Під цим девізом з 29 жовтня по 6 листопада 2008 року в історичному музеї м. Дніпропетровська проходила фотовиставка «Українська повстанська армія. Історія нескорених». Її організатори — Служба безпеки України і Центр досліджень визвольного руху представили унікальні фотографії і документи, що розкривають нові сторінки історії Української повстанської армії.

Загадки і таємниці історії завжди представляли особливий інтерес для людей, що цікавляться своїм минулим. Нерозгадані питання, суперечливі факти і безліч існуючих теорій в історичній науці привертали і привертають не тільки професійних дослідників, але і просто любителів. Ні для кого не секрет, що кількість таємниць і загадок з кожним десятиріччям постійно росте. Частина з них обростає новими міфами і припущеннями, які, немов сніжна грудка, активно поширюються серед населення. Хтось у них вірить, хтось ставиться до всього з певною часткою іронії або скептицизму, а хтось намагається «докопатися» до істини, показавши світу реальні факти.

Тільки реальні факти можуть бути переконливішими, ніж міфи, потрібно лише донести їх до людей і в буквальному розумінні показати істинну картину того, що було насправді.

Саме з такою метою була організована фотовиставка, яка ось уже другий рік їздить не тільки по Україні, але і по всьому світу: Нью-Йорк, Чікаго, Київ, Львів. Дніпропетровськ став черговим містом, яке зустріло організаторів виставки.

Кожен відвідувач фотовиставки зміг самостійно ознайомитися з новими розсекреченими документами і фотографіями, знайденими в архівах СБУ. Всі матеріали були розміщені на банерах, які коротко і наочно освітили головні етапи існування Української повстанської армії. Серед унікальних експонатів гості виставки побачили рідкісні знімки повстанців, а також ті документи, які торкалися діяльності УПА.

Серед відвідувачів виставки були люди різного віку і соціального положення. Для багатьох із них це було перше знайомство з історією УПА, тож вони уважно слухали і активно ставили питання. Виникали дискусії, що також важливо в рамках представленої теми, адже всі вони могли допомогти краще зрозуміти мотиви вчинків тих людей, які за волею долі були вимушені вести власну війну в період з 1941 по 1949-й, а в окремих випадках і до 1960-го року. Були нерідкими випадки, коли відвідувачі, подивившись на фотографії молодих хлопців з автоматами, вигукували: «Ми їх розуміємо!». Для жителів нашого регіону найважливішим є саме розуміння того, що штовхало мирних жителів на, здавалося, безперспективну війну з радянським режимом.

Боротьба УПА проти нацистського і більшовицького режимів, протистояння з польською владою і польськими військовими формуваннями, підпільна війна і боротьба за виживання осуджених в системі ГУЛАГ — всі ці моменти вимагають не тільки ретельного вивчення, але і правдивого освітлення. На жаль, засоби масової інформації часто вдаються до свідомого спотворення окремих історичних фактів, щоб привернути увагу громадськості. Політичні організації також намагаються використовувати сторінки історії в цілях маніпуляції свідомістю. При цьому навіть більшою проблемою, ніж фальсифікація, є бажання великої кількості політиків припинити ознайомлення населення з історією під гаслами «Народу важливо майбутнє, а не минуле» або «Обнародування фактів посварить нас з Росією, Польщею і т.д.». В такій ситуації голос професійних істориків, на жаль, залишається непочутим. Саме тому проведення виставок залишається чи не єдиним способом для істориків донести до людей результати своїх досліджень у популярній формі.

Дмитро ТКАЧ