про нас|
Увійти

 

КультОгляд
Виставка ранніх робот Марчука в Києві

В Києві у Галереї "Мистецька збірка" відкрилась виставка робіт відомого українського живописця Івана Марчука.

Лускунчик від Раду Поклітару у Дніпропетровську

23 січня київський театр сучасної хореографії «КИЕВ МОДЕРН-БАЛЕТ» під керівництвом Раду Поклітару привіз до Дніпропетровська свою постановку «Лускунчик». Цей спектакль сам хореограф вважає спектаклем для дорослих.

YouTube запускає кінофестиваль

Відеохостинг YouTube запускає власний кінофестиваль  — Your Film Festival. Фільми будуть показувати в інтернеті. А десять фіналістів поїдуть на Венеціанський кінофестиваль.

Виставка Олександра Короля у Дніпропетровську

У Дніпропетровському відділенні «Я Галерея» відкрилась виставка «Deus Ex Machina» художника Олександра Короля.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Головна ⁄ Оповідання ↓
      ОПОВІДАННЯ      
КРАМНИЦЯ ЧУДЕС

КРАМНИЦЯ ЧУДЕС

Автор: Марина ЛУНЄВА

Д. йшов по місту, стукаючи підборами по безлюдній мостовій. Раптово погляд його привернула яскрава вивіска «Крамниця чудес». Напис під нею свідчив: «Загляньте до нас — і знайдете тут все, окрім туфель на підборах!» Д. озирнувся… Дивний напис. Він припав носом до замерзлого вікна. Крізь старовинне кольорове скло побачив: чого тільки не було в цій крамниці! Зовсім невелике приміщення було заставлено усілякими ящиками, з яких стирчали найрізноманітніші речі. Сумочки дамські, вишиті бісером, рукавички, капелюхи, шкатулки, прикрашені каменями… Щоб подивитися на все це поближче, Д. вирішив увійти всередину. Штовхнув важкі двері, покриті різьбленням ручної роботи. У тиші пролунав скрип. Він спустився сходами вниз, кожен крок гулко віддавався в порожньому коридорі. У тісній задушливій крамничці нікого не було. Д. почав розглядати непотріб. Скільки ж тут було речей! Багато з них нагадували старий театральний реквізит. Були й інші: неможливо було вгадати ні їхнє призначення, ні часову приналежність. Незважаючи на всю дріб’язковість товару, йти не хотілося. Раптово увагу Д. привернув довгий масивний ланцюг. «Забавна штука. Давно хотів собі такий — на пояс». Опустившись навпочіпки, він почав розглядати ланки. Ланцюг з’єднував кришку ящика з кільцем внизу цього ящика.

«Експедиція XXI» № 12 (114) 2011

      ОПОВІДАННЯ      
СЕКРЕТАРКА БОСА

СЕКРЕТАРКА БОСА

Автор: Дмитро БОНДАРЕНКО

— Знаєш, до цього вона ніколи і нічим не видавала себе, — Владик сидів навпроти мене і просто сяяв від задоволення. — У нас були чисто формальні стосунки, та й то зрідка. Бо ти ж знаєш, що Мілена хоч і числиться у нас на фірмі секретаркою, але робочими моментами майже не займається.

«Експедиція XXI» №7 (109) 2011

      ОПОВІДАННЯ      
СКАРБ

СКАРБ

Автор: Юрій ПУСОВ

Математика була останнім уроком, і тільки-но продзвенів дзвінок, Коля спробував ушитися, але Іванко наздогнав його на сходах.
— Слухай, Міку, я не зрозумів, як ти міг отримати двійку? Приклад-то дріб’язковий, ми позавчора такі ж у класі розв’язували!
— Пусти мене! — Коля сіпнувся так, що піджак затріщав, але Іванко тримав міцно.
— Я не зрозумів... — знову почав він.
— Та що ти завів! — розлютився Микола. — Не до математики мені! Зрозумів? Я про інше думаю!
— Це у дошки-то? Коли до кінця чверті два тижні залишилося?
— Мені, може, скоро взагалі вчитися не треба буде! — видав Микола і, скориставшись Іванковим здивуванням, вирвався й побіг униз.

«Експедиція XXI» №5 (107) 2011

      ОПОВІДАННЯ      
МИЛОСЕРДЯ

МИЛОСЕРДЯ

Автор: Ольга КАЙ

Пройти квартали три-чотири пішки значно цікавіше і навіть корисніше, аніж тулитися в задушливому, переповненому людьми транспорті. Та й навіщо місце займати? Люди додому поспішають, їдуть із одного краю міста в інший, а їй зовсім недалеко — вона й так, пішки дійде.

«Експедиція XXI» №3 (105) 2011

      ОПОВІДАННЯ      
СУСІДА

СУСІДА
3 місце конкурсу «Міське оповідання»

Автор: Анастасія ВАСИЛЕНКО

Я вчусь на другому курсі Нікопольського медучилища.
Люблю блукати вулицями рідного міста.
Прочитала про конкурс… і написала три маленьких оповідання про Нікополь. Не зовсім той, у якому живу, але і криве дзеркало дає відображення дійсності.

«Експедиція XXI» №1 (103) 2011

      ОПОВІДАННЯ      
НЕКРАСИВА

НЕКРАСИВА
ІІ місце конкурсу «Міське оповідання»

Автор: Дмитро БОНДАРЕНКО

Ні, вона зовсім не була якоюсь страхолюдиною.
Ніс в Уляни був прямий. Вуха не стирчали. Губи і рот були цілком нормального середньостатистичного розміру. Але разом, зведене до купи на одному обличчі все це виглядало чомусь дуже недоладно. Неначе неправильно складений пазл, що дратує погляд.
Так, Уляна була некрасивою і дуже добре це знала. Тому в своїй анкеті на сайті знайомств навіть і не пробувала вішати свої фото. Замість них розмістила там світлини своєї колеги по роботі — дуже симпатичної русявки Марини, у якої крім законного чоловіка було ще декілька таємних кавалерів.

«Експедиція XXI» №12 (102) 2010

      ОПОВІДАННЯ      
ДИТЯЧА ТВОРЧІСТЬ — МАЙБУТНЄ НАЦІЇ

ДИТЯЧА ТВОРЧІСТЬ — МАЙБУТНЄ НАЦІЇ

Автор: Наталія СЕГЕН

Батьки завжди мріють про те, щоб їхня дитина знайшла у житті свою дорогу, обрала професію до душі і змогла себе в ній реалізувати. Але як виявити хист і здібності свого чада, аби розвинути їх і спрямувати у потрібне русло? Заступник директора з навчально-методичної роботи Центру позашкільної роботи Бабушкінського району Людмила Іванівна Михайлова впевнена: щоб розкрити таланти дитини і зрозуміти, до чого ж у неї найбільша схильність, потрібно прийти до їхнього центу.

«Експедиція XXI» №12 (102) 2010

      ОПОВІДАННЯ      
ТИХИЙ ДІМ

ТИХИЙ ДІМ

Автор: Лілія ПАНЧЕНКО

За професією я — художник-кераміст. Це і хобі, і робота, і засіб існування.
Прозу й вірші пишу вже років сім. У них намагаюся викласти свої спостереження і просто думки. Планую зняти одного разу справжнє українське кіно.

«Експедиція XXI» №11 (101) 2010

      ОПОВІДАННЯ      

У ТИШІ…

Автор: Наталія АНДРЮЩЕНКО

Серйозно замислилась над літературою в університеті: багато читала, боячись свого бажання писати, своєї невправності... Але доля склалася так, що у 2008 році вийшла моя перша і поки що єдина книга "Симфонія долі", в якій розповідається про ректора НГУ, академіка НАН України Геннадія Півняка. Сьогодні ж я продовжую вчитись літературі в жанрі малої прози.
До письменництва підштовхнули життя і мій емоційний характер.

«Експедиція XXI» №10 (100) 2010

      ОПОВІДАННЯ      
КУРВАЛЬ

КУРВАЛЬ
ПОГРЕБНЯКИ

Автор: Костянтин МАТВІЄНКО

Іван Погребняк народився у Новомосковську через рік після війни. Мало не напередодні фашистської навали його мама вийшла заміж за молодого інженера бляхокатального заводу, але вже у перший тиждень бойових дій її чоловіка забрали на фронт. Там він майже одразу загинув під час оборони Одеси. Німці так стрімко розвинули свій наступ, що молода жінка не встигла евакуюватися і залишалась у Новомосковську протягом усієї окупації. Тому після визволення вдова фронтовика замість повернутися до школи, де вчителювала до 1941 року, була змушена працювати у хлібопекарні: не довіряла відновлена радянська влада тим, хто бодай трохи жив під фашистами. А вона, маючи від природи чудовий голос, ще й співала у хорі Троїцького собору. Спів у церковному хорі в ті часи міг загрожувати навіть засланням до Сибіру, але її врятувало те, що переховувала від фашистів на горищі хатини, де мешкала разом із тіткою, кількох поранених червоноармійців, які відстали від своїх частин або втекли з німецького полону.

«Експедиція XXI» №8 (98) 2010

Сторінки: 1 | 2 | 3 | ›››