про нас|RSS
Увійти

 

КультОгляд
«Сталь у степу» від Віма Пеетерса

20 квітня ГО “Інститут суспільних досліджень” та історико-краєзнавчий клуб “Грані” за сприяння посольства Королівства Бельгія в Україні провели презентацію книги бельгійського історика Віма Пеетерса “Сталь у степу”.

Життя українських вулиць очима іноземного фотографа

24 квітня в 18.30 арт-центр "Квартира" і Goethe-Institut в Україні відкривають виставку фотографій "NORMAL" Андреаса Герцау (Німеччина).

Українська молодь визнала національну кухню

Попри активну рекламу модних закордонних страв вітчизняна молодь добре знається на українській кухні. Молоді люди віком до 25 років — найактивніші учасники голосування за найкращу національну страву. Про це повідомили організатори Всеукраїнського конкурсу «Смакуй, Країно!». Згідно з їхніми статистичними даними, 67 % тих, хто проголосував, — молоді люди віком 18-25 років.

Вірменські художники у Дніпропетровську

17 квітня у Дніпропетровському художньому музеї буде відкрито виставку живопису та скульптури вірменських художників «Сім нот весни». В експозиції, що розміститься у 4-х залах музею, буде репрезентовано твори вірменських мистців з фондів ДХМ та твори 11 сучасних вірменських художників і скульпторів, котрі мешкають у 8 областях України.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
ГоловнаВітальня
      ВІТАЛЬНЯ      
ПОДОРОЖНІЙ У ВСЕСВІТІ

ПОДОРОЖНІЙ У ВСЕСВІТІ

Автор: Ольга ВАЛЕНСЬКА

Вперше я познайомилась із живописними роботами Юрія Зеленого в майстерні художника В’ячеслава Странника. Не всі полотна були натягнуті на підрамники. Юрій готував свої роботи до показу у виставковому залі Кривого Рогу.

Взагалі є одне чудове правило: якщо вам подобається картина, ніколи не знайомтеся з художником — зіпсуєте враження і про картину, і про художника. В моєму випадку все відбулося з точністю навпаки. Виникло бажання ближче познайомитися з його живописом, поезією, прозою.

 

Художник примушує нас замислитися над глобальними питаннями історії земної цивілізації: Особистість, Простір, Час.

Особистість Юрія Зеленого приваблива своєю неординарністю мислення, своєрідним баченням навколишнього світу, манерою говорити, спілкуватися і стилем життя.

«Художники — очі людства. Вони йдуть попереду натовпу людей по темній пустелі, сповненій міражів і привидів, і ретельно обмацують і досліджують кожну п’ядь простору. Вони відкривають у світі образи, яких ніхто не бачив до них. У цьому призначення художників», — писав Максиміліан Волошин. Ці слова співзвучні творчості Юрія Зеленого. Живописні образи художника — ця реальність не із земного світу. Крізь тихе мерехтіння сріблясто-перламутрових фарб Юрія проглядає межа відчутного, випливають безіменні і незліченні, невтілені форми інших світів. Рухливий хаос Всесвіту — це єдина реальність художника. У цьому світі Свідомість є джерелом Світла. Тут світиться все, з чого витікає життя: променіють очі і лики дів, струменить небесне світло чистоти і непорочності від ангелоподібних немовлят. Через полотна художник розкриває нам гігантські вікна у простір світів, що проходять перед глядачем у безперервному плині.

Для розуміння творчості і особистості Юрія Зеленого варто ознайомитися з історією життя митця. Народився Юрій у Красноярському краю в передгір’ях Саян у місті Канськ. Тут він і починає малювати. Далі слідує переїзд до Кривого Рогу, який став другою батьківщиною Зеленого. Тут він малює, багато читає, аналізує, розмірковує.

У молоді роки Юрій відрізнявся відважною незалежністю думок. Його захоплює авангардний напрям, у якому художник і працює. Проте у 1985 році він спалює 286 своїх картин, відкидаючи раніше прийнятну точку зору на авангардне мистецтво. Починається етап переосмислення, інтуїтивного пошуку інших шляхів прояву себе у творчості. Багато років Юрій займається самоосвітою, виявляє цікавість до питань філософії, вивчає історію культури стародавніх цивілізацій, релігій світу, езотерику.

Незборимий дух мандрів веде його до Болгарії, а потім на південний схід Азії — до Китаю. Саме в Болгарії ним був знайдений стиль медитативного живопису; тут же відбувається зустріч із Ваклушем Толєвим, духовним вчителем. У Китаї ж митцю вдалося знайти ключ до відчуття і свого розуміння колориту. Пройшовши шлях перевтілення через інтелект, інтуїцію, душу, він отримав духовну свободу для творчості.

За складом характеру Юрій Зелений є «подорожнім у Всесвіті». Він схильний до пошуку сутності світу — і не у зовнішніх його проявах, а у бездонних глибинах своєї душі. Його мета — розчинитися в природі, позбавитися власного «Я», злитися з потоком життя і таким чином осягнути вищу мудрість. У картинах Юрія переважає не реалізм пейзажу, а відображення енергії місцевості, її пульсуючого духу. Метафізичний пейзаж є наскрізною лінією в його живописних циклах. За станом душі, за тематизмом митець — полістиліст. Символізм його живопису ніколи не був самоціллю, він служить духовній досконалості особистості митця, пропонуючи їй осмислити вічні істини, проникнути в таємниці нескінченності. Вся різноманітність художніх засобів, чутливих до внутрішнього пульсу Всесвіту, завжди підкорена цій високій меті. І сам художник як посередник між повсякденністю і абсолютом кожною своєю думкою, вчинком, стилем свого життя має їй відповідати.

Юрій Зелений з живопису прийшов у поезію і прозу, але і тут він зосереджує увагу на суто образотворчих елементах і колірних ремінісценціях: «В эти дни солнышко еще яркое и острое. Между светом и тенью — тончайшие полутона в нюансах золота. Любуюсь позирующими мне стволами сосен. Зарисовываю взмахи ветвей. Рассматриваю портреты теней от деревьев и ахаю, и млею, благоговею:


…Солнце струится в аллею
Сквозь паутину радужную.
Блики, контрасты цвета…
…Вот, он момент межсезонья,
Пауза в ритме лет!
Летний зной еще помнится,
А мороз — уже нет…»

У його поезії — відчуття таємниці буття, прагнення зрозуміти зв’язок усього у світі, вгадати вищий сенс кожного явища, які поступово стають властивостями мислення поета. Він вірить у вище призначення людини і всього живого на землі. І ця віра дає йому прозорливість і мудрість протистояти всім знегодам і життєвим випробуванням.

Ольга ВАЛЕНСЬКА

«Експедиція XXI» №8 (98) 2010

Додати відгук:

Ваш відгук: (не більш як 3500 символів. Залишилось: 3500)