У грудні 2008 року в Ростові-на-Дону на базі Південного федерального університету (Росія) відбулася Міжнародна наукова (!) конференця «Геноцид і культурний етноцид русинів Карпатської Русі». Серед організаторів — уже знайомий нам директор Центру україністики ПФУ Едуард Попов.

У конференції взяли участь доповідачі з Росії, Молдови, Сербії. От, правда, від найбільш зацікавленої сторони — України — дослідників не було. Два заявлені учасники з Києва (голова Російської общини України К. Шуров та директор Університету ефективного управління О. Бахтіяров) не приїхали. У ролі науковців виступали представники так званого «уряду республіки Підкарпатська Русь»: П. Гецько, який назвався «прем′єр-міністром» неіснуючої республіки, «глава зовнішньополітичного відомства» В. Павук, «міністр природних ресурсів» В. Микулін та «юрист» П. Годьмаш.

Пан Гецько (колишній програміст, закінчив Московський інженерно-технічний інститут, зараз не працює — очевидно, «урядова» робота достатньо оплачується) на момент проведення конференції вже три місяці як обіймав «державну посаду». За словами «прем′єра» Україна не має ніякого відношення до Карпатської Русі, бо угоду про перехід Закарпаття до складу Радянського Союзу підписували представники СРСР і Чехословаччини без участі українських дипломатів і, власне, закарпатських русинів. Включення «Підкарпатської Русі» до складу УРСР було незаконним, тому що Закарпаття знаходилося під радянською окупацією...

Оглянувши залу, оратор зупинився й вирішив тему радянської окупації далі не розвивати — не за сценарієм. Адже висновок «прем′єрської» промови був такий: з українською владою вже немає про що розмовляти, треба звернутися по допомогу до Російської Федерації. Головний аргумент, на який спиралися «урядовці», — результати референдуму 1991 року, згідно з якими 78,2% населення Закарпаття проголосували за автономний статус регіону. Але проти пропозиції провести повторний референдум доповідачі чомусь дуже активно протестували.

Далі пішли виступи представників Росії. Найбільш науково виваженою була доповідь доктора історичних наук з Російського інституту стратегічних досліджень (Москва) Т. Гузенкової, яка розповіла про «національну політику та проблеми етнічних меншин» в Україні. Про русинів майже не згадувала, у промові радше йшлося про російськомовних українців. Наступна доповідачка, співробітниця Інституту слов′янознавства РАН М. Досталь на конференцію не приїхала, її виступ «Боротьба русинів за автономію в пострадянський період» зачитав співробітник Центру україністики та білорустики МДУ М. Дронов. Пані Досталь якось вирахувала, що сьогодні русинами є 65% населення Закарпаття, та закликала російське суспільство підтримати ідею русинської автономії.

Чим далі, тим все менш науковими ставали виступи учасників. Головний редактор радикального сайту «Геополітика.ру» Л. Савін нагадав присутнім, що легітимація статусу «Підкарпатської Русі» відповідає доктрині Медведєва про зону інтересів Росії в просторах СНД. Звернув увагу на те, що русини мають власну політичну самоідентифікацію, у них свій побут, мова, поезія. Зауважив, зокрема, що й Т. Шевченка не можна вважати українським поетом, бо 60% його творів написані російською мовою.

Україна на початку 2009 року має всі шанси залишитися без російського газу... З такої дружньо-оптимістичної заяви розпочав «наукову» промову доктор історичних наук, співробітник ростовського Центру україністики, спеціаліст з енергетичних стосунків Росії та України О. Крилов. Наступний доповідач, кандидат юридичних наук О. Бердніков висловив щиро-наукове здивування тим, що Служба безпеки України переслідує «опозиційні» організації «Севастополь-Крим-Росія», «Донецька республіка» та республіка «Підкарпатська Русь». На думку юриста, Росія в цій ситуації має право «підтримати співвітчизників».

Цікаву підозру озвучив викладач історичного факультету Південного федерального університету О. Шпагін: Україна, виявляється, витісняє Росію зі слов′янського світу та стає центром слов′янського націоналізму! Викладача гірко вразило, що на сайті ЦРУ в розділі «Історія Росії» російська історія починається з ХІІ століття, а все, що раніше, — то історія України. Очевидно, історик вважає стольний град Київської Русі суто російським містом. При чому тут русини? Ах, русини... Як виявилося, русини — це конкурент України в монополії на центр слов′янства.

Завершилась конференція резолюцією з таким меседжем: «Русини Карпатської Русі стали першим в історії ХХ століття народом (поруч з вірменським населенням Османської імперії), по відношенню до якого провадилась політика прямого геноциду. Причиною геноциду русинів стала їхня національна самосвідомість та симпатії до Росії...». Хоча фундаментальному питанню «геноциду русинів» учасники конференції приділили найменше уваги, «науковці» закликали міжнародну громадськість якнайшвидше посприяти федералізації Української держави. Як то кажуть: коли в країні забагато внутрішніх проблем, щоби не вирішувати їх, політики мають показати громадянам «проблему» в сусіда за огорожею...

Ірина РЕВА,
м. Дніпропетровськ
за матеріалами журналіста
Іллі Самойлова (м. Ростов-на-Дону, Росія).