Вітальня

Олексій ОВЧАРЕНКО:

Корова — символ дизайну!

На початку минулого століття багато художників, відомих і не дуже, зверталися до образу корови. Марк Шагал, наприклад, вважав, що цей образ якнайповніше відображає дух того часу. Світ змінився, змінилося і сприйняття навколишнього світу у людей, але образ корови не канув у Лету. В Дніпропетровську вже котрий рік проводиться фестиваль дизайну «COW!!!!» (з англ. — «корова»). Про те, що це за фестиваль і для чого він потрібен, ми розпитали директора фестивалю Анатолія Меньківа.

«Експедиція XXI» №1 (91) 2010

Дмитро ТКАЧ:

ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО НОВОГО РОКУ

Життя в містах і селах завмерло в очікуванні дива. Майже в усіх вікнах горить світло та мерехтять різнокольорові вогники гірлянд. У квартирах та домівках зчиняється святкова метушня, усюди панує атмосфера радісного передчуття дивовижного дійства. Запах ялинки та аромат мандаринів, шипуче шампанське та салат олів’є… Так українці щороку готуються до зустрічі одного із найулюбленіших свят — Нового Року.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

Олександр ОВЧАРЕНКО:

МЕТАЛЕВА ПЛАСТИКА
ОЛЕКСАНДРА БЕЗРУЧКА

Все, що нас оточує, можна розділити на живе і неживе. Все живе також умовно можна розділити на рухоме і нерухоме. Рухомі звірі, птахи, риби і комахи, а нерухомими ми вважаємо рослини.
Людиною і живе, і неживе сприймається на колір, запах, вагу. А ще у людини є напрацьована система почуттєвих стереотипів про те, як потрібно сприймати це живе і неживе. Так, наприклад, сонце — це коли світло і тепло, а іноді і жарко. А кішка — це щось м’яке, гнучке і іноді дряпається. Майстер художнього кування Олександр Безручко — саме та людина, яка займається дослідженням закономірностей подібності і відмінності живого і неживого, хоч при цьому і говорить про те, що його робота — це ще і якийсь обман... Що він хотів цим сказати? Давайте запитаємо у нього особисто.

«Експедиція XXI» №11 (89) 2009

Мар’яна НЕВИЛІКОВНА:

ПІД «КОКОСОВИМ НЕБОМ» КРИВБАСУ
...РОСТЕ ВЕЛИКИЙ «BaoBaB»

Це щось неймовірне!
Саме так кортить почати розмову про молодіжний експериментальний театр «BaoBaB», що з’явився рік тому у Кривому Розі і вже встиг стати яскравою плямою на його культурній мапі. Про учасників театру активно пліткують, їхня творчість викликає гарячі суперечки у Інтернет-просторі, а кількість їхніх прихильників і ненависників зростає погодинно. Без сумнівів можна стверджувати тільки одне: про «BaoBaB» не мовчать. І висновок напрошується сам собою.

«Експедиція XXI» №10 (88) 2009

Олексій ОВЧАРЕНКО:

«БАГАТОШАРОВИЙ ЖИВОПИС»
В’ЯЧЕСЛАВА АПЕТА

Лікарі стверджують, що найоптимальніше місце проживання для людини — це місцевість, де пройшло її дитинство. Виявляється, це один з найголовніших чинників збереження здоров’я. Здоров’я ж викликає відчуття комфорту — пригадайте той стан, коли після довгої відсутності повертаєшся до «отчого дому». Якщо вірити медикам — це емоції здоров’я! Які ж ці емоції? Як вони виникають? Як виявляються? Якщо враховувати всі природні чинники і всю різноманітність людських відмінностей, то неупереджений висновок краще за все одержати за допомогою математики і виразити за допомогою графіків і рівнянь. Але чи можна передати відчуття за допомогою діаграм і формул?!
Як показує практичний досвід людства, для передачі вражень і відчуттів не придумано поки нічого кращого за мистецтво. І саме до його безпосередньої допомоги потрібно вдаватися для передачі відчуття здоров’я і радості. Про те, як передається емоція від картини до глядача, і про деякі стереотипи образотворчого мистецтва ми поговорили з дніпропетровським художником В’ячеславом Апетом.
В’ячеслав розповів, що в дитинстві на канікулах часто їздив до бабусі у село. Там він на все життя увібрав неповторну ауру українських просторів. В результаті весь його живопис, як і наш рідний пейзаж, побудований на основі якнайтонших нюансів. Немов відчуваючи, що у момент обговорення таких понять, як Краса і Духовність, народжується щось, що відводить убік від істини, В’ячеслав говорить більше про техніку малюнка і колористику своїх робіт. І лише при прослуховуванні диктофонного запису розмови відчувається, скільки емоцій ховається за зовні спокійною бесідою!
Однією з найголовніших подій на своєму творчому шляху В’ячеслав Апет вважає переїзд у 1996 році до майстерні, наданої йому Спілкою художників. Саме цей рік, на думку художника, виявився для нього найпліднішим.

«Експедиція XXI» №9 (87) 2009

Микола ЧАБАН:

Сергій Чайка: “Я ЗАВЖДИ ПО ЖИТТЮ
РОБИВ КРОКИ ВПЕРЕД...”

Наш співрозмовник — відомий дніпропетровський художник-баталіст Сергій Чайка. Аматори живопису добре знайомі з його картинами, присвяченими славному історичному минулому нашого народу. Улюблена тема Сергія Михайловича — козацтво. Десятки картин майстра присвячені битвам запорозьких козаків на суходолі й на морі, їхній дипломатичній діяльності. Картини з календаря з роботами С. Чайки розрізають і прикрашають ними музеї. Нам довелося бачити їх у такому вигляді, наприклад, у музеях Жовтих Вод або Котовки. Його картини в такий спосіб живуть як фольклор, як пісні, — вони пішли в народ.

«Експедиція XXI» №8 (86) 2009

Олексій ОВЧАРЕНКО:

ХУДОЖНИК МАЄ БУТИ НЕПОВТОРНИМ

У сучасному суспільстві у промисловій і сільськогосподарській сферах, у виробництві всього: пароплавів, шкарпеток, макаронів, пральних машинок, одягу — зайнято всього-на-всього 10% населення. Решта — це лікарі, артисти, політики, вчителі, військові і, звичайно, безробітні. Виходить, що один «реально» працюючий утримує не тільки себе, але і ще дев’ятьох. Чому так, а не інакше влаштовано людське суспільство — питання окреме. Існує безліч спеціальностей, необхідних для суспільства. Потрібен не тільки робітник біля верстата або фермер, але і лікар, вчитель, артист. Однією з професій, так само необхідних, як будівник або інженер, є художник. Які реалії цієї професії, як художником стають, і яка механіка художнього процесу — розповідає дніпропетровський маляр Анатолій Онищенко.

«Експедиція XXI» №7 (85) 2009

Павло КОБЕЗА:

ПАРКУР — СПОСІБ УРБАНІСТИЧНОГО ЖИТТЯ

Немає меж — є лише перешкоди.
Філософія паркуру
Вони стрибають на центральній площі нашого міста, перебираються з подвір’я на подвір’я, подорожують міськими масивами у пошуках власних місць для тренувань. Для них немає меж. Вони — трейсери — люди, що пересуваються без обмежень у просторі вгору та вниз з максимальною для себе швидкістю. Їхнє життя протікає на межі дозволеного та на межі громадського спокою.

«Експедиція XXI» №6 (84) 2009

Наталія СЕГЕН:

СВІТ ДИТЯЧИХ ФАНТАЗІЙ

У дитинстві все, що нас оточує, здається прекрасним і таємничим. Хочеться все випробувати, помацати, дослідити... І обов’язково хочеться творити. Створювати доступними дитині способами щось таке, що наближало б її до цього прекрасного і таємничого навколо, давати вихід своїм емоціям через мистецтво. Дитяча творчість – це фантазія, не обтяжена правилами і обмеженнями дорослого життя. Напевно, тому дитячі малюнки завжди яскраві, життєрадісні і щирі. Якщо ж юні творці ще й талановиті, то їхні роботи перетворюються на справжні серйозні картини і є дійсно гідні того, щоб бути представленими широкій публіці.
Мішель і Ніколь Фельдман зараз 12 років, а Іллі Фельдману всього 10. Проте їхні твори вже не раз виставлялися в Києві, а зараз ще й відкрилась виставка в Москві. Юні художники із задоволенням поспілкувалися з кореспондентом газети «Експедиція ХХІ» і розповіли про свої захоплення і вміння.

«Експедиція XXI» №5 (83) 2009

Олексій ОВЧАРЕНКО:

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК —
КАЗКИ ДЛЯ ДІТЕЙ І ДОРОСЛИХ

На Землі багато людей, усі вони різні. Є чоловіки і жінки, а останнім часом стали говорити ще й про проміжні статі. Є маса професій і захоплень. Є спортсмени і алкоголіки, художники, ледарі і трудоголіки. Є ті, хто будує, і ті, хто руйнує. За всіх їхніх відмінностей є щось таке, що зближує абсолютно всіх людей: кожна людина обов’язково була дитиною. Була зовсім іншою істотою, представником абсолютно іншого виду, більш розумною, але з меншою кількістю життєвого досвіду. Швидко стомлювалася, але і швидко набиралася сил. Дорослі сильніше, міцніше, у них більше знань — це так, якщо не враховувати закон відносності, описаний не тільки Ейнштейном, але і в Біблії. Спостерігаючи, хто і скільки жертвує храму, Ісус повідав своїм учням ту істину, що мідний гріш бідної вдови — це набагато більше, ніж золотий багача. Так от, сила і розум дорослого — це золотий гріш багача. З іншого боку, час — це теж багатство. Будь-яка дитина за рік свого життя засвоює інформації більше, ніж дорослий за десять років. В різні періоди дитинства формуються такі риси вдачі, які потім вже буде неможливо змінити. Власне особистість формується до чотирьох років, при цьому дуже важливі ті умови, в яких відбувається її становлення. Якщо чоловічок росте у зграї вовків, він буде людиною тільки зовні, а всередині вовченям... Історія про Мауглі відома кожному.

«Експедиція XXI» №4 (82) 2009

Корова — символ дизайну!

ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО НОВОГО РОКУ

МЕТАЛЕВА ПЛАСТИКАОЛЕКСАНДРА БЕЗРУЧКА

ПІД «КОКОСОВИМ НЕБОМ» КРИВБАСУ...РОСТЕ ВЕЛИКИЙ «BaoBaB»

«БАГАТОШАРОВИЙ ЖИВОПИС» В’ЯЧЕСЛАВА АПЕТА

Сергій Чайка: “Я ЗАВЖДИ ПО ЖИТТЮРОБИВ КРОКИ ВПЕРЕД...”

ХУДОЖНИК МАЄ БУТИ НЕПОВТОРНИМ

ПАРКУР — СПОСІБ УРБАНІСТИЧНОГО ЖИТТЯ

СВІТ ДИТЯЧИХ ФАНТАЗІЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК —КАЗКИ ДЛЯ ДІТЕЙ І ДОРОСЛИХ

У цьому номері:

МЕТАЛЕВА ПЛАСТИКА
ОЛЕКСАНДРА БЕЗРУЧКА

ПІД «КОКОСОВИМ НЕБОМ» КРИВБАСУ
...РОСТЕ ВЕЛИКИЙ «BaoBaB»

«БАГАТОШАРОВИЙ ЖИВОПИС»
В’ЯЧЕСЛАВА АПЕТА

Сергій Чайка: “Я ЗАВЖДИ ПО ЖИТТЮ
РОБИВ КРОКИ ВПЕРЕД...”

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК —
КАЗКИ ДЛЯ ДІТЕЙ І ДОРОСЛИХ