про нас|RSS
Увійти

 

КультОгляд
«Сталь у степу» від Віма Пеетерса

20 квітня ГО “Інститут суспільних досліджень” та історико-краєзнавчий клуб “Грані” за сприяння посольства Королівства Бельгія в Україні провели презентацію книги бельгійського історика Віма Пеетерса “Сталь у степу”.

Життя українських вулиць очима іноземного фотографа

24 квітня в 18.30 арт-центр "Квартира" і Goethe-Institut в Україні відкривають виставку фотографій "NORMAL" Андреаса Герцау (Німеччина).

Українська молодь визнала національну кухню

Попри активну рекламу модних закордонних страв вітчизняна молодь добре знається на українській кухні. Молоді люди віком до 25 років — найактивніші учасники голосування за найкращу національну страву. Про це повідомили організатори Всеукраїнського конкурсу «Смакуй, Країно!». Згідно з їхніми статистичними даними, 67 % тих, хто проголосував, — молоді люди віком 18-25 років.

Вірменські художники у Дніпропетровську

17 квітня у Дніпропетровському художньому музеї буде відкрито виставку живопису та скульптури вірменських художників «Сім нот весни». В експозиції, що розміститься у 4-х залах музею, буде репрезентовано твори вірменських мистців з фондів ДХМ та твори 11 сучасних вірменських художників і скульпторів, котрі мешкають у 8 областях України.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
ГоловнаПодія
      ПОДІЯ      
МІСТО МАЙСТРІВ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ

МІСТО МАЙСТРІВ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ

Автор: Олександр ЛЯСКОВСЬКИЙ

Вже багато років на майданчику перед Історичним музеєм розгортається справжнє Місто Майстрів. Відбувається це в рамках свята просто неба «Чисті джерела». І якщо в першому святі, що проходило понад 20 років тому, брали участь всього 5 майстрів народних промислів, то 22 травня 2011 більш як 50 народних умільців з Дніпропетровської, Харківської, Полтавської областей та АР Крим прийшли показати свою майстерність. Вони демонстрували давні традиції ковальської справи, українського гончарства, вишивки, петриківського розпису, виготовлення дерев’яних іграшок, плетіння з соломи та бісеру, різьблення по дереву, каменю й кістці, розпису великодніх яєць, керамічної пластики, виготовлення іграшок та багатьох інших ремесел, якими славиться наш край.

 

Всі бажаючі могли не тільки розглядати виставлені предмети мистецтва і спостерігати за роботою майстрів, а й самі спробувати свої сили в різних видах прикладного мистецтва. В організованій на площі кузні можна було познайомитися з ковалем, відчути жар горна і викарбувати на пам’ять сувенірний знак. А відвідувачам, які цікавляться гончарною справою, надавалася унікальна можливість своїми руками створити шедевр. Кілька оборотів гончарного кола — і на очах у численних глядачів з’являлися чудовий глечик, ваза або чашка.

Просто на очах глядачів ковалі кували холодну зброю (мечі, ножі, шаблі, сокири), яка в точності відповідала давнім зразкам. Поруч можна було побачити, як солома перетворюється на капелюхи, кошики, скриньки і багато іншого. Серед виробів з соломи була навіть плетена церква. Її творці — Людмила і Віктор з села Калинівка Солонянського району розповіли, що це зменшена копія церкви, що знаходиться в їхньому селі. На цю роботу майстри витратили більше 4 місяців.

В останні роки свято проходить на двох сценічних майданчиках. На одному з них мешканці міста могли спостерігати за лицарськими турнірами та розвагами, які організували члени клубу живої історії «Чортополох». На другому майданчику змагалися у влучності стрілки і мірялися силою і доблестю лицарі.

На площі близько Діорами було не менш цікаво. Тут проходив справжній лицарський фестиваль, в якому взяли участь колективи та окремі лицарі з різних регіонів України.

Гостей розважали фольклорний колектив «Кодачаночка», ансамбль фольклорного танцю «Колесо», танцювальний колектив «Веселка». До сценарію були включені ігри та забави для гостей.

«Я дуже рада, що у святі взяли участь так багато народних майстрів з різних регіонів, — підбила підсумок свята директор Історичного музею Надія Капустіна. — Всі народні умільці змогли виставити перед музеєм свої товари, а всі бажаючі — випробувати себе в ролі творця неповторного витвору народного промислу».

Олександр Лясковський

«Експедиція XXI» №6 (108) 2011

Додати відгук:

Ваш відгук: (не більш як 3500 символів. Залишилось: 3500)