Існує думка, що людська цивілізація не самотня на Землі — крім неї на планеті живе ще цивілізація дельфінів. Будова головного мозку цих тварин, їхня поведінка і складна ієрархія взаємостосунків усередині співтовариства говорять про те, що це цілком може бути правдою. Тим не менш людина продовжує використовувати дельфінів у військових цілях і для власної розваги. А в такій країні, як Японія, дельфінів ще й їдять!

Безліч дельфінаріїв демонструють відвідувачам трюки і циркові номери, виконувані цими тваринами. І хоча в світі росте розуміння того, що спостерігати за дельфінами краще в дикій природі, в Україні кількість таких закладів продовжує збільшуватися. З’явилися вони і в містах, віддалених від морів — природного середовища існування цих тварин.

Ось вже декілька місяців як відкрився дельфінарій і в Дніпропетровську. Жителі міста неоднозначно відреагували на цю подію. На подив співробітників цієї установи, знайшлися люди, які стверджують, що тримати водних ссавців в умовах міста, далекого від моря, — неприпустимо.

Працівники Дніпропетровського дельфінарію стверджують, що дотримуються правил утримання тварин. Вони кажуть, що добре годують дельфінів, якісно фільтрують водопровідну воду і додають у неї потрібну кількість солей, створюючи таким чином нормальні умови існування для тварин. «Добре дельфінам у нас або погано, можна вільно зайти і переконатися. Вони весело граються в басейні навіть за відсутності тренерів», — заявив Микола Кобзов, президент організації «Цирковий союз Кобзова», який, власне, і привіз до Дніпропетровська дельфінарій.

У яких умовах повинні утримуватися водні ссавці? Наскільки справедливі претензії любителів тварин? Чи варто турбуватися про долі дельфінів? Всі ці питання ми задали науковому керівнику севастопольського дельфінарію Жбанову Олександру Васильовичу.

— Останнім часом в Україні збільшилася кількість дельфінаріїв. З’явився дельфінарій і в Дніпропетровську, місті, далекому від моря. Чи допустиме утримання дельфінів у містах, де поряд немає морської води? Є норми утримання тварин, яких повинні дотримуватися дельфінарії?

— Українських законодавчих норм немає, тому ми користуємося європейськими або американськими. Наскільки відповідають нормам нові дельфінарії, я сказати не можу. Це треба з’ясовувати у кожному конкретному випадку окремо.

Утримувати дельфінів у штучній воді, звичайно ж, гірше, ніж у морській. Дельфінарії, які розташовані на узбережжі, використовують морську воду, а дельфінарії у континентальних містах роблять розсіл, як для засолювання огірків. Вони беруть прісну воду з міської водопровідної системи, додають 30-40 тонн солі і проганяють цей розчин крізь піщано-кварцові фільтри. А потім знезаражують за допомогою додавання гіпохлориту натрію. Сказати, що це ідеальний спосіб підготовки води, я не можу. В деяких зарубіжних дельфінаріях існує до 12 ступенів очищення води. А у нас всього два: фільтрування і знезараження. А бажано застосувати ще 10 ступенів очищення. В італійських дельфінаріях для забору води взагалі замовляється танкер, який набирає воду у відкритих районах Середземного моря там, де воно менше всього забруднено. Визначають такі райони за допомогою супутникової навігації.

Але, повторюю, у нас норм утримання дельфінів немає. Міжнародна громадська організація «Чорноморська рада з морських ссавців», членом президії якої я є, п’ять років тому надала Міністерству екології низку документів, що регламентують використання дельфінів у дельфінаріях для проведення науково-популярної і науково-просвітницької діяльності. Мінекології ці документи досі не затвердило. Якщо їх щось не влаштовує у проекті, ми готові його допрацювати.

Ще п’ять років тому ми припускали, що у „дельфіновий” бізнес увірвуться комерсанти, далекі від спілкування з дельфінами і від вивчення цих тварин. Так і відбулося. Вони використовують тварин для власного збагачення. На одеський дельфінарій «Немо» був здійснений рейдерський напад. Там нам належали 33% дельфінарію і група тварин. Це все відібрали. Тепер я не знаю, де ці тварини. Вони можуть бути в Києві, Дніпропетровську, де завгодно. Вищий суд ухвалив рішення у нашу користь, але зараз питання знову треба розглядати в суді першої інстанції, тобто в одеському суді.

— Коли дивишся на виступ дельфінів, то складається враження, що їм приносить задоволення спілкування з людьми. Чи так це насправді?

— Дельфіни, особливо афаліни, чомусь дуже добре ставляться до людини. Чому — невідомо. Їм робота у дельфінаріях приносить задоволення. В океанаріумі військово-морського флоту був проведений такий коректний дослід. Учені вирішили добитися того, щоб дельфін відмовився від виконання простої вправи. Зібралися біля вольєра, запаслися папером, олівцями, терпінням і стали давати дельфіну одне і те ж завдання. Спочатку за виконання завдання дельфіна заохочували рибою. Потім перестали. Врешті-решт у співробітників океанаріуму закінчився папір, стерлися олівці, увірвався терпець. А дельфін все не хотів припиняти спілкування.

— Де беруть дельфінів для дельфінаріїв? Це тварини, які народилися в неволі, які з якихось причин не можуть більше жити у відкритому морі, або тварини, яких відловили спеціально для даних цілей?

— У севастопольському дельфінарії знаходяться тварини, яких ми купили в Росії. В Україні вилов тварин заборонений. Але Міністерство екології іноді дозволяє використовування так званих „приловлених” дельфінів. Що це значить? Якщо в сітку потрапив травмований дельфін, його привозять до дельфінарію, лікують. Після чого його слід випускати на волю. Чи випускають таких дельфінів насправді, не знаю. Я не беруся стверджувати, яким чином потрапляють тварини до нових дельфінаріїв. Вони можуть поступати з-за кордону, але там їх треба купувати за велику ціну, до 100 тисяч доларів за голову. Цілком вірогідно, що частина тварин в таких дельфінаріях «приловлені». Це питання треба контролювати, з’ясовувати, звідки з’являються тварини у дельфінаріях.

— Дельфіни, народжені у неволі, вже не зможуть жити у відкритому морі?

— Зможуть, але для цього їх потрібно спеціально адаптувати до життя на волі.

— Який об’єм води необхідний для тварин у дельфінарії?

— На одного дельфіна потрібно близько 250 кубів води.

— У природних умовах дельфіни долають великі відстані і пірнають на достатньо велику глибину. Як відсутність цього компенсується у неволі?

- За європейськими і американськими нормами для дельфінаріїв передбачені певні глибина, довжина і ширина басейнів. Думаю, ці умови виконуються всіма господарями дельфінаріїв. І справа тут навіть не в їхній свідомості — просто якщо не дотримуватися цих норм, дельфіни не зможуть виконувати трюки під час виступу. Їм потрібен певний простір для розгону і глибина для занурювання. Дзеркало води для одного дельфіна повинне бути не менше 10 на 7 метрів, а глибина не менше 3 метрів.

— У зоопарках тварини живуть часто довше, ніж у дикій природі. Скільки живуть дельфіни у дельфінаріях?

— Якщо в дельфінарії якісна вода, належне піклування, правильне харчування, то вони теж живуть довше, ніж у дикій природі.

— Зараз ведуться суперечки про рівень інтелекту у дельфінів. Що про це говорить наука?

— Є декілька думок із цього приводу. Ми з дельфінами живемо у різному середовищі існування і розмовляємо на різних частотах. Нас дельфіни чують, а ось ми їх — ні, тому що діапазон у них разів у десять більше, ніж у нас. Саме це і не дає нам можливості зробити науково коректний висновок про рівень інтелекту дельфінів. Але, безумовно, вони знаходяться на рівні, не нижчому за людиноподібних мавп. А деякі учені ставлять цих ссавців навіть вище за людиноподібних мавп. Так, професор А. Портман із Зоологічного інституту в Базелі (Швейцарія) розробив шкалу розумових здібностей. За цією шкалою на першому місці опинилася людина (214 балів), на другому — дельфін (195 балів), на третьому — слон (150 балів) і лише на 4 місці — мавпа (63 бали).

— Кажуть, що дельфіни — це особлива морська цивілізація зі своїми складними відносинами і культурною спадщиною. Що ви можете сказати із цього приводу?

— Є така гіпотеза. Існує припущення, що дельфіни передають один одному придбаний і отриманий від предків досвід картинками, на зразок того, як люди записують його у книгах, на дисках і т.д. При цьому дельфіни передають цю інформацію з високою продуктивністю. Величина мозку дельфіна більша за величину мозку людини, а структура його абсолютно ідентична, з такими ж добре розгалуженими звивинами. Був такий випадок, коли крупному ученому-антропологу показали заспиртований мозок дельфіна і запитали його, чий це мозок. «Звичайно ж, людський», — відповів учений. Такий мозок потрібен дельфіну, щоб зберігати всю отриману інформацію і обробляти величезну кількість звукових сигналів, які він одержує під водою.

Ми звернулися до Міністерства екології України з проханням роз’яснити, чому дотепер не затверджені норми утримання водних ссавців в Україні. Але зрозумілої відповіді не одержали. Чи означає це, що Мінекології не цікавить доля дельфінів, або справа у великій завантаженості співробітників і наявності безлічі більш термінових проблем — невідомо. Причин може бути багато, але поки питання не вирішено, немає ніякої можливості перевірити, чи у гідних умовах утримують тварин у дельфінаріях.

Відомий учений-нейрофізіолог, дослідник дельфінів Джон Лілі вважав, що настане час, коли люди зрозуміють, що дельфіни є древніми розумними земними жителями, у яких можна багато чому навчитися. Хотілося б вірити, що такий час настане скоро.

Наталія СЕГЕН