшому використовуватись для вирішення проблем екологізації транспорту. Більш прийнятним варіантом було б рекомендувати чи зобов’язати власників маршруток купувати відповідні послуги з комплексної обробки авто. Таке рішення потребує підготовчих організаційно-технічних заходів, але може зрушити вирішення складної проблеми екологізації автотранспорту з мертвої точки.

— Які організації змогли б надати необхідну фінансову допомогу?

— Якщо б якась політична сила взяла цю тему під свій прапор, то питання фінансування було б вирішене. Можна було б знайти спонсорів або використати бюджетні кошти з міської скарбниці.

— Чи не приведуть подібні заходи до ще більшого подорожчання вартості проїзду? Що це дасть для рядового жителя міста, який не має свого авто?

— Ні, не приведуть, бо, як я вже казав вище, власник авто отримує прибуток. А результатом буде перш за все здоров’я, яке не вимірюється у гривнях за проїзд. І це найголовніше.

— Ми розмовляли з Вами про добавки до палива. А чи є якесь альтернативне паливо та інші розробки, які сприяють екологізації та зменшенню енергоспоживання автомобіля?

— Так, є. У нас в Дніпропетровську ДТІ ім. Я. Ю. Осади — інститутом трубної промисловості — була розроблена технологія виробництва балонів для стислого газу високого тиску, випускались полегшені балони. Якщо перевести автомобіль на газ, то в 5 разів зменшуються викиди, значно зростає економічність. У Дніпропетровську є єдиний в Україні вітчизняний виробник свічок запалювання для автомобілів, які сприяють більш повному згорянню палива та зменшують викиди. Є так зване „біопаливо” — виробник обладнання для його виготовлення теж у Дніпропетровську. Є діючий зразок електромобіля з дуже гарними показниками, розроблений у нас в місті. Він був представлений на різноманітних виставках. У нашому місті є всі сили, щоб створити екомобіль для виконання робіт у комунальному та сільському господарстві.

На даному етапі, на мою думку, найбільш ефективним є метод використання добавок і присадок до бензину, дизпалива, мастила, бо він дає можливість поліпшити екологію за рахунок незначних зусиль. Потрібно лише зрушити з місця. За сприяння Центру технологічного бізнесу «Інтелектуальний Сервіс» можна було б протягом місяця–двох налагодити випуск присадок та добавок у Дніпропетровську, організувати за допомогою місцевої влади сервісне обслуговування. Вистачає також ділових зв’язків, щоб організувати поставки болгарських присадок, про які я казав вище. Повинен бути тільки поштовх — тож будемо чекати від керівництва міста та області реакції на цю публікацію.

Оксана БАКУН