Другий Міжнародний фестиваль фортепіанного мистецтва „Музика без меж”, який відбувся 22 — 25 грудня 2009 року в Дніпропетровській консерваторії ім. М. Глінки, став продовженням однієї з чудових традицій музичної культури Дніпропетровська — запрошення видатних виконавців сучасності для творчого спілкування та взаємозбагачення, отримання естетичної насолоди і натхнення для подальшої роботи. Невипадково протягом довгого періоду розвитку професійної піаністичної культури на Дніпропетровщині, у тому числі в музичному училищі та консерваторії, побували видатні піаністи ХХ століття: С. Рахманінов, О. Скрябін, Й. Гофман, І. Падеревський, В. Ландовська, Г. Нейгауз, С. Ріхтер та багато інших.

Понад 110 років нараховує історія професійної музичної освіти Дніпропетровська (до 1926 року — Катеринослава). У 1898 році було відкрито Катеринославське відділення Імператорського Російського музичного товариства з музичними класами при ньому, які у 1901 році були реорганізовані в музичне училище. На початковому етапі формування фортепіанної школи викладачами переважно були вихованці Петербурзької консерваторії.

Відкриття у 2006 році Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки стало поштовхом для відродження найкращих традицій, притаманних Катеринославській — Дніпропетровській піаністичній школі. Почався активний процес оновлення творчих зв’язків з російською та західноєвропейськими фортепіанними школами, з яскравими представниками музичного мистецтва ХХІ століття. Саме для творчого спілкування викладачів та виконавців на новому, сучасному рівні і був створений Міжнародний фестиваль фортепіанного мистецтва „Музика без меж”. Ініціатором та організатором проведення фестивалю виступає ректор Дніпропетровської консерваторії, заслужений діяч мистецтв України, піаніст Юрій Михайлович Новіков.

Гостями першого фестивалю була широко представлена німецька фортепіанна школа. Другий фестиваль вирізнявся активною участю представників російського піаністичного мистецтва — відомих виконавців та викладачів: Віри Носіної, Тамари Русанової, Олександра Бондурянського, Євгена Михайлова і Графа Муржи (скрипка).

Українську піаністичну школу представляли Юрій Новіков, Наталя Чеснокова, Наталя Бурзаниця, Олександр Полусмяк, Ілля Петров та Антон Генкін. Німецьку фортепіанну школу представляла Наталя Ткаченко — концертуюча піаністка з міста Кемптен.

Урочисте відкриття фестивалю у найкращий спосіб відтворило сутність його назви. У великій концертній залі консерваторії утворився єдиний музичний простір без жодних кордонів, звучала музика композиторів різних епох у виконанні музикантів різних країн. Відкрив фестиваль Концерт для 2-х фортепіано з оркестром Й. С. Баха у виконанні Н. Чеснокової та Н. Бурзаниці. Монументальність музики бароко створила атмосферу урочистої величі. Яскравим світлом краси, чистоти і досконалості була осяяна музика Моцарта — Концерт для 2-х фортепіано з оркестром у виконанні Н. Ткаченко та О. Полусмяка. Глибинно-філософські грані взаємовідносин особистості та всесвіту були розкриті в Сонаті № 14 («Лунній») Л. Бетховена, яка прозвучала у виконанні Ю. Новікова. Урочистий вечір продовжив Концерт для фортепіано, голосу та оркестру В. Беляєва. Сучасний московський композитор яскраво відтворив художні риси російської мелодики в особливих тембрових з’єднаннях. У завершенні першого дня фестивалю прозвучав шедевр раннього романтизму — Інтродукція та Allegro appassionato для фортепіано з оркестром Р. Шумана. Тонкою ансамблевою зіграністю та збалансованістю звучання вирізнявся симфонічний оркестр консерваторії під керівництвом диригента Донецької філармонії В. Олійника.

Виконання творів композиторів різних епох утворило чудове підґрунтя для проведення науково-практичної конференції з питань фортепіанного виконавства, якою відкрився другий фестивальний день. Особливою зацікавленістю слухачів позначилася незвичайна, експериментальна форма конференції, яка проходила у вигляді діалогу між виступаючими та слухачами, яким була надана можливість задавати питання, вступати в дискусію та висловлювати власну думку.

Другий день фестивалю відзначився концертом народного артиста Республіки Татарстану Є. Михайлова. Блискучий піаніст завоював серця дніпропетровських слухачів ще у дні першого фестивалю, тому його виступу чекали з великим нетерпінням.

Вершиною концертних заходів третього дня фестивалю став виступ заслуженого артиста Росії Графа Муржи та народного артиста Росії О. Бондурянського. У їх виконанні прозвучали сонати для скрипки і фортепіано С. Франка та Д. Шостаковича. Концерт камерної музики передав „естафету” молодим талановитим піаністам А. Генкіну та І. Петрову, які виконали шедеври Ф. Ліста.

Протягом заходу було проведено кілька майстер-класів, на яких розкривалися процеси взаємовідносин музикантів в ансамблі; значення інтонаційної, цифрової, графічної семантики і структурної природи твору; важливість усвідомлення музично-художніх характеристик епохи, в яку було написано твір; тонкощі мистецтва інтерпретації тощо.

Закривав фестиваль концерт юних піаністів. Яскраво, професійно, впевнено заявило про себе майбутнє Дніпропетровської піаністичної школи.

Значення та масштабність будь-якого дійства визначаються ідеєю, покладеною в основу заходу, ідеєю, яка дає початковий творчий імпульс. Тим важливіше той факт, що дієвою силою Міжнародного фестивалю „Музика без меж” стала ідея єднання. Як підкреслив президент фестивалю Ю. Новіков, „Музика — це подих душі і свідомості. Через музику душа виражає себе на Землі. Музика не має меж, вона об’єднує всіх людей планети, прагнучи виконати своє призначення — будити в нас спомини про нашу небесну батьківщину…”.

Валерій ГРОМЧЕНКО,
проректор з наукової роботи
Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки,

Володимир СКУРАТОВСЬКИЙ,
викладач кафедри „Історія та теорія музики”
Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки