про нас|
Увійти

 

КультОгляд
Виставка ранніх робот Марчука в Києві

В Києві у Галереї "Мистецька збірка" відкрилась виставка робіт відомого українського живописця Івана Марчука.

Лускунчик від Раду Поклітару у Дніпропетровську

23 січня київський театр сучасної хореографії «КИЕВ МОДЕРН-БАЛЕТ» під керівництвом Раду Поклітару привіз до Дніпропетровська свою постановку «Лускунчик». Цей спектакль сам хореограф вважає спектаклем для дорослих.

YouTube запускає кінофестиваль

Відеохостинг YouTube запускає власний кінофестиваль  — Your Film Festival. Фільми будуть показувати в інтернеті. А десять фіналістів поїдуть на Венеціанський кінофестиваль.

Виставка Олександра Короля у Дніпропетровську

У Дніпропетровському відділенні «Я Галерея» відкрилась виставка «Deus Ex Machina» художника Олександра Короля.

Архів газети
АФІША ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Головна ⁄ Театр ↓
      ТЕАТР      
ПОЗИТИВНІ ТАНЦІ ТЕАТРУ «LA VIE»

ПОЗИТИВНІ ТАНЦІ ТЕАТРУ «LA VIE»

Автор: Микола ЧАБАН

…Господь посилає на землю доброго ангела. Пускає його в світ для того, щоб нести добро і світло. Але світ жорстокий і негармонійний. Люди живуть у створених власноруч клітках. Їх серця закам’яніли, вони озлобилися. Вони не готові відгукнутися на добрий посил. Але надія залишається завжди. Світлий, ліричний спектакль розповідає про спроби зробити світ добрішим і справедливішим. Справжнє мистецтво покликане пом’якшувати серця, і постановка «Нестерпна легкість» відповідає цьому надзавданню якомога краще. Новим спектаклем молодіжний театр танцю «La Vie» відзначив своє п’ятиріччя. У театру вже є свій молодий глядач — прихильний і вдячний. Давайте трохи ближче познайомимося з колективом-ювіляром.
Театр «La Vie» працює при Палаці студентів ім. Ю. Гагаріна в Дніпропетровську. Нинішні його керівники — вчорашні студенти Наталія Патеюк і Сергій Бормотов. З ними ми іпоговоримо.

«Експедиція XXI» № 1 (115) 2012

      ТЕАТР      
МИХАЙЛО МЯГКИХ: «Я ДОПОМАГАЮ АКТОРАМ ГРАТИ»

МИХАЙЛО МЯГКИХ: «Я ДОПОМАГАЮ АКТОРАМ ГРАТИ»

Автор: Олександр МУХАРЕВ

Відвідування театру — завжди радісна подія. Людина, що приходить на спектакль, відкриває нові світи, інші часи, поринає в неймовірні сюжетні колізії, вчиться співпереживати, оцінювати вчинки героїв, які іноді нагадують власні.
Чималу роль у спектаклях грає музика. Наш сьогоднішній співрозмовник — композитор Михайло Мягких — почав писати музику ще в школі. Зараз він співпрацює з театрами «Верим!», Дніпропетровським міським театром ляльок, театром-студією «Игроки», театром КВК ДНУ.
Ми зустрілися з Михайлом Леонідовичем для розмови про театральну роботу і виховання музичного смаку.

«Експедиція XXI» №4 (106) 2011

      ТЕАТР      
ЖИТИ — ЗНАЧИТЬ ЖУВАТИ!

ЖИТИ — ЗНАЧИТЬ ЖУВАТИ!

Автор: Євген БРЕГМАН:

«Жуй». Що це? Наказ? Рекомендація? Соціальне гасло? Заклик з увагою поставитися до всього, що ми, «піпли», «хаваємо»? «Жуй» — це театр, а отже — це життя. Театр цей — театр абсурду, але ж і життя також незрозуміла штука.
Авангардний театр «Жуй» — нова для нашого міста формація, створена молодими акторами на чолі з режисером Германом Гошкадором.

«Експедиція XXI» №6 (96) 2010

      ТЕАТР      
ДВА АНГЕЛИ ТА ЧОТИРИ ЛЮДИНИ

ДВА АНГЕЛИ ТА ЧОТИРИ ЛЮДИНИ

Автор: Володимир ЄФИМОВ:

За законами жанру п’єси, глядача перш за все треба здивувати. І це вдалося: вистава «Два ангели, чотири людини», яка іде у Дніпропетровському обласному українському молодіжному театрі «Камерна сцена», розпочинається наче з… вірша Генріха Гейне:

«Експедиція XXI» №5 (95) 2010

      ТЕАТР      

В УКРАЇНІ КВІТНЕ ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА

Автор: Віктор ІВАНОВ:

У рамках французьких сезонів у Дніпропетровську уже вдванадцяте пройшов фестиваль шкільних спектаклів французькою та англійською мовами «Spring Flower ⁄ Fleur de printemps». Знаменна для всіх спраглих до самовираження школярів подія відбулась у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури — саме цей виш останнім часом пропагує у нашому місті французьку культуру і взагалі піклується про розвиток підростаючого покоління. Як відомо, в академії навіть промислово-громадянське будівництво можна вивчати французькою мовою.

«Експедиція XXI» №5 (95) 2010

      ТЕАТР      
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ СВІТ ТЕАТРУ «APARTE»

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ СВІТ ТЕАТРУ «APARTE»

Автор: Євген БРЕГМАН:

«Добрий ранок! Здоровенькі були! Що таке щастя?». «Доброго ранку вам! На що ви здатні? На що ви здатні за гроші?». «Ви знаєте, що помрете? Доброго ранку, до речі». «Чи добрий ваш ранок? Може, ви просто звикли не помічати погане, недобре?». Зазвичай подібні питання спантеличують. Дратують. Змушують замислитись. Зазвичай такі питання не ставлять. Театр «Aparte» — достатньо незвичайний, щоб спитати у глядача про все це і ще багато про що. Питанням про вічне, про особисте здалася мені нова вистава цього молодого театру «Експериментальний світ». Прем’єра її відбулась наприкінці січня, коли з неба не припиняв падати сніг і містом володів холод.

«Експедиція XXI» №2 (92) 2010

      ТЕАТР      
ГРАФИ, ХОЛОПИ, ІДЕОЛОГИ

ГРАФИ, ХОЛОПИ, ІДЕОЛОГИ

Автор: Володимир ЄФИМОВ:

У вухах глядача, який виходить із зали Дніпропетровського театру опери та балету по закінченні вистави «Холопка-парижанка», продовжує бриніти чудова мажорна пісня: «Пий, гусар... Пий, гусар, із повних чар, співаючи пісень!..». Навіть хода того глядача стає веселішою — пританцьовує під оптимістичну мелодію. Душа після спектаклю сповнюється яскравою радістю, — адже в цьому і полягає призначення мистецтва оперети!
Але отака ейфорія призводить до того, що ми забуваємо просту істину: будь-яке мистецтво — це не лише ефективний спосіб психологічної релаксації індивідуума, але й могутній засіб впливу на свідомість людини. Недарма такі політичні ідеологи ХХ століття, як Ленін, Муссоліні, Гітлер, Сталін, Мао, надавали величезного значення розробці форм впливу мистецтва на маси.

«Експедиція XXI» №1 (91) 2010

      ТЕАТР      
ТЕАТР «ВЕРИМ!»: БЕЗ РИЗИКУ МИСТЕЦТВА НЕ ІСНУЄ

ТЕАТР «ВЕРИМ!»: БЕЗ РИЗИКУ МИСТЕЦТВА НЕ ІСНУЄ

Автор: Олександр ЛАБУЗОВ:

Наказ про введення карантину в установах культури Дніпропетровська змусив керівництво міських театрів на три тижні скасувати показ спектаклів у листопаді. Дніпропетровські підмостки залишилися наодинці з порожніми кріслами. Сподіваючись на швидке відновлення репертуару. Сподівання ці були тим більш вагомими, що на когось міг чекати насичений гастрольний графік. Як у випадку з молодіжним театром «Верим!», що намітив півторатижневий гастрольний маршрут шістьома містами Правобережної України з відправною точкою у столичному Молодому театрі. Візитною карткою цієї поїздки повинна була стати вистава «Голодна кров», присвячена темі голодомору і поставлена за п’єсою місцевих авторів. Про вистави, акторів, театр взагалі і театр у Дніпропетровську — розмова з Володимиром Петренком, художнім керівником молодіжного театру-студії «Верим!».

«Експедиція XXI» №12 (90) 2009

      ТЕАТР      
«ТЕАТР КВН ДГУ» —

«ТЕАТР КВН ДГУ» —
КЛУБ ДУШЕВНОГО ТЕПЛА

Автор: Наїна ЛЄВОДВОРСЬКА:

«Театр КВН ДГУ» — унікальна мистецька формація, яка могла народитися лише у нашому полікультурному місті. У минулому — легенда КВН (так, саме КВН, а не КВК, бо перекладати цю абревіатуру на українську — все одно, що замість слова «футбол» писати «ногом’яч»). Одна з найбільш філософських та iронiчних команд 80-х, автори гімну музичного фестивалю у Юрмалі і багатьох інших вічних пісень Клубу, а нині — повноцінний театр із сонмом прекрасних акторів, які завжди грають від чистого серця. З автором і художнім керівником театру, заслуженим діячем мистецтв України, Григорієм Гельфером кореспонденту «Експедиції ХХІ» вдалося поспілкуватися у гарячий робочий час — саме після термінового  створення тексту якоїсь «дуже важливої» пicнi.
Але, перш за все, «Театр КВН ДГУ» — це мiський театр, комунальний заклад культури i тому рівно в зазначений на афіші час чекає своїх глядачів на вул. Гопнер у невеличкому затишному залi (на жаль, не власному) з естрадною виставою «Веселый песец» — унікальним театральним дійством, де можно почути i новi «фiрмовi» пiснi, i «божевiльнi» вiрші, i «фiлософський» монолог i навiть прийняти участь у «розминцi». Це саме те, що ми завжди любили i продовжуємо любити у «Театрі КВН ДГУ», — тонкий гумор, професійне виконання і тепла домашня атмосфера, якої іноді так не вистачає у цьому жорстокому світі…

«Експедиція XXI» №11 (89) 2009

      ТЕАТР      

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ТЕАТР
ВІТАЛІЯ КОВАЛЕВСЬКОГО

Автор: Володимир ЄФИМОВ:

Ще за життя Віталія Інокентійовича Ковалевського про його постать у Дніпропетровську ходили чутки. Знали у ті часи небагато: він приїхав до нашого міста, здається, з Ленінграда; працював режисером у дніпропетровських театрах: російському ім. М. Горького та українському ім. Т. Шевченка; згодом перейшов на викладацьку роботу до Театрального училища. А ще знали, що славетна актриса, народна артистка України Людмила Вершиніна — дружина Ковалевського, що пан режисер дуже багато палить і любить собак.
Але найголовніше — Віталій Інокентійович протягом усього життя писав книгу про теорію і практику театру. Що то за книга, здогадувалися лише студенти Театрального училища, яким він читав лекції. У ті часи в усіх навчальних закладах СРСР театрального напрямку зазвичай докладно вивчали лише так звану „систему Станіславського”, який вважався теоретиком-класиком, — кожне його слово „було істиною”. Той, хто не керувався настановами Костянтина Сергійовича, не міг працювати в театрі ані режисером, ані артистом, ну хіба що яким-небудь реквізитором чи робітником сцени. Так було до Ковалевського.

«Експедиція XXI» №9 (87) 2009

Сторінки: 1 | 2 | ›››