«Якщо голова болить — значить вона є» — кажуть розумні люди. А ще кажуть, що дурна голова боліти не буде і що від головного болю допомагає гільйотина. Але чому болить голова, які причини виникнення болю, і чи можна їх позбутися?

Про це розповідає керівник мережі центрів «Головний біль» Майкова Тетяна Миколаївна.

— Любий, а чому у нас такі довгі рахунки за інтернет?
— Це тому, що у когось дуже часто болить голова!
Анекдот

— Від чого болить голова? Назвіть найпоширеніші причини головного болю?

— Почну з того, що в розумінні і лікуванні головного болю існує багато міфів. Пов’язано це з тим, що головною помилкою є уявлення про судинну причину головного болю. Головні болі не є проявом якихось судинних захворювань або спазмів. В їхній основі лежить неправильна організація роботи мозку. Тобто клітини мозку, що відповідають за роботу больової системи організму, у пацієнтів з головним болем перебувають у гіперактивному стані і споживають так багато мозковій енергії, що її не вистачає на їх гальмування і повернення до стану нормальної роботи. Результатом збудженого стану больової системи мозку є підвищення больової активності в тканинах організму — м’язах, шкірі, окістю, навколосудинних нервових сплетіннях, тканинах ока, вуха і т.д. Вони-то і «болять» на голові, проте в них самих ніякої хвороби немає, а є тільки збудження больових рецепторів. Простіше кажучи, коли мозок неправильно «диригує» організмом, «музиканти» (тканини і органи) неправильно виконують свої партії і людина відчуває біль. Відразу обмовлюся, що головний біль може бути проявом тяжких захворювань (пухлин, крововиливів, запальних процесів, різких підвищень артеріального тиску), але він у цьому випадку не хронічний, а відповідає моменту виникнення захворювання і протікає не так, як звичайний головний біль. Ще кілька років тому допускалася судинна природа мігрені, але минулого року авторитетний англійський журнал «Lancet» опублікував заяву про те, що причина головного болю, і мігрені у тому числі, — мозкове перезбудження.

— Найпоширеніший діагноз, який зараз ставлять багатьом, хто звертається зі скаргами на головний біль і запаморочення, — вегето-судинна дистонія (ВСД). Ця хвороба дійсно така поширена або просто це зручний діагноз?

— Насправді навіть за радянських часів вже не вживався термін «вегето-судинна дистонія», а пропонувався термін «вегетативна дисфункція», що правильніше відображав природу функціональних порушень діяльності органів і систем, у тому числі і судин. Річ у тому, що в нашому організмі є вегетативна нервова система, яка з мозку через вегетативні нерви і гормони управляє роботою всіх органів і тканин — незалежно від нашої свідомості. Це такий собі «автоматичний центр управління польотом», який веде організм по дорозі життя, відповідаючи на щосекундні атаки зовнішнього середовища, координуючи діяльність серця, легенів, нирок, печінки, крові і т.д. Тобто вегетативна нервова система — це система самозабезпечення життєдіяльності організму. Вона може знаходитися у такому ж перезбудженому стані, як і больова система мозку, і спричиняти порушення роботи будь-яких органів. Наприклад, так звана «нейрогенна задишка» — відчуття браку повітря, яке часто приймають за астматичний стан; порушення серцевого ритму і болі при здоровому серці; «синдром роздратованого кишечника» — здуття, болі, печії, нудота; порушення кислотності; нейрогенний сечовий міхур — часте сечовипускання і енурез без яких-небудь анатомічних порушень у цьому органі; запаморочення при зміні положення тіла; необґрунтовані підвищення температури і навіть порушення циклу місячних та безпліддя можуть бути проявом вегетативної дисфункції мозку. Є пацієнти, які мають товсту історію хвороби і проводять значну частину свого життя в походах за встановленням діагнозу. А лікарі при цьому розводять руками і кажуть, що не бачать захворювання. Це пацієнти з цією самою вегетативною дисфункцією. Таких близько 70% на первинному прийомі у лікаря.

— Вегетативна дисфункція — це на все життя? Можна вилікувати людину, хвору на ВСД?

— Вегетативна дисфункція — це як колір волосся і очей, який ми одержуємо від батьків. Це конституція організму, вона закладена в нашій генетичній програмі, але вона не обов’язково реалізується по життю. Наш організм здатний до саморегуляції. Та якщо ми його перевантажуємо, «витягуємо» з нього за допомогою різних стимуляторів (кави, чаю, алкоголю, шоколаду, какао, газованої води, нікотину, спецій) енергію, порушуємо базові потреби в якісному сні, фізичних навантаженнях, натуральній їжі, свіжому повітрі, не шукаємо компромісів з навколишніми людьми — мозок відповідає перезбудженням і людина починає відчувати той або інший дискомфорт. Тому основний принцип лікування ВСД — це перш за все здоровий спосіб життя, якщо потрібно — лікар, який розуміє проблему. Якість життя людей з вегетативною дисфункцією нижче, ніж у гіпертоніків, у людей з вираженим атеросклерозом. Тому варто поборотися за те, щоб, попри схильність до всяких дисфункцій, залишатися здоровою людиною.
— У багатьох людей голова «болить на погоду». Чому це відбувається?

— Людина — це «антена», що сприймає кліматичні зміни як сигнал до пристосування. Температурні коливання, зміни атмосферного тиску, магнітного поля, гравітації (повний місяць), «сонячний вітер» — всі ці чинники вимагають від людини зміни роботи внутрішніх органів, і відповідає за це нервова система. А вона при недостатньому енергетичному забезпеченні (це і є ВСД) працює незбалансовано: активність збудливих механізмів більша за активність гальмівних. Людина починає «чути» свої надмірні пристосувальні реакції у вигляді спазмів, болів, запаморочень, пригніченого або дратівливого стану, тобто всього букета дисфункцій. Більш того — навіть епідемії простудних захворювань напрямэ пов’язані з реакціями нервової системи на зміни клімату, тому що активність імунітету регулюється гормонами наднирників, що виділяються за командами мозку. Якщо почали відчувати зміни погоди — організм перевтомився, і потрібно подумати, де джерело втрат енергії: в порушеннях режиму, в поганому психологічному кліматі, у нестачі руху, в комп’ютерному зловживанні або в чомусь іще.

— Часто головні болі бувають пов’язані з підвищенням тиску. В таких випадках потрібно пити тільки препарати, що нормалізують тиск, або препарати від головного болю теж необхідні?

— Взагалі-то у справжніх гіпертоніків голова не болить. Головні болі — це кризові стани, і вони можуть поєднуватися з підвищенням артеріального тиску, а можуть і не поєднуватися. Якщо людина знає, що у неї можуть бути кризові підвищення тиску, — потрібно завжди мати при собі препарат, яким у цьому випадку потрібно скористатися. Якщо тиск нормалізувався, а голова болить, тоді можна випити знеболююче.

Знижений тиск теж не турбує людей, це може бути їх конституціональна особливість. Його не потрібно намагатися піднімати за допомогою кави або чаю. А ось кризове зниження артеріального тиску, яке люди відчувають як переднепритомний стан, вимагає прийому ліків, що знижують, а не підвищують збудливість мозку. Це транквілізатори або в крайньому разі валокордин чи корвалол.

— Чи можуть стреси викликати головні болі?

— Будь-які стреси (емоційні, кліматичні, побутові, режимні) вимагають додаткової витрати енергії і при їх частому повторенні або поєднанні приводять до порушення роботи вегетативної нервової системи. А це прямий шлях до формування хвороб адаптації, у тому числі і головного болю.

— Чи є статистика, яка б фіксувала, збільшується або зменшується кількість скарг на головний біль останнім часом? Як впливає екологія на головні болі?

— В даний час європейська статистика реєструє головний біль як часте нездужання у кожної четвертої людини. Українська статистика взагалі не реєструє цей діагноз, у нас це все — ВСД. Я навіть робила доповідь щодо аналізу тих діагнозів, які ставлять людям, котрі страждають на головний біль. Найчастіше це ВСД, остеохондроз, арахноїдит, артеріальна гіпер— або гіпотензія і навіть атеросклероз. В реальності ці захворювання не мають стосунку до причин головного болю.

Причиною епідемічного розповсюдження головного болю є неправильний розвиток нашої цивілізації. Урбанізація, збільшення інформаційних потоків, емоційних стресів, погіршення якості харчування (відхід від натуральних продуктів, забруднення води), збільшення концентрації хімічних і пилових компонентів у повітрі, соціальні перевантаження — це все зараз несприятливо впливає на людей. Якщо в Європі люди стурбовані проблемами відновлення навколишнього середовища, то у нас це все поки не стало національною ідеєю. За що і платимо тривалістю життя, захворюваністю і т.д.

— Чи можуть викликати головні болі неправильні постава, дихання, напруга зору і слуху?

— Тривале перебування в незручній позі, взагалі тривале сидіння або стояння призводять до хронічної утомленості м’язів, так само як і напруга м’язів, що беруть участь в зоровому або слуховому сприйнятті. Напряму це не пов’язано з головним болем, але через перевтому мозкових аналізаторів, що управляють м’язовим тонусом, зором і слухом, такі перевантаження роблять свій внесок у формування енергодефіциту мозку. Тому зрештою це може призвести до головних болів. Процес дихання — єдина функція вегетативної нервової системи, в яку нам дозволено втручатися свідомо. Тому неправильне дихання — це недосконалість дихального центру мозку, і цю проблему потрібно вирішувати за допомогою загальних правил зміцнення нервової системи, але не намагатися при цьому свідомо формувати той або інший тип дихання. Такий досвід може бути успішним, а може бути і навпаки.

— Як впливає сміх? Можливо, для лікування або полегшення головних болів можна використовувати сміхотерапію?

— Якщо вам повезло спілкуватися з приємними людьми, усміхайтеся. Якщо природа подарувала вам відчуття гумору — це успіх. Допомагайте один одному — може бути, це і є сенс нашого життя.

— Головні болі пов’язані якось з рисами характеру людини, з її темпераментом?

— Є такі спостереження, що люди, які страждають на мігрень, зазвичай мають цілеспрямований, настирний характер (чим себе і ослабляють при надмірній захопленості). Пригадайте Цезаря, Понтія Пілата, Ніцше, Ейнштейна — вони страждали мігренню. Люди зі звичним нам всім звичайним головним болем — це особи, що легко збуджуються і легко виснажуються; вони краще себе відчувають після відпочинку, ніж після роботи.

— Знеболюючі ліки, як правило, мають безліч побічних ефектів. Їх часте вживання шкідливе. Але що робити, якщо голова болить часто? Чи можна терпіти головний біль?

— Найважчі випадки на прийомі невропатолога в медичному центрі «Головний біль» — це головні болі від зловживання знеболюючим. Практично всі групи цих препаратів володіють властивістю блокувати шляхи проведення болю, але такою ж мірою вони знищують можливості організму боротися з цим болем самому. Тому світова наука виробила стандарти прийому знеболюючого: якщо це відбувається не частіше 2-х разів на місяць, можна не хвилюватися. Якщо протягом довгого часу ви вживаєте знеболююче частіше — ви ризикуєте перевести біль у хронічний. Якщо головний біль терпимий — не поспішайте пити таблетки. Не полінуйтеся відмічати в календарі ті дні, коли болить голова. Якщо ви помітите, що намічається тенденція до почастішання, — йдіть на прийом до лікаря-невропатолога. Причому потрібно звертатися до таких невропатологів, які мають спеціальну підготовку в діагностиці і лікуванні головних болів, інакше ви ризикуєте одержати призначення невиправдано великої кількості різноманітних «судинних», «ноотропних», «хелевських» препаратів, що не мають стосунку до лікування головного болю. Втрата часу — це теж погано. Чим довше ви не знаходите ефективної допомоги, тим більше заглиблюються причинні механізми головного болю, тим менша ваша віра в одужання.

— Чи шкідливо людям, у яких часто бувають головні болі, літати на літаках, займатися дайвінгом, ходити в гори?

— В усьому треба знати міру. Якщо авіаперельоти не є вашою професією, якщо дайвінг — це спроба хоча б раз побачити підводний світ, а не перетворитися на іхтіандра, і якщо ви не збираєтеся провести в буддійських монастирях Непалу все життя — вам нічого не загрожує.

— А у тварин болить голова?

— У дятла точно ні. Щодо інших не впевнена.

— Як боротися з головними болями?

— Це цілий комплекс реабілітаційних заходів, спрямованих на досягнення енергобалансу організму і головне — мозку. Якщо головний біль стає проблемою, що вимагає зміни звичного способу життя, — час переглянути свої режим, навантаження, спосіб відпочинку, якість харчування тощо. Хороший лікар обов’язково з’ясує детально, як ви живете, і постарається знайти ті моменти, які заважають вам бути здоровим. Якщо потрібно, порекомендує ліки. Але це глибоко професійний процес і він полягає в індивідуальній роботі з кожним пацієнтом.

Наталія СЕГЕН