Освічені громадяни мають сьогодні претензії до рівня суспільної культури. Набридла інформаційна жуйка, яку з ранку до ночі демонструє нам телебачення. Розчарування ховається за яскравими обкладинками шкільних підручників, бо зміст більшості з них не вирізняється ні цікавістю, ні пізнавальністю для учнів. Хочеться спитати: «Панове депутати, куди ідуть наші податки?».

Логіка влади прагматична: давайте спочатку займемося економікою, відремонтуємо дороги, «піднімемо» сільське господарство, а вже потім, якщо кошти залишаться, можна й про культуру подбати. Свою незгоду із такою розстановкою пріоритетів висловив під час презентації нового проекту «Гуманітарна галузь у бюджеті Дніпропетровської міської ради на 2008-2009 роки. Основні моменти для громадського контролю» (здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження») директор Інституту суспільних досліджень Володимир Панченко:

- У розвинених країнах світу, у тій же Америці, яка є символом економічної експансії, гуманітарна галузь (у широкому розумінні це і культура, і наука) є пріоритетним напрямком фінансування. І саме тому, використовуючи найсучасніші технології, ці країни досягають найвищого економічного розвитку. Звичайно, я розумію, що один наш проект в межах Дніпропетровська не змінить ситуацію в країні. Але він може розбудити цікавість громадськості. Напрацьованою нами методологією скористаються інші громадські організації, і коли таких проектів буде багато, суспільство зможе впливати на формування державних пріоритетів.

У ході організованого ІСД експертного круглого столу (відбувся 31 березня в прес-клубі дніпропетровського обласного відділення Національної спілки журналістів України) директор аналітичного бюро «Система» Андрій Клячін поділився цікавими спостереженнями щодо особливостей доведення інформації до громадян. Дослідника зацікавило, на яких аспектах висвітлення бюджетних питань зупиняється увага працівників ЗМІ. Для цього було визначено коло першочергових питань, які дозволяють пересічному мешканцю Дніпропетровська сформувати адекватне уявлення про міський бюджет.

На думку експертів, найважливіший етап бюджетного процесу — його підготовка: поки міський бюджет ще формується, є можливість вплинути на результат. У другу чергу експерти хотіли б отримувати від журналістів сюжети про випадки зловживань під час освоєння бюджету. А вже потім — висвітлення реалізації конкретних програм та інформацію про успіхи окремих чиновників. На останньому місці — досить формальна процедура прийняття бюджету.

На практиці все виявилося навпаки: спочатку нам показують прийняття бюджету (коли вже нічого змінити неможливо), потім — процес його підготовки та реалізація програм. І вже наостанок — якщо журналісту вистачить упертості щось таке «розкопати», - випадки зловживань.

Як відзначають експерти, представлена в ЗМІ інформація є однобокою, бо про бюджетні справи журналістам розповідають самі чиновники. Іншу точку зору (зокрема, й відомості про випадки зловживань) могли б надати представники громадських організацій, але…

Громадський рух у Дніпропетровську ще недостатньо сильний, хоча в деяких містах України організації громадського контролю вже активно діють. Досвідом поділилась учасниця круглого столу Світлана Дроник, яка не один рік пропрацювала в Сумських міській та обласній радах, а зараз очолює раду громадського об’єднання «Усвідомлений вибір народу».

В обговоренні взяли участь голова дніпропетровського територіального об’єднання Асоціації платників податків Борис Навроцький, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, голова постійної комісії з питань освіти, культури та туризму Дніпропетровської міської ради Ірина Зайцева, голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України Світлана Зарайська та інші.

Ірина РЕВА,
співробітник Інституту суспільних досліджень