У Дніпропетровську сталася надзвичайна для нашого міста подія: Інститут суспільних досліджень запросив із Києва представника Служби безпеки України, аби той познайомив громадськість із новим виданням — книгою «Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: Документи ГДА СБ України». Презентація відбулася 23 березня в лабораторії українознавства «Світлиця» Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту. Книгу видав київський Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», директор якого Віра Соловйова взяла участь у презентації.

Журналісти, викладачі та студенти університету побачили величезний том, у якому на понад півтори тисячі сторінок містяться 504 документи, що зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України і переважна більшість котрих побачила світ вперше. Як повідомив упорядник книги, заступник директора цього інституту Сергій Кокін, згідно з Указом Президента України від 23 січня ц.р., оприлюднення таємниць радянських репресивних органів буде продовжено і до кінця 2009 року планується розсекретити тисячі документів, тим паче нині впроваджено новий порядок: розсекречуються не окремі одиничні документи, а цілі томи за темами чи напрямками засекречування, в тому числі ті, які дотепер мали «вищий рівень секретності».

Книга вражає. Бачимо не лише розпорядження керівників НКВС СРСР та УРСР, але й специфічні документи: оперативні зведення, донесення, спеціальні повідомлення. Ці документи переконливо доводять: так, Йосип Сталін готував Радянський Союз до війни, реалізовувалася низка масштабних заходів до превентивного військового нападу на гітлерівську Німеччину. Документи свідчать, що спецслужби СРСР були обізнані щодо наближення німецької агресії. Це доводять численні інформаційні повідомлення НКВС та НКДБ УРСР, надіслані у ЦК КПУ та у НКВС СРСР.

Якщо дивитися на документи з точки зору людської моралі, вражає цинізм у діяльності оперативно-чекістських груп на теренах не лише Західної України, але — і це нова суттєва інформація — і Східної. Громадяни, залякані сталінськими репресіями 1937-38 рр., здається, втратили здатність до спротиву владі. Примітивно-тваринно рятуючи власне життя, писали наклепи на ближніх — гріх зради власній честі став для багатьох нормою.

У книзі «Радянські органи безпеки у 1939 — червні 1941 р.» є багато офіційних документів із сухими статистичними даними, з результатами виявлення настроїв населення (при провокативному опитуванні), аналіз економічного стану промислових підприємств та сільських господарств. Але ж за кожною цифрою, засвідченою документально напередодні війни, стояли тисячі життів бійців Червоної Армії, яких готували до наступальних дій, і війська не були готові до оборони, тому й покотилися на схід з першими ударами вермахту. От саме цим і закінчується презентована книга.

На запитання щодо мети створення книги я отримав таку відповідь: це — автентичний інформаційний матеріал, неоціненний для істориків та аналітиків-науковців; на ньому можна захистити щонайменше десяток дисертацій. Але дуже важливо і те, що за допомогою таких розсекречених матеріалів нащадки можуть відшукати життєві шляхи своїх родичів — як тих, що служили в радянських органах, так і тих, проти кого ці органи воювали.

Володимир ЄФИМОВ