На криворізькій землі нещодавно відродилась чудова традиція — святкування Івана Купала. Для цього було створено фольклорний фестиваль «Купальські Зорі». Зараз фестивалю вже 5 років, і він набуває все більшого масштабу.

Івана Купала — одне з головних свят язичницького календаря слов’ян. За стародавнім звичаєм це народне гуляння відбувається у дні літнього сонцевороту і є торжеством сонячного світла і тепла.

Споконвіку Івана Купала було святом зрілості літа і зеленої косовиці. Люди опоясувалися перев’язями, на голову одягали вінки з трав. Водили хороводи, співали пісні. Люди похилого віку за допомогою тертя сухих паличок здобували «живий вогонь», розкладали багаття, в середину яких ставили жердину з укріпленим на ній колесом, що горіло, — символом сонця. Навколо вогнищ танцювали, через них стрибали: хто вдаліше і вище стрибне, той буде щасливішим.

«Містерія свята має магічну спрямованість на зростання сущого Ладу, Добра, Щастя й Любові. Саме в цей час — перед жнивами, коли найбільше світла і тепла, а вода і рослинний світ набувають чудодійних цілющих властивостей, усі повинні опромінитися і збагатитися життєдайною снагою Сонця і Води, щоб був міцним наш рід, щоб росли здоровими і щасливими наші діти», — у цьому бачить головну сутність свята Івана Купала головний організатор фестивалю, президент Ведичного філософського фольклорного клубу «Світовид» Наталія-Зореслава Кудрякова.