прес-реліз|
Увійти

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:
• кіоски «Укрпошти»
• адресна передплата в редакції
Оформлення перед­пла­ти на газету здій­сню­єть­ся у кожному пош­то­во­му від­ді­лен­ні «Укрпошти».

Пе­ред­плат­ний ін­декс
99282
Архів газети
Головна ⁄ Точка зору ↓
      ТОЧКА ЗОРУ      
ЯКА ДИКТАТУРА ПОТРІБНА УКРАЇНІ:

Володимир ПАНЧЕНКО:

ЯКА ДИКТАТУРА ПОТРІБНА УКРАЇНІ:
СОЦІАЛІСТИЧНА ЧИ КАПІТАЛІСТИЧНА?

Останнім часом точиться багато розмов про те, яка система правління потрібна нашій країні. Розглядаються різні варіанти, і висловлюється думка про те, що «сильна рука» не завадила б. Як правило, дивляться в бік Росії, а якщо конкретно — то на правління Путіна — Медвєдєва, котре начебто забезпечує рекламовані в мас-медіа стандарти життя. Але процеси, які відбуваються в цій країні, неоднозначні. З одного боку — возвеличення Сталіна і прославляння радянського періоду історії, відродження атрибутів радянської імперії, а з іншого — «модернізація» — процес, що напрочуд нагадує ранню горбачовську «перестройку», коли за командою згори виходять на сцену чиновники і штатні політики і критикують навіть «Самого», а потім себе лупцюють, вимагаючи багатопартійності…

«Експедиція XXI» №1 (91) 2010

      ТОЧКА ЗОРУ      
ПІВМІЛЬЯРДА ПОРЦІЙ БОРЩУ

Володимир ПАНЧЕНКО:

ПІВМІЛЬЯРДА ПОРЦІЙ БОРЩУ

Пропонуємо Вашій увазі злегка перероблений уривок з книги «Фастфуд великий и ужасный», який ми вважаемо за доречне опублікувати якраз напередодні Нового Року.

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      ТОЧКА ЗОРУ      
КОВБАСА ЧИ МОВА?

Володимир ПАНЧЕНКО, Галина ДИЧКОВСЬКА:

КОВБАСА ЧИ МОВА?
ПРО ОРГАНІЧНЕ УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Протиріччя між духовним і матеріальним, ідеалістичним і прагматичним є, здавалося б, вічним для кожного суспільства. Ідеаліст не може бути матеріалістом, і навпаки — так вважає велика кількість і наших співвітчизників. Але стараннями старої радянської пропаганди і вже нової — постпомаранчевої це протиріччя виведене до дуже дивної формули-запитання: «Ти хочеш, щоб була ковбаса, чи ти за українську мову?». Проблемою для замирення цього, на нашу думку, хибного і фальшивого протиріччя, є старання з обох боків — і з боку «ковбасників-прагматиків», і з боку «мовників-ідеалістів». Вони з тупою впертістю на різноманітних ток-шоу вовтузяться кожен на своєму майданчику, доводячи, з одного боку, що людина ідеалістична і моральна не може хотіти ковбаси, а з іншого, що той, хто може і хоче заробляти на образну «ковбасу» — тобто здатен достойно забезпечувати себе і родину і захищає це право, не може хотіти української мови і культури в Україні.

«Експедиція XXI» №11 (89) 2009

      ТОЧКА ЗОРУ      
ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ: ЩО НАС ЧЕКАЄ?

Володимир ПАНЧЕНКО:

ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ: ЩО НАС ЧЕКАЄ?

Сьогодні багато говориться про те, що треба розвивати економіку, залучати інвестиції і таке інше. Ці слова з уст багатьох політиків лунають так часто, що здається: вони справді розуміють, про що кажуть. Насправді це не так. Тому що неможливо говорити просто про розвиток економіки або просто про залучення інвестицій. Важливим є те, КУДИ приходять гроші і ЩО саме розвивається.
Найкраще, коли інвестування здійснюється у високотехнологічні галузі, бо вони розвиваються значно швидше, ніж низькотехнологічні, і їхній вклад у ВВП (тобто збільшення загального багатства країни) вищий. Рівень розвитку характеризується технологічним укладом. У даній статті я хотів би коротко викласти те, що не є таємницею, — ця інформація надається Міністерством економіки, — проте і не донесено до свідомості більшості людей. А це дуже потрібно зробити. Отже, налаштуйтесь на кілька хвилин нудних фактів — винагородою буде висновок, котрий Вас зацікавить.

«Експедиція XXI» №10 (88) 2009

      ТОЧКА ЗОРУ      

Олександр КУШНІР:

ДЕКІЛЬКА СПОСОБІВ
 ЗРОБИТИ НАС ПОКІРНИМИ

Чим краще люди пізнають сутність технологій, що впливають на свідомість, тим більше вірогідність, що вони зрозуміють їхнє призначення, і тим менше вірогідність, що ці технології будуть використані.
Дж. Маркс
Щодня ми, громадяни та жителі України, піддаємось впливу безлічі психологічних та політичних технологій. Ці технології використовують як державні організації, так і приватні корпорації. Вони роблять це для того, щоб тримати нас у покорі. Завдяки цим технологіям ми робимось слухняними і не заважаємо владі працювати, тобто «не пхаємо носа» у їхні справи. Але ж їхні справи стосуються напрямý кожного з нас! Технології дозволяють робити з нас «слухняних баранчиків», якими легко керувати. Владні кола та бізнес-групи замилюють нам очі завдяки цим технологіям. У цій статті я ставлю за мету показати декілька способів маніпулювання масовою свідомістю.

«Експедиція XXI» №9 (87) 2009

      ТОЧКА ЗОРУ      

Вільям ЗАДОРСЬКИЙ:

СТРАТЕГІЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ

Завдяки науково-технічному прогресу в XX столітті поліпшення економічної ситуації в більшості країн світу перетворилося на стійку тенденцію. Це створило умови для значного підвищення рівня життя, а населення планети збільшилося майже в чотири рази. Але якою ціною вдалося цього досягти? Зворотним боком економічного розвитку стало повсюдне спустошення природних ресурсів і глобальне забруднення навколишнього середовища. Сьогодні, в період глобальної фінансово-економічної кризи, об’єми промислового виробництва значно скоротилися і екологічна ситуація дещо покращилась. Хоча до якісного навколишнього середовища, звичайно, ще далеко. Але спад виробництва дестабілізував економіки країн. Вслід за економічними проблемами потяглися соціальні. Як привести у відповідність економічні, соціальні і екологічні чинники? Як досягти рівноваги між людиною, виробництвом і навколишнім середовищем?

«Експедиція XXI» №8 (86) 2009

      ТОЧКА ЗОРУ      

Володимир ПУКІШ:

КУБАНСЬКІ УКРАЇНЦІ:
 СВОЇ СЕРЕД ЧУЖИХ, ЧУЖІ СЕРЕД СВОЇХ

«GenteUkraini, nationeRussi»
(«За родом українці, за нацією — росіяни»)
Іван Франко
Літні мешканці станиць західної частини Краснодарського краю (а також заходу Ростовської області та деяких степових районів Ставропілля) у побуті досі послуговуються придніпровською говіркою. Можливо, тому українські вчені зараховують чи не всіх мешканців Кубані до українського етносу, незважаючи на їхню чітко задекларовану неналежність до нього. З іншого боку, деякі російські науковці вважають кубанців етнічними росіянами, а їхню мову — говіркою російської мови. Істина ж, напевно, знаходиться десь посередині.

«Експедиція XXI» №8 (86) 2009

      ТОЧКА ЗОРУ      

Дмитро ТКАЧ:

СУВОРА ПРАВДА ВІКТОРА СУВОРОВА

Імена розвідників здебільшого приречені зберігатися під грифом «цілком таємно» без терміну давності. Бійці невидимого фронту не можуть розраховувати на будь-яке визнання, оскільки їхнє розкриття означає лиш одне: провал і непередбачувані наслідки. Специфіка агентурної роботи вимагає постійного перебування в тіні та зберігання повної конфіденційності. Такі правила гри розвідки. Щоправда, після смерті імена окремих розвідників, як правило, все ж таки стають відомими світу. Однак немає правил без виключення. Причому виключення інколи можуть бути надто яскравими і скандальними, створюючи низку суперечливих фактів та дискусій навколо окремої постаті.

«Експедиція XXI» №7 (85) 2009

      ТОЧКА ЗОРУ      

Володимир ПАНЧЕНКО:

ХТО НАПИШЕ ГІМН УКРАЇНИ?

У жовтні 2006 року я опублікував у нашому виданні статтю «Хто напише гімн України?». Це була стаття-роздум про те, наскільки підходить нам «головна пісня країни», що в ній не так і які взагалі існують норми й правила написання гімнів. Ця стаття викликала великий резонанс серед читачів. Дотепер в редакцію газети «Експедиція ХХІ» приходять листи — відгуки на цю статтю. Тема написання нового гімну виявилася злободенною. Тому пропонуємо вашій увазі фрагмент статті «Хто напише гімн України?» і декілька відгуків читачів на неї.

«Експедиція XXI» №6 (84) 2009

      ТОЧКА ЗОРУ      

Юрій БОЙКО:

АНТИКРИЗОВЕ ПРОГРАМУВАННЯ
СВІТОВІ АНТИКРИЗОВІ ПРОПОЗИЦІЇ І ЇХНІ ВАДИ

Десятки рецептів виходу з кризи почула і побачила Україна за декілька кризових місяців. Багато антикризових пропозицій мають суттєві недоліки: у них відсутній глибокий аналіз причин української кризи; не враховуються наслідки застосування цих пропозицій в українських реаліях; має місце просте запозичення західного антикризового досвіду, яке ґрунтується на тезі про те, що в Україні вже існує ринкова економіка, діють світові економічні закони, що ми — частина світової фінансово-економічної системи і т.д.; відсутня ув’язка поточних антикризових заходів зі стратегією розвитку країни. Програмісти могли б це сформулювати таким чином: програму розвитку України пишуть одночасно на декількох мовах програмування. Як потім їх стикувати і змусити працювати «український комп’ютер» — це вже інше питання…

«Експедиція XXI» №5 (83) 2009

Сторінки: 1 | 2 | 3 | ›››