прес-реліз|
Увійти

НОВИЙ НОМЕР

№ 2 (92) 2010 • зв’язок часів
Катерина НІКОДА: МАСЛО МАСЛЯНЕ У МУЗЕЇ «ПИРОГОВО» • історія свідчить
Дмитро ТКАЧ: 100-метровий Ленін не переміг старий Київ • вітальня
Федір ПИРІГ: АВТОСТОП. МОЯ ДОМІВКА — ВЕСЬ СВІТ! • особистість
Зоріяна ЛІЗАВЕНКО: «ҐОРҐІШЕЛІ»: «МУЗИКА — ЦЕ ЯК НАРКОТИК» • точка зору
Володимир ПАНЧЕНКО: ДЖЕЙМС КАМЕРОН ВІДКРИВ СКРИНЮ ПАНДОРИ • особиста думка
Дмитро ХОЗІН: ВІЗЬМИ ІНТЕРВ’Ю У БОМЖА І СТАНЬ МЕРОМ МІСТА

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
• кіоски «Укрпошти»
адресна передплата в редакції
Оформлення перед­пла­ти на газету здій­сню­єть­ся у кожному пош­то­во­му від­ді­лен­ні «Укрпошти».

Пе­ред­плат­ний ін­декс
99282
Архів газети
Головна ⁄ Нотатки краєзнавця ↓
      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      
ОСТАННІЙ ГУБЕРНАТОР КАТЕРИНОСЛАВА

Микола ЧАБАН:

ОСТАННІЙ ГУБЕРНАТОР КАТЕРИНОСЛАВА

Останнім катеринославським губернатором, якого на цьому посту застала Лютнева революція 1917 року, був Андрій Гаврилович Чернявський.
Він був призначений на цю посаду найвищим указом від 15 серпня 1916 року й прибув до Катеринослава 5 вересня того ж року з прифронтової Мінської губернії. У такий спосіб останні півроку перед поваленням самодержавства він перебував біля керма губернії. За плечима в нього було губернаторство у трьох губерніях. Тому варто розповісти про нього докладніше.

«Експедиція XXI» №1 (91) 2010

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      
ОСТАННІЙ ГІГАНТСЬКИЙ ПОЛОЗ

Юрій БЕЗУХ:

ОСТАННІЙ ГІГАНТСЬКИЙ ПОЛОЗ

Було це на початку НЕПу. Моєму батькові тоді «тринадцятий минало». Зведена селянська родина була великою, але заможною та дружною. Два старших зведених брата, однолітки 1903 року народження Шура Стась и Шура Безух уже парубкували. На баских конях відвідували вони дальні степові хутори, підшукуючи майбутніх наречених.

«Експедиція XXI» №10 (88) 2009

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      

Олександр СЛОНЕВСЬКИЙ:

• рідне місто, мерзотно назване «дніпродзержинськ»
ДВОРЯНСЬКЕ ГНІЗДО КАМ’ЯНСЬКЕ

В уявленні сучасників Дніпродзержинськ постає як суто промислове місто із жахливим станом екології, численними трубами заводів, за димом з яких важко розгледіти небо, та великою кількістю металургійних і хімічних підприємств. Складається таке враження, що в цьому місті з давніх-давен жили і працювали чорнороби, котрі й понабудовували заводи, якими „славиться” місто вогняних зірниць. І нікому навіть на думку не спадає, що насправді ці заводи будували... дворяни і що в ХХ ст. в нинішньому Дніпродзержинську, а тоді ще селі Кам’янському із задоволенням селилася знать Російської імперії, високо оцінюючи рівень його економіки, культури й побуту.

«Експедиція XXI» №6 (84) 2009

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      

Юрій ВІЛІНОВ:

СПОЧАТКУ СФІНКС БУВ У ЗАПОРІЖЖІ

«Я знаю більше, ніж говорю».
Геродот
Великий вчений античності Геродот майже дві з половиною тисячі років тому порівнював річку Борисфен-Дніпро з великим Нілом. Він вважав Дніпро третьою (після Ніла і Дунаю) річкою за величиною і другою — після Ніла — за корисністю.

«Експедиція XXI» №4 (82) 2009

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      

Микола ЧАБАН:

ДНІПРОЦЕНТРИЗМ ЗРАЗКА 1910 РОКУ

Влітку-восени 1910 року в Катеринославі проходила грандіозна як на ті часи Південно-Російська обласна сільськогосподарська, промислова і кустарна виставка. Слово «обласна» в даному випадку означало «регіональна», бо вона охоплювала здобутки не лише Катеринославщини, а цілої виставкової області — Полтавської, Таврійської, Херсонської, Харківської губерній, Кубані та області війська Донського, отже, цілого півдня імперії, а фактично — великого масиву, залюдненого переважно українцями.

«Експедиція XXI» №1 (79-80) 2009

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      

Микола ЧАБАН:

ВИКРИТТЯ «ЧОРНОЇ МАСКИ»:
ІВАН ПІДДУБНИЙ У КАТЕРИНОСЛАВІ

Ім′я знаменитого борця Івана Піддубного, яке не зникало з афіш протягом мало не півстоліття, добре знають у багатьох країнах світу. Найбільші зали Лондона і Парижа, Рима і Берліна, Будапешта і Нью-Йорка аплодували, захоплено вітаючи «чемпіона чемпіонів». У російській періодиці Івана Піддубного часто називали «російським багатирем». Але насправді він був вихідцем з українських селян: легендарний борець народився в колишній Полтавській губернії, в селі Красенівці Золотоніського повіту (нині це Чорнобаївський район Черкаської області) 26 вересня 1871 року.

«Експедиція XXI» №11 (78) 2008

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      

Олександр СЛОНЕВСЬКИЙ:

• Улюблене місто, мерзотно назване «Дніпродзержинськ»
ІГНАТІЙ ЯСЮКОВИЧ: УКРАЇНСЬКИЙ ГЕНРІ ФОРД

Славні люди нашого міста Кам′янського
Ігнатій Ігнатович Ясюкович був воістину діяч величезного масштабу. Достатньо сказати, що він керував найвідомішими в царській Росії Путилівськими підприємствами, а потім вивів Дніпровський завод в селі Кам′янському Катеринославської губернії на перше місце серед металургійних підприємств півдня Росії і всієї Європи. Після чого беззмінно до самого скону управляв із Петербурга найбільшим Південно-Російським Дніпровським Металургійним Товариством (ПРДМТ).

«Експедиція XXI» №11 (78) 2008

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      

Олександр СЛОНЕВСЬКИЙ:

• Улюблене місто, мерзотно назване «Дніпродзержинськ»
ГЕРОЙ РЕВОЛЮЦІЇ СТАНІСЛАВ РЕДЕНС

У пам′яті народній слово «репресії» найбільш стійко і страшно асоціюється з подіями 1937-1938 років. Точна цифра потерпілих від сталінського свавілля не відома, в різних джерелах вона коливається від 10 до 20 мільйонів чоловік. Репресії кінця 30-х років почалися з рішення політбюро ЦК партії більшовиків від 10 липня 1937 року. «До розстрілу: кулаків — 2 тисячі, карних злочинців — 6,6 тисяч. До висилки: кулаків — 5869, карних злочинців — 26936». Підписи: Хрущов, Реденс. На день пізніше вийшов указ про нагородження Станіслава Францевича Реденса орденом Леніна.

«Експедиція XXI» №8 (75) 2008

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      

Микола ЧАБАН:

ЯК АРТИСТ САДОВСЬКИЙ НА ВІЙНУ ХОДИВ

Корифей українського театру Микола Садовський (1856-1933) вельми охоче приїжджав в Катеринослав. Спираючись на такі надійні джерела, як преса того часу і спогади його брата Панаса Саксаганського «По шляху життя» (1935), докладно написані на основі щоденників, можна стверджувати, що один із перших приїздів Садовського в наше місто відбувся в 1888 році. Нагадаю, що Садовський і Саксаганський — сценічні псевдоніми братів, а їх справжнє прізвище — Тобілевичі. Цікаво, однак, що їх приїзд був пов′язаний зовсім не з театром. Будучи офіцерами в запасі, молоді успішні актори несподівано одержали розпорядження з′явитися в Катеринослав для мобілізації, що починалася з 1 серпня 1888 року.

«Експедиція XXI» №8 (75) 2008

      НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ      

Вікторія ТРОТНЕР:

КРИВИЙ РІГ — ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ КОПАЛЬНІ

Недалеко від площі Артема, в Саксаганському районі Кривого Рогу знаходиться природний феномен – Сланцеві скелі. Вони тягнуться уздовж правого берега річки Саксагані між шахтами «Артем-1» і «Північна» протягом 250 метрів і займають територію площею в чотири гектари. Якщо наблизитися до такої скелі і придивитися, то здається, що вона складається з цегли різного розміру і кольору. «Цегляна кладка» виходить із землі під кутом близько 45–30°. Деякі породи схожі на величезний листковий пиріг із пластин чорного кольору. За цей синьо-чорний колір сланці й назвали «аспідними» («аспід» в перекладі з грецького означає «змія»). Такі пластини раніше використовувалися як грифельні дошки і як покрівельний матеріал. Звідси і назва селища, що з′явилося поряд, – Покровське.

«Експедиція XXI» №7 (74) 2008

Сторінки: 1 | 2 | ›››