У швидкісному експресі Дніпропетровськ — Київ для боротьби з нудьгою над кріслами розміщено телеекрани. Причому розміщено так, що пасажир, який забув взяти із собою в дорогу книжку або кросворди, просто вимушений зупиняти на них свій погляд.

Донедавна вибір фільмів для демонстрації у швидкісному потязі вражав оригінальністю — то маловідоме радянське кіно, то сумнівні шедеври часів перебудови, то американські мультфільми. Останнім же часом хітом залізничного кінотеатру став міні-серіал «Доярка з Хацапетівки».

Черговий спільний російсько-український проект (знімали наші на їхнє замовлення) на перший погляд більше схожий на витвори мексиканських серіалмейкерів 90-х. Всі основні принади «Просто Марії» і «Дикої Троянди» в цьому чотирьохсерійному опусі присутні: невинна і прекрасна хацапетівська попелюшка прибуває до столиці навчатися на геніального шеф-кухаря, зустрічає дурнуватого розбещеного принца, потрапляє до його родини, де її, звісно ж, ніхто бачити не хоче. Далі за програмою у попелюшки на просте сільське ім’я Катя — перевиховання принца і перетворення себе на принцесу за допомогою феї, столичної бізнес-леді. За каноном до страви додаються ревнощі, декілька жартів і кумедних ситуацій, розкішні інтер’єри, сукні від Cavalli та інші атрибути вищого світу, весілля і загальне щастя в останній серії.

Однак демонстрована нам на шляху до Києва і на деяких телеканалах стрічка зовсім не справляє враження позитивного і наївного „телемила”. Перші ж сцени починають викликати легкий подив: принц, який невдало зображає нетверезі витівки „багатого синка”, підозріло схожий на Сергія Безрукова китайського виробництва, попелюшка виявляється худорлявою моделлю з московським говором, яка незрозумілим чином потрапила до легендарної Хацапетівки. (До речі, інші хацапетівські дівчата теж ніби з обкладинок зійшли. Де воно, те неймовірне село?).

Деякі серйозні актори, помічені в інших українських серіалах, втім, намагаються витягнути на собі це малозрозуміле дійство, але їхні спроби повсякчас припиняє режисер, і вони також починають позіхати і манірно непритомніти з будь-яких причин. На фоні невтомно співає французькою головний український музикант Олег Скрипка. Перипетії сюжету передбачувані, хоч часто і нелогічні.

І все б непогано, наші глядачі до такої якості телепродукту давно звикли: серіали «Ундіна» і «Народжена стати зіркою» загартовують не гірше за холодний душ. Але «Доярка» залишає в душі неприємний осад, чого не скажеш про сентиментальні «Троянду», «Марію» і «Дикого Ангела». Справа в тому, що мексикансько-бразильські дівчата з першої до останньої серії залишалися чесними, невинними і недоторканими в моральному плані (секс, звісно, був, але тільки з коханим). У бізнес-ігри мексиканки не вступали, на компроміси з принцами не йшли. Наша ж пейзанка, проваливши екзамени до кулінарного інституту, твердо вирішила додому не повертатися і радісно продалася з потрухами принцу, якому конче потрібно було одружитися у короткий термін. Побачену на вулиці сільську дурепу він собі у фіктивні дружини і оформив. Катя пішла заміж за гроші, а конкретно за обіцянку оплатити навчання в інституті.

Ця непересічна фінансова угода, напевне, і перетворює остаточно «Доярку з Хацапетівки» на кіно, до перегляду не рекомендоване. Режисеру не слід було забувати, що подібні фільми, окрім пасажирів експресу, дивляться ще й маленькі дівчата, жадібні до попелюшкових пригод.

До речі, за вже недоброю традицією російських серіалів головна героїня — чергова гарненька дурепа з не надто високим культурним рівнем і моральними якостями, що приїхала «пакарять Маскву», — має українське коріння. Цей факт можна б було і проігнорувати, але останнім часом зображення «хохлів» недолугими нездарами та п’яничками, а «хохлушек» — легковажними дурепами стало вже певним трендом російського кінематографа.

Окрім конче непрофесійної акторської і постановочної роботи, невинні душі побачать у цьому серіалі, що продаватися — це нормально. Жінка не має досягати мети своїми силами, старанно навчатися, працювати прибиральницею рік, аби таки вступити до вишу, як героїня радянського «Карнавалу». Жінка може просто продатися, стати дружиною якогось дурня-багатія. Дівчата візьмуть на замітку. І це не може не лякати...

Віктор ІВАНОВ